Ухвала суду № 52142955, 07.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 876/9188/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

19.03.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому з врахуванням уточнень, просив визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №0007 від 21.02.2014 року про накладення штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивує тим, що не допускав порушення чинного законодавства у сфері безпечності нехарчової продукції. Маркування національним знаком відповідності усієї продукції, яка перевірялася відповідачем, містилося на упаковці чи супровідній документації до неї, що було представлено інспекції при перевірці. На переконання позивача, зазначене відповідає п.19 постанови Кабінету Міністрів України №785 від 29.07.2009 року «Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання», згідно з яким, у разі коли нанесення національного знаку відповідності на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи. А тому, уся перевірена продукція (15 найменувань) була промаркована національним знаком відповідності згідно з приписами чинного законодавства України, відповідно, порушень в цій частині позивачем не було допущено. Окрім того, позивач вказує на те, що продукція за номером 12 переліку продукції акта №0102 від 11.11.2013 року має декларацію про відповідність, яка надавалася як у ході перевірки, так і в подальшому скеровувалася відповідачу до моменту прийняття ним оспорюваної постанови.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2014р. позов задоволено повністю.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області оскаржила дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, мотивуючи тим, що суд не взяв до уваги п.19 постанови Кабінету Міністрів України №785 від 29.07.09р. «Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання», яким передбачено, що Національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. №1599. У разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи. На продукцію, що підпадає під дію технічних регламентів електромагнітної сумісності та безпеки низьковольтного обладнання, національний знак відповідності наноситься безпосередньо на апаратуру чи обладнання. Нанесення національного знака відповідності на пакування або супровідну документацію можливе у випадку особливої конструкції обладнання (наприклад, дрібні деталі). Продукція, зазначена у акті перевірки, не являється такою.

На сокодавку «Кеnwood» була відсутня декларація про відповідність, а те, що до Акту перевірки додаються декларації про відповідність продукції як додаток, не спростовує факту відсутності такої декларації на позицію під №12 в переліку продукції, що перевірялась, - сокодавку «Кеnwood», що чітко зазначено в Розділі І Акту перевірки характеристик продукції від 11.11.13р. №0102 «Порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки» в графі «Детальний опис виявленого порушення». Аналогічно, до вищезазначеного з фотографіями пакування продукції, представленими аж 03.12.13р., неможливо взяти до уваги наявність декларації про відповідність продукції на час перевірки, представленої 03.12.13р.

Згідно з п.3 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачена відповідальність розповсюджувачів за розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією. У відповідності до ст.1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка пропонує продукцію на ринку України. Отже, позивач виступає розповсюджувачем продукції.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.11.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області було проведено позапланову перевірку характеристик продукції, що реалізовується об'єктом торгівлі ТзОВ «Сав-Дістрибьюшн», а саме, магазином «Фокстрот» по вул.Патона, 37 у м.Львові. Предмет такої перевірки - безпека низьковольтного електричного обладнання. У ході перевірки інспекцією було перевірено 15 одиниць найменувань продукції (пральна машина, порохотяги, фени, кавоварка, праски, мультиварка, сокодавка, міксер, блендер, морожениця) на відповідність п.7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання №1149 від 29.10.2009 року, про що складено акт №0102 від 11.11.2013 року перевірки характеристик продукції. Перевірка прийшла до висновку про порушення ТзОВ «Сав-Дістрибьюшн» вимог п.7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання №1149 від 29.10.2009 року, що полягали у відсутності на продукції (номери 1-15 переліку продукції акта №0102) національного знаку відповідності та відсутності у продукції (номер 12 переліку продукції акта №0102) декларації про відповідність. У зв'язку з виявленими порушеннями, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області було також складено протокол №0057 від 11.11.2013 року про виявлені порушення.

На підставі даних матеріалів, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області було винесено постанову №0007 від 21.02.2014 року про накладення на ТзОВ «Сав-Дістрибьюшн» штрафних санкцій за відсутність національного знаку відповідності та відсутність декларації про відповідність в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстав для притягнення ТзОВ «Сав-Дістрибьюшн» до відповідальності та застосування штрафних санкцій органом ринкового нагляду не має, а постанова відповідача №0007 від 21.02.2014 року про накладення штрафних санкцій підлягає скасуванню, оскільки висновки Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про порушення ТзОВ «Сав-Дістрибьюшн» вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами, які були викладені в акті №0102 від 11.11.2013 року, є необґрунтованими та помилковими, виходячи з наступного:

Оскільки відповідачем проводилась перевірка продукції, яка відноситься до низьковольтного електричного обладнання, а тому колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що в даних правовідносинах слід керувався п.10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1149 від 29.10.2009 року, яким передбачено, що національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

п.5 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1599 від 29.11.2001 року, передбачено, що знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Таким чином, застосування національного знака відповідності на низьковольтному електричному обладнанні можливе шляхом його нанесення не лише на сам виріб, а й на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, позаяк це допускається правилами застосування національного знака відповідності та відповідним технічним регламентом.

Нанесення національного знака відповідності на продукції, яка перевірялася, було здійснено у відповідності до приписів нормативних документів - на пакування продукції, що стверджено матеріалами справи і перевірялось судом першої та апеляційної інстанції.

Щодо порушення, яке полягало у відсутності декларації про відповідність приладу за номером 12 переліку продукції акта, то декларація про відповідність на продукцію за номером 12 переліку продукції акта була наявною при перевірці (при цьому, в акті перевірки декларації про відповідність вказані як додатки), а також така декларація про відповідність була додатково надана відповідачу як додаток до повідомлення №19 від 03.12.2013 року.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що виносячи спірну постанову №0007 від 21.02.2014 року відповідач повинен був достовірно встановити й зафіксувати факт відповідного порушення, тобто визначити норму технічного регламенту, яка встановлює обов'язковість супроводження продукції декларацією про відповідність, та належним чином засвідчити факт порушення такої норми, а п.7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1149 від 29.10.2009 року, про порушення якого стверджує відповідач (що відображено в акті №0102), жодним чином не регламентує питання складення декларації про відповідність та не встановлює обов'язкового супроводження продукції такою декларацією.

Таким чином, відповідач не встановив і не відобразив в акті перевірки тієї конкретної норми, яку порушив позивач, що не відповідає згаданим вище вимогам п.2 ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

З Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1149 від 29.10.2009 року, не вбачається прямого обов'язку супроводження такої продукції деклараціями про відповідність. Даний технічний регламент містить лише вимогу для виробника або уповноваженого представника щодо складення декларації про відповідність згідно з додатком 4 (абз.2 п.1 Технічного регламенту) та вимогу для виробника або уповноваженого представника щодо зберігання примірника декларації про відповідність разом із технічною документацією, що (складання та зберігання) очевидно не є тотожним подальшому супроводженню продукції (при її розповсюдженні) такою декларацією.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Крім того, відповідно до ст.94 КАС України з відповідача-апелянта підлягають стягненню судові витрати в сумі 913 грн. 50 коп., відповідно до Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент подачі апеляційної скарги), оскільки при подачі апеляційної скарги таку сплату не здійснено.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195 - 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014р. по справі №813/2405/14- без змін.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області на рахунок отримувача 31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м.Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівської області Код банку отримувача (МФО 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, "Призначення платежу" - судовий збір, код 34668371 - 913,50 грн. (дев»ятсот тринадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець