Ухвала суду № 52223797, 08.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6304/15

Головуючий у першій інстанції Коблова О. Д.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Плавич Н.Д.,

при секретарі - Павлючук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням начальника першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України ОСОБА_3 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 5 лютого 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Начальник першого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ, звернувшись 4 лютого 2014 року до суду з вищеназваним поданням, вказав, що з 14 жовтня 2013 року на виконанні знаходиться виданий Суворовським районним судом м. Одеси 20 червня 2001 року виконавчий лист №2-2920/2001 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20 червня 2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_2. Посилаючись на заборгованість по аліментам станом на 1 січня 2014 року в сумі 26177,97 грн., ухилення боржника від виконання рішення суду, неявку до державного виконавця, державний виконавець просив тимчасово обмежити ОСОБА_3 в праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за судовим рішенням (а.с.1).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 5 лютого 2014 року подання задоволено (а.с.5-6).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання.

Неправильність ухвали суду апелянт мотивував порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Постановою державного виконавця першого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ від 14 жовтня 2013 року відкрито виконавче провадження за заявою від 11 жовтня 2013 року стягувача про примусове виконання виконавчого листа №2-2920, виданого 20 червня 2001

року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів в розмірі ? частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20 червня 2001 року до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.2,3).

Постановою державного виконавця першого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ від 23 грудня 2013 року про привід боржника через органи внутрішніх справ застосовано до ОСОБА_3 примусовий привід до державного виконавця на 8 січня 2014 року. За змістом постанови привід обгрунтовано неявкою боржника до державного виконавця на 30 жовтня 2013 року для дачі пояснень по виконанню рішення суду (а.с.2 зв.). Докази вручення ОСОБА_3. виклику державного виконавця на 30 жовтня 2013 року, рівно як і докази виконання постанови про привід боржника відсутні.

Подання про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України внесено до суду 4 лютого 2014 року. Необхідність обмеження обгрунтовано заборгованістю станом на 1 січня 2014 року по аліментам в загальній сумі 26 177,97 грн., ухиленням від виконання рішення суду, неявкою до державного виконавця (а.с.1).

Постановляючи ухвалу про задоволення подання, суд першої інстанції виходив з наведених в поданні підстав для вжиття обмеження.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду про наявність підстав для встановлення обмеження в праві виїзду за межі України з огляду на наступне.

Так, ОСОБА_3 мав зобов'язання по щомісячній сплаті аліментів в розмірі ? частки всіх видів заробітку (доходу) на користь ОСОБА_4 на утримання сина, починаючи з 20 червня 2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

За змістом статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасового обмеження в праві виїзду є дія неврегульованих зобов'язань. Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» надає державному виконавцю право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Судова практика у вирішенні питання про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України орієнтує на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а ухилення від їх виконання, тому з'ясуванню судом підлягає чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково, відтак, сама по собі наявність невиконання зобов'язання не є безумовною підставою для становлення обмеження у праві, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань.

Постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виданого судом 20 червня 2001 року виконавчого листа №2-2920 про стягнення аліментів державним виконавцем прийнято 14 жовтня 2013 року за заявою стягувача від 11 жовтня 2013 року. Копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_3 за місцем реєстрації не отримував. ОСОБА_3 заперечує отримання від державного виконавця викликів. Докази виконання постанови державного виконавця від 23 грудня 2013 року про примусовий привід боржника через органи внутрішніх справ до державного виконавця на 8 січня 2014 року відсутні.

ОСОБА_3 додав до апеляційної скарги квитанції про сплату аліментів за період з 1 січня 2011 року по 20 січня 2014 року, із аналізу яких вбачається, що аліменти ним сплачувались добровільно щомісячно на рівні половини законодавчо визначеного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.14-28).

За заявою ОСОБА_3 державним виконавцем проведено за період з 20 червня 2001 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 розрахунок заборгованості по аліментах, з якого вбачається, що аліменти сплачувались як правило щомісячно, заборгованість була незначною, перериви у

сплаті мали місце місяць-два, проте досить рідко, до того ж виникла за ці місяць-два заборгованість погашалась платежем у наступному місяці (а.с.63-64).

Таким чином, аналіз виконання ОСОБА_3 судового рішення по сплаті аліментів не підтверджує ухилення від виконання покладених на нього зобов'язань. Подання державного виконавця про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України не має підстав для його задоволення.

Керуючись ст.303, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.313, п.6 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 5 лютого 2014 року - скасувати.

В задоволенні подання начальника першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Н.Д.Плавич