Рішення № 52162266, 28.09.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8227/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2015 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Світлик О.М., при секретарі судового засідання Копча Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Ідея Банк» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19.01.2011 року між ПАТ «Ідея Банк», який є правонаступником ВАТ «Плюс Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Ю91.101.76920, згідно з яким відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4720,00 грн., зі сплатою 0 % річних.

Зазначив, що ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання по договору належним чином не виконала, останній платіж нею здійснено 26.06.2015 року, внаслідок чого станом на 30.06.2015 року має заборгованість перед банком в сумі 7096,94 грн., яка складається з наступного: 1636,61 грн. прострочений борг; 5289,57 грн. прострочені проценти; 80,76 грн. строкові проценти; 90,00 грн. віндикаційні витрати.

Таким чином, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 7096,94грн., а також судовий збір в розмірі 243,60 грн., що сплачений при поданні позовної заяви та покласти на відповідача інші можливі витрати, повязані з розглядом даної справи.

Позивач у судове засідання свою явку чи свого уповноваженого представника не забезпечив, однак, у позовній заяві зазначив клопотання в порядку ч. 2 ст. 158 ЦПК України щодо розгляду справи без участі його представника. Заперечень щодо ухвалення заочного рішення не зазначив.

Відповідач у судове засідання без поважних причин повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надіслання судових повісток рекомендованими поштовими відправленнями, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавала.

Зокрема, судові повістки-виклики в судові засідання на ім'я відповідача направлялись судом за зареєстрованим у встановленому законом подяку місцем її проживання, але повернулись до суду без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу шрихкодовий ідентифікатор 88000 1572707 7 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу шрихкодовий ідентифікатор 88000 1571555 9).

Відповідно до положень п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

В силу п. 117 вищенаведених Правил поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

За приписами ч.5 ст. 74 ЦПК України в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їй належним чином.

Оскільки відповідачем судові повістки, направлені судом на її ім'я за адресою, за якою зареєстровано її місце проживання, не одержані, внаслідок чого повернуті суду за закінченням терміну зберігання через відсутність адресата, суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомленим по час та місце судового розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Крім того, за положеннями ч. 4 ст. 169 ЦПК України наслідком повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, є вирішення судом справи на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлення заочного рішення).

Відтак, суд відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти цього не заперечує позивач, а також відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено з матеріалів справи, 19.01.2011 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Ю91.101.76920, згідно з умовами якого відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4720,00 грн., строком на 12 місяців, зі сплатою за обслуговування кредиту відповідної плати 0,00 % річних протягом перших трьох місяців дії цього договору, та 3,20 % щомісячно від початкової суми кредиту протягом решти строку дії цього договору; зі сплатою процентів в розмірі: 0,001 % річних від залишкової суми кредиту протягом перших трьох місяців дії цього договору, та 20,00 % від залишкової суми кредиту протягом решти строку дії цього договору

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору № Ю91.101.76920 від 19.01.2011 року, банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 4720,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобовязується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і комісіями згідно з умовами цього договору та Додатком № 1 від 19.01.2011 року до даного договору, який становить його невідємну частину. Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується ордером-розпорядженням № 1 про видачу кредиту, копію якого додано до матеріалів справи.

Сторони кредитного договору у п. 2.1. погодили порядок розрахунків, зокрема, повернення кредиту разом з процентами та платою за кредитне обслуговування в 12 щомісячних внесках.

З довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Ю91.101.76920 від 19.01.2011 року, судом встановлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання по договору належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 30.06.2015 року має заборгованість перед банком в сумі 7096,94 грн., яка складається з наступного: 1636,61 грн. прострочений борг; 5289,57 грн. прострочені проценти; 80,76 грн. строкові проценти; 90,00 грн. віндикаційні витрати.

Заборгованість ОСОБА_1 підтверджується також випискою по особовому рахунку № 29092410176920 з 19.01.2011 року по 30.06.2015 року.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Крім того, ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За приписами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст.610 ЦК України порушення зобовязання є його невиконання або не належне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. За правилами ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з п. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Окрім того у ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Водночас, стягнення віндикаційних витрат внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору не передбачено як умовами кредитного договору, так і чинним цивільним законодавством, відтак нарахування таких витрат банком не ґрунтується на нормах закону чи правочину, тому суд не знаходить підстав для стягнення віндикаційних витрат у розмірі 90,00 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково та присудження до стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 7006,94 грн., та про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення віндикаційних витрат у сумі 90,00грн. з огляду на їх необґрунтованість і недоведеність належними та допустимими доказами у справі.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати, які складають 243,60 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 536, 610-612, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 14, 60, 88, 223, 224-226, 233, 294, 296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором у розмірі 7006 (сім тисяч шість) гривень 94 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривень 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча О.М. Світлик