Рішення № 52104015, 30.09.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/940/2015(м)

264/5953/14-ц

Головуючий у 1-й інстанції Матвєєва Ю.О.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючої Биліни Т.І.,

суддів Баркової Л.Л., Сорока Г.П.

при секретарі Зал Ю.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу

ОСОБА_2 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Кампус ОСОБА_3» про стягнення заборгованості по заробітній платі разом з індексацією та компенсацією, компенсації за невикористані щорічні відпустки, вихідної допомоги в розмірі середнього заробітку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

07 липня 2014 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Кампус ОСОБА_3»(надалі ТОВ ТД «Кампус ОСОБА_3») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01 червня 2006 року по 01 червня 2014 року в сумі 150057,37 грн., відшкодування моральної шкоди. В уточнених позовних вимогах від 17 вересня 2014 року позивачка відмовилась від позовних вимог в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул. В остаточно уточненій позовній заяві від 26 травня 2015 року (т. 2 а.с. 95-96) позивач збільшила свої позовні вимоги, відповідно до яких просила стягнути з ТОВ ТД «Кампус ОСОБА_3» заборгованість по заробітній платі за період роботи з 01 вересня 2008 року по 01 червня 2014 року разом з індексацією в сумі 131516,73 грн. (розрахунок т. 2 а.с. 118), грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки за період з 01 червня 2006 року по 01 червня 2014 року, вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку в сумі 1250 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 17137 грн. (розрахунок т. 2 а.с. 123) та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ ТД «Кампус ОСОБА_3» в повному обсязі.

З вказаним рішенням не погодилася позивач та подала апеляційну скаргу в якій зазначила, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним, необґрунтованим, недоведені обставини, які мають значення для справи, які суд вважає встановленими, висновки не відповідають обставинам справи. Просила рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог, а саме стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 01 вересня 2008 року по 01 червня 2014 року в сумі 68870,39грн., індексацію заробітної плати за вказаний період в сумі 62708,84грн., компенсацію втрати доходів у звязку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 401,39грн., грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки в сумі 6161,22грн., вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього заробітку 1250грн., середній заробіток за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди в сумі 2000грн. та судові витрати по оплаті експертизи.

Скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, щодо стягнення вихідної допомоги, суд дійшов помилкового висновку, що факт її виплати підтверджено розрахунковим касовим ордером від 04.06.2014 року, незважаючи на відсутність підпису позивачки в розрахунково-платіжній відомості за червень 2014 року(т.1 л.с.270). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд виходив з того, що позивач не зверталася із заявою про виплату вихідної допомоги. Висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01 вересня 2008 року по 01 червня 2014 року, суд дійшов на підставі неповно встановлених обставин і мотивував тим, що позивач не надала доказів наявності заборгованості. Суд не звернув уваги на відсутність підпису в розрахунково-платіжних відомостях та дійшов такого висновку на підставі пояснень свідків. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, щодо стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, суд виходив з того, що позивач не набула такого права. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, щодо стягнення з відповідача індексації та компенсації, суд помилково дійшов висновків, що вказані види виплат відповідачем здійснені, вважаючи, що розрахунок наданий позивачем не вірний. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходив з необґрунтованості вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4К доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове. Представник відповідача ОСОБА_5, доводів апеляційної скарги не визнала, просила скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

ОСОБА_6 до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість по заробітній платі у підприємства перед позивачем за період з 01 вересня 2008 року по 01 червня 2014 року відсутня у звязку із своєчасною її виплатою. Вказане стосується і індексації, а тому підстави для нарахування компенсації відсутні. Оскільки позивач з червня 2006 року по червень 2014 року, щомісяця, здійснювала від 2 до 10 виходів на роботу, вона не набула права на відпустку. (т. 2 а.с. 136-169, т. 3 а.с. 1-53) Внаслідок того, що права позивача не були порушені - відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції не в повній мірі дійшов правильних висновків, а тому з оскаржуваним рішенням не можна погодитися в повному обсязі. Висновки суду в часині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення компенсації за невикористані відпустки, вихідної допомоги в розмірі середнього заробітку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди зроблені з порушенням норм матеріального права, про що обґрунтовано зазначає позивач в апеляційній скарзі.

ОСОБА_6 до п. 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

З матеріалів справи встановлено, що позивач за період з 01 червня 2006 року по 01 червня 2014 року знаходилася у трудових відносинах з відповідачем. З табелів виходів вбачається, що за час трудових відносин вона жодного разу не перебувала у відпустці. Дані обставини не заперечувалися відповідачем, який визнавав, що відпустки позивачу не надавалися, оскільки остання їх не заробила, внаслідок того, що працювала не повний робочий місяць.(т.1 а.с.10, т.2 а.с.136-169, т.3 а.с.1-53)

Дії відповідача в частині ненадання щорічної відпустки позивачу не ґрунтуються на законі.

У відповідності до ч.1 ст.6 Закону України «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

Мінпраці в листі від 07.08.2009 р. № 472/13/84-09 розяснював, що робота на умовах неповного робочого дня чи неповної робочої неділі не тягне за собою скорочення тривалості щорічної відпустки працівника чи ненадання йому інших додаткових відпусток.

У відповідності до положень п.7 Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

З платіжних відомостей та розрахунків відповідача, які мають місце в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_2 отримувала заробітну плату(т.1 а.с.210-270; т.3 а.с.57-59):

в 2006 році в сумі 3526,11грн.( 503,73грн.+ 503,73грн. +503,73 грн. + 503,73грн. +503,73грн. +503,73грн. +503,73грн.)

в 2007 році в сумі 6354.24грн. (528,84грн. +528,84грн. + 528,84грн. + 528,84грн. + 528,84грн.+ 530,22грн. +529,30грн + 529,30грн.+ 529,30грн + 529,30грн + 529,39грн +533,32грн.)

в 2008 році в сумі 6789.38грн.(529,39грн. + 533,32грн. + 529,39грн+ 533,32грн. + 533,32грн. + 533,32грн. + 533,32грн. + 574,17грн. + 574,17грн. + 690,06грн. + 612,80грн. + 612,80 грн.)

В 2009 році розмір заробітної плати 8564.22 грн.(612,80 грн. + 701,10 грн. + 700,89 грн. + 700,89 грн. + 700,89 грн. + 700,89 грн. + 700,89 грн. + 700,89 грн. + 700,89 грн. + 700,89 грн. + 741,86 грн. + 901,34 грн.)

В 2010 році розмір заробітної плати дорівнює 115532,95грн. ( 901,34грн. + 9 66,51грн.+ 966,51грн. + 966,51грн. + 966,51грн. + 966,51грн. + 966,51грн. + 966,51грн. + 966,51грн.+ 966,51грн. + 966,51грн. + 966,51грн.)

В 2011 році розмір заробітної плати дорівнює 11617.52 грн. (966,51грн. + 971,91грн + 971,91грн.+ 971,91грн. + 888,91грн. + 971,91грн. + 971,91грн. + 971,91грн. + 971,91грн. + 971,91грн. + 971,91грн. + 1014,91грн.)

В 2012 році розмір заробітної плати дорівнює 12745.2грн. (1053,85грн. + 1063,75грн. +1063,75грн. + 1053,85грн. + 1063,75грн. + 1063,75грн. + 1063,75грн. + 1063,75грн. + 1063,75грн. + 1063,75грн. + 1063,75грн. + 1063,75грн.)

В 2013 році розмір заробітної плати дорівнює 12831.05грн. (1068,75грн. + 1069,30грн. + 1079,30грн. + 1069,30грн. + 1069,30грн. + 1069,30грн. + 1069,30грн. + 1069,30грн. + 1069,75грн. + 1069,30грн. + 1069,30грн. + 1069,30грн.)

В 2014 році розмір заробітної плати дорівнює 5572.67грн. (1110,27грн. + 1115,60грн. + 1115,60грн. + 1115,60грн. + 1115,60грн.)

У відповідності до розпорядження КМУ від 30.11.2005р. №490-р в 2006 році за період з червня по грудень передбачено 149 робочих дні.

