Постанова № 52122629, 07.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

07 листопада 2011 р.справа № 2-а- 12273/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.,

представників

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехпром" про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Суб'єкт владних повноважень, Державна податкова інспекція у Московському районі міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив постановити рішення про вилучення оригіналів первинних фінансово - господарських та бухгалтерських документів відповідача, ТОВ "Спецтехпром" за період з 01.01.2011р. по теперішній час.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що згідно аналізу податкової звітності наданої до ДПІ у Московському районі м.Харкова, у ТОВ "Спецтехпром" не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких може проводитись господарська діяльність, показники поданої до податкового органу звітності мають нульове значення. На адресу підприємства інспекцією надсилалися листи «Про надання документальних підтверджень та пояснень», які поверталися до ДПІ з позначкою «фірма не існує». 22.06.2011р. ДПІ проведено перевірку, результати якої оформлено актом №1936/23/23462752 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехпром" в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2011р. до 31.05.2011р.». На адресу платника податків ДПІ було направлено запит від 18.08.2011р. №9468/10/23-203 про надання документів та письмових пояснень. Вказаний запит платником податків не виконано. Посилаючись на перелічені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехпром" з поданим позовом не погодився, зазначивши, що підстав для вилучення оригіналів документів ТОВ не має.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехпром", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус субєкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 23462752, на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), знаходиться у Державній податковій інспекції у Московському районі міста Харкова.

18.08.2011р. ДПІ у Московському районі міста Харкова за вих.№9468/10/23-203 було складено запит "Про надання інформації та її документального підтвердження", яким до платника податків висунуто вимогу надати документи та письмові пояснення з приводу взаємовідносин з ТОВ "ЕН ВЕ КА груп" за період 01.06.2011р.-30.06.2011р.

Згаданий запит мотивований посиланням на ст.ст.20 і 73 Податкового кодексу України та сумнівність господарських операцій, відображених ТОВ "Спецтехпром" в документах обов'язкової податкової звітності.

Суд відмічає, що відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Системно проаналізувавши положення Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Оглянувши згаданий вище запит, суд відзначає, що зміст названого запиту не містить викладення жодних фактів порушення ТОВ вимог податкового чи іншого законодавства, а ґрунтується лише на припущенні податкового органу про вірогідну сумнівність господарських операцій.

Окрім того, всупереч вимогам ст.ст.19, 42 Податкового кодексу України оглянутий судом запит не вручений уповноваженій посадовій особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків, не направлений на адресу платника податків засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення, а в порушення положень п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1245; далі за текстом Порядок №1245) складені не на бланку податкового органу.

За таких обставин, суд робить висновок, що оглянутий запит складений податковим органом з порушенням приписів абз.1 і 2 п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що в силу абз.5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді.

Розглядаючи справу, суд зважає на положення п.20.1.40 ст.20 Податкового кодексу України, де зазначено, що податкові органи мають право звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на приписи наведеної норми кодексу суд доходить висновку, що позов поданий на виконання повноважень органу державної податкової служби України і підлягає вирішенню за правилами КАС України.

Разом з тим, суд відзначає, що за змістом приписів положення наведеної норми закону мають бланкетний характер, а відтак, при вирішенні спору суду належить застосувати приписи ст.85 Податкового кодексу України, норми якої врегульовують правовідносини з приводу надання платниками податків документів на вимогу податкових органів.

Так, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зауважує, що у спірних правовідносинах податковим органом рішення про призначення перевірки не приймалось, а вказане зумовлює відсутність обов'язку платника податків подати документи на вимогу податкового органу.

Окрім того, суд бере до уваги, що згідно п.85.5 ст.85 Податкового кодексу України забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, визначені КПК України підстави для прийняття рішення про вилучення документів у спірних правовідносинах відсутні.

Додатково суд зауважує, що виклавши в запиті від 18.08.2011р. №9468/10/23-203 вимогу про надання документів та письмових пояснень лише з приводу взаємовідносин з ТОВ "ЕН ВЕ КА груп" за період 01.06.2011р.-30.06.2011р., суб'єкт владних повноважень в поданому позові заявив вимогу про вилучення всіх документів платника податків за період 01.01.2011р.-по т.ч., що не співвідноситься ані в розрізі часового проміжку діяльності платника податків, за який мають бути вилучені документи, ані в розрізі контрагентів, за взаємовідносинами з якими мають бути вилучені документи.

Суд також звертає увагу, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2011р. по справі № 2а-10048/11/2070 адміністративний позов ТОВ "Спецтехпром" до ДПІ у Московському районі м.Харкова, ГУДКУ в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди - задоволено частково, визнано протиправними дії ДПІ у Московському районі м.Харкова, виражені у проведенні перевірки, оформленої актом від 22.06.11р. №1936/23/23462752; визначенні в акті перевірки висновків про нікчемність правочинів, укладених ТОВ Спецтехпром на придбання та продаж товарів, в решті вимог у задоволенні позову відмовлено.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень не довів обґрунтованості та правомірності заявленої вимоги.

Оскільки судом в ході розгляду справи встановлено, що заявлена субєктом владних повноважень вимога суперечить правам та охоронюваним законом інтересам відповідача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить залишити без задоволення.

Оскільки в ході розгляду справи

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-14, 158-163, 167, 181, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехпром" про зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 14.11.2011 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.