Постанова № 52195333, 02.09.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2015 р. Справа № 805/2935/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Ю.С.И.»

про

стягнення податкової заборгованості в розмірі 1395,31 грн.

Костянтинівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Ю.С.И.» про стягнення заборгованості в сумі 1395,31 грн.

Представник позивача у судове засідання з'явилась, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Ю.С.И.» про стягнення заборгованості в сумі 1395,31 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку у зазначеному вище розмірі, яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми самостійно узгоджених податкових зобов’язань згідно податкової декларації. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, прокурор просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі.

Судом встановлено, що відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Ю.С.И.» зареєстроване за ідентифікаційним номером 34421345, що підтверджується копією наявною у матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Як платник податків відповідач зареєстрований в Костянтинівській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, що підтверджується Повідомленням про взяття на облік за неосновним місцем обліку (а.с.10).

Пунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що Контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Обов’язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, встановлений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені главою 9 Податкового кодексу України. Згідно змісту зазначеного нормативно-правового акту, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Ю.С.И.» подано до Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного Державної фіскальної служби у Донецькій області податкову декларацію від 19.02.2014 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), згідно з якою відповідачем задекларовані податкові зобов’язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку у сумі 465,10 гривень щомісячно.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

Пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено судом та підтверджено розрахунком суми податкового боргу, відповідач протягом зазначених строків суми податкових зобов’язань, визначені у поданій ним податковій декларації, до бюджету не сплачував, внаслідок чого має заборгованість на суму 1 395,31 гривень.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Костянтинівською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області сформована податкова вимога від 04.09.2014 № 186-25, яка надіслана відповідачу листом з повідомленням про вручення.

Але, заходи прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань не призвели до їх погашення, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв’язку з чим вказана податкова вимога не втратила юридичної сили.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та керуючись, підпунктом 20.1.28 статті 20, статтею 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Костянтинівської об`єднаної державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Ю.С.И.» про стягнення заборгованості в сумі 1395,31 грн.– задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Ю.С.И.» (ідентифікаційний номер 34421345 адреса: вул. Космонавтів, б. 9 кв. 45, м. Дружківка, Донецька область, 84200) податкову заборгованість з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 1 395 (одна тисяча триста дев’яносто п'ять гривень) гривень 31 копійка на користь державного бюджету код платежу 13050200 на бюджетний рахунок одержувача 33210812700058, код платежу 13050200, УДКС у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686631, МФО 834016.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті 02 вересня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.