У відповідності до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 09.10.2006 р. № 6540/0/14-06/13 в 2007 році передбачено 251 робочих дні

ОСОБА_6 листа Міністерства праці та соціальної політики України від 18.09.2007 р. № 6884/0/14-07/13 кількість робочих днів в 2008 році дорівнює 252(21+21+20+21+19+19+23+20+22+23+20+23)

ОСОБА_6 листа Міністерства праці та соціальної політики України від 30.09.2008 р. № 10338/0/14-08/13 кількість робочих днів в 2009 році дорівнює 251(20 + 20+21+21+ 18+20 +23+20+22+22+ 21+ 23)

ОСОБА_6 Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2009 р. № 9681/0/14-07/13, кількість робочих днів в 2010 році дорівнює 251(19+20+22+21+17+21+22+21+22+21+22+23)

ОСОБА_6 листаМіністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2010 р. № 9111/0/14-10/13 кількість робочих днів в 2011 році дорівнює 250(19 + 20 + 22 + 20 +19 +20 + 21+ 22 +22 + 21+ 22 +22)

ОСОБА_6 листа Міністерства соціальної політики України від 23.08.2011 р. № 8515/о/14-11/13 кількість робочих днів в 2012 році дорівнює 251(20 + 21 + 21+ 20 +20 + 19 + 22 +22 +20+ 23+ 22 +21)

ОСОБА_6 листа Міністерства соціальної політики України від 21.08.2012 р. № 9050/0/14-12/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік" кількість робочих днів в 2013 році дорівнює 251(21+20 + 20 + 22+ 19 + 18+23 +21 +21+ 23+ 21 +22)

ОСОБА_6 листа Міністерства соціальної політики України від 04.09.2013 р. № 9884/0/14-13/13 кількість робочих днів в 2014 році з січня по травень дорівнює 101(21+20 + 20 + 21 +19)

З огляду на вказане, оплата відпустки, тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору, тобто за період з 01.06.2006 року по 01 по 31.05.2007 року дорівнює 592,35грн.

Вказана сума розрахована з наступного: 3526,11грн.(заробітна плата в 2006 році) + 2644,20грн.(заробітна плата в 2007 році за січень-травень) : 250{149(кількість днів відпрацьованих в 2006 році) +101(кількість днів відпрацьованих в 2007 році за січень-травень)}х 24 кількість днів відпустки.

Розмір суми оплати відпустки, тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, за період з червня .2007 року по травень 2008 року дорівнює 606.55грн.

Розрахований з наступного: 3710,04грн.(заробітна плата в 2007 році з червня по грудень) + 2658,74грн.(заробітна плата в 2008 році за січень-травень) : 252{150(кількість днів відпрацьованих в 2007 році з червня по грудень) +102(кількість днів відпрацьованих в 2008 році за січень-травень)}х 24 кількість днів відпустки.

Розмір суми оплати відпустки, тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, з червня 2008 року по травень 2009 року дорівнює 724.53грн.

Розрахований з наступного: 4130,64 (заробітна плата в 2008 році з червня по грудень) + 3416,57грн.(заробітна плата в 2009 році за січень-травень) : 250{150(кількість днів відпрацьованих в 2008 році з червня по грудень) +100(кількість днів відпрацьованих в 2009 році за січень-травень)}х 24 кількість днів відпустки.

Розмір суми оплати відпустки, тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, з червня 2009 року по травень 2010 року дорівнює 847.98грн.

Розрахований з наступного: 5147.65 (заробітна плата в 2009 році з червня по грудень) + 4767.38(заробітна плата в 2010 році за січень-травень) : 251{152(кількість днів відпрацьованих в 2009 році з червня по грудень) +99(кількість днів відпрацьованих в 2010 році за січень-травень)}х 24 кількість днів відпустки.

Розмір суми оплати відпустки, тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, з червня 2010 року по травень 2011 року дорівнює 898,47грн.

Розрахований з наступного: 6765.57 (заробітна плата в 2010 році з червня по грудень) + 4768.42(заробітна плата в 2011 році за січень-травень) : 252{152(кількість днів відпрацьованих в 2010 році з червня по грудень) +100(кількість днів відпрацьованих в 2011 році за січень-травень)}х 24 кількість днів відпустки.

Розмір суми оплати відпустки, тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, з червня 2011 року по травень 2012 року дорівнює 956,70грн.

Розрахований з наступного: 6846.37грн (заробітна плата в 2011 році з червня по грудень) + 5298.95грн(заробітна плата в 2012 році за січень-травень) : 252{150(кількість днів відпрацьованих в 2010 році з червня по грудень) +102(кількість днів відпрацьованих в 2011 році за січень-травень)}х 24 кількість днів відпустки.

Розмір суми оплати відпустки, тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, з червня 2012 року по травень 2013 року дорівнює 1024.11грн

Розрахований з наступного: 7446.25 (заробітна плата в 2012 році з червня по грудень) + 5355.95(заробітна плата в 2013 році за січень-травень) : 251{149(кількість днів відпрацьованих в 2012 році з червня по грудень) +102(кількість днів відпрацьованих в 2013 році за січень-травень)}х 24 кількість днів відпустки.

Розмір суми оплати відпустки, тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, з червня .2013 року по травень 2014 року дорівнює 1048.55грн.

Розрахований з наступного: 7485.10 (заробітна плата в 2013 році з червня по грудень) + 5572.67грн.(заробітна плата в 2014 році за січень-травень) : 251{149(кількість днів відпрацьованих в 2013 році з червня по грудень) +102(кількість днів відпрацьованих в 2014 році за січень-травень)}х 24 кількість днів відпустки.

Загальна сума компенсації за невикористані відпустки дорівнює: 6161,22 грн.(592,16грн.+ 606.55грн.+ 724.53грн.+ 848.05грн. +898,47грн. + 956,70грн. +1024.11грн +1048.55грн.)

З наведеного витікає, що відповідач повинен сплатити позивачу компенсацію за невикористані відпустки в сумі 6161,22грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач припинила трудові відносини з підстав п.1 ст.40 КЗпП. (т.1 а.с.16)

ОСОБА_6 до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених, зокрема п. 1 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач сплатив на користь позивача вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку в сумі 1250,00грн. Право позивача на отримання вихідної допомоги відповідач не спростовує.

ОСОБА_6 до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З огляду на зазначене відповідач повинен сплатити на користь позивача вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку в сумі 1250,00грн.

В судовому засіданні встановлено та ніким не спростовано, що позивач не отримала усіх належних сум при звільненні.

Звертаючись до суду позивач навела розрахунок середньоденної заробітної плати (т.3 а.с.131) з яким не можна погодитися, оскільки, в ньому зазначено, що в квітні 2014 року 20 робочих днів, що не відповідає розрахунку тривалості робочого часу рекомендованому в листі Міністерства соціальної політики України від 04.09.2013 р. № 9884/0/14-13/13, яким в квітні 2014 року передбачено кількість робочих днів 21.

З наведеного витікає, що середньоденна заробітна плата дорівнює 62.50грн.(1250,00 + 1250,00) : 40(21+19)

Згідно п.2 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. № 100, середньомісячна заробітна плата при обчисленні вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

ОСОБА_6 до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Згідно листів Міністерства соціальної політики України від від 04.09.2013 р. № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» та від 09.09.2014 р. N 10196/0/14-14/13«Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» кількість днів затримки розрахунку за період з 01 червня 2014 року по 30 вересня 2015 року (день постановлення судового рішення) складає - 335 робочих дні (червень 2014 -19, липень 2014р. - 23, серпень 2014р. - 20, вересень 2014р. - 22, жовтень 2014р. - 23, листопад 2014р. - 20, грудень 2014р. - 23, січень 2015р. - 20, лютий 2015р. - 20, березень 2015р. - 21, квітень 2015р. - 21, травень 2015р. - 18, червень 2015р. - 20, липень 2015р. - 23, серпень 2015р. - 20, вересень 2015р. - 22)., тобто середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні з 01 червня 2014 року по 30 вересня 2015 року складає 20937,5 грн. (62.50грн. х 335 р. дні)

Враховуючи, що спір щодо належних позивачу сум вирішений судом на користь позивача частково, а саме, звертаючись до суду позивач просила стягнути на її користь заробітну плату за період з 01 вересня 2008 року по 01 червня 2014 року в сумі 68870,39грн., індексацію заробітної плати за вказаний період в сумі 62708,84грн., компенсацію втрати доходів у звязку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 401,39грн., компенсацію відпустки в сумі 6161,22грн., вихідну допомогу в сумі 1250 грн., проте, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення її позовних вимог за цей період в розмірі 7411,22грн., колегія суддів вважає необхідним відповідно до частини 2 ст. 117 КЗпП України визначити суму середнього заробітку за час затримки позивачу розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню на користь позивача, в сумі 5000 грн.

Такий висновок колегії суддів відