Ухвала суду № 52190781, 07.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/391/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Вербицької Н.В.судді - за участю секретаряЯковлева Ю.В. Худик С.А.розглянувши у відкритому проваджені у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" до Миколаївської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Техноторг " звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України та просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № 504070000/2015/000002/2 від 13.01.2015 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504070000/2015/00005 від 14.01.2015 року, які прийняті Митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці ДФС.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року позов був задоволений повністю.

Не погоджуючись з постановою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою задовольнити позов.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що 10.01.2014 року між ТОВ "Техноторг " та компанією "CNH International SA" (Швейцарія) укладено контракт поставки №UA-ЕАС-EUR-2014, відповідно до якого Продавець (компанія "CNH International SA") зобов'язався продати, а Покупець ТОВ «Техноторг» купити товар. Конкретні умови та терміни поставки товару визначаються у відповідних Додатках до контракту, а ціна за одиницю товару вказується в специфікаціях.

Сторонами укладено Додаток до цього контракту №15 від 18.12.2014 року, предметом поставки за яким є товар, зазначений у специфікації №15 від 18.12.2014 року, зокрема й жатка зернова New Holland модель 8P25VB (ширина захвату 7,6 м.) без транспортного візка у кількості 3 одиниць за ціною 5000 Євро за одну одиницю, всього 15000,00 Євро.

12.01.2015 року ТОВ "Техноторг " заявлено для митного оформлення отриману від компанії «CNHI International SA» нову жниварку New Holland модель 8P25VB (ширина захвату 7,6 м.) без транспортного візка (1 одиниця товару) за ціною 5000 Євро та подано до Миколаївської митниці Міндоходів митну декларацію №504070000/2015/000034.

Для митного оформлення товарів ТОВ "Техноторг " подало: митну декларацію - МД№504070000/2015/000034 від 12.01.2015 року, декларацію митної вартості товарів від 12.01.2015 року до МД №504070000/2015/000036, в якій зазначено складові митної вартості, контракт разом із доповненням № 1 від 10.01.2014 року, додатком №15 і специфікацією №15 від 18.12.2014 року, інвойс FTCNH140292487 від 31 грудня 2014 року, договір №78 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 31.12.2014 року, товарно-транспортну накладну (СМR) №08012015/1 від 08.01.2015 року, довідку ФОП ОСОБА_5вих. № 3 від 09.01.2015 року, в якій зазначено вартість витрат перевезення до митного кордону України та витрати на завантаження оцінюваного товару та інформація, що товар не страхувався.

Під час процедури митного оформлення товару митний орган був повідомлений про те, що товар не страхувався.

За результатом розгляду наданих документів митницею витребувано у ТОВ "Техноторг " додаткові документи - виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (пакування, страхування, транспортування) та інші документи щодо перевезення вантажів в міжнародному сполученні: каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені експертними організаціями або інформацію біржових організацій про вартість товару.

ТОВ "Техноторг " листом від 13 січня 2015 року №10 надало митному органу додаткові документи, а саме банківську контр-гарантію № GRI0715MK14 від 24.12.2014 року, а також її переклад на українську мову, відповідь МОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» Вих. № Р2-01-05-3/14-53 від 13.01.2015 року щодо форми наданої банківської контр-гарантії № GRI0715MK14 від 24.12.2014 року, витяг з прайс-листа CNHI International SA від 01.10.2014 року, комерційну пропозицію CNHI International SA від 02.12.2014 року, а також її переклад на українську мову, копія митної декларації країни відправлення № 15PL335010Е0002849 від 08.01.2015 року, відповідь CNHI International SA від 13.01.2015 року з приводу наданої митної декларації країни відправлення № 15PL335010Е0002849 від 08.01.2015 року, а також її переклад на українську мову, бухгалтерські документи передбачені Розділом 4 Договору № 78 на перевезення вантажу від 31.12.2014 (заявка № 4 на транспортно-експедиторське обслуговування в міжнародному сполученні від 31.12.2014 року та рахунок-фактура на оплату № 1 від 07.01.2015 року, в якому в першій графі сума перевезення до кордону становить 20000,00 грн., з цієї суми 10000,00 грн. - вартість перевезення комбайну разом з витратами на навантаження, а 10000,00 грн. - вартість перевезення зернової жниварки разом з витратами на навантаження).

ТОВ "Техноторг " також вказало на відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, так як оцінюваний товар є новим, а також повідомив, що оцінюваний товар не було застраховано, а пакування товару входило у його загальну вартість.

13 січня 2015р. митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці Міндоходів прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2015/000002/2, яким здійснено коригування заявленої митної вартості товару до 20457,38 Євро, за митну вартість було прийнято вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (МД від 05.11.2014 року №90150000/2014/11746).

Згідно із правовим висновком , викладеним у Постанові ВСУ від 23.04.2013 року митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Згідно з ч.2 -6 ст.53 МК України ( в ред.,діючої на момент виникнення правовідносин) документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару

Згідно ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що відповідачем не доведена правомірність застосування резервного методу при визначенні митної вартості, оскільки витребування документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, не є обов'язковим, та повинно бути конкретизованим вказівкою на документи в загальному переліку, які є дійсно необхідними, та вважає, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конвенція з прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 року , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом ,встановленим законом .

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС України залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Вербицька Н.В..

Суддя Яковлев Ю.В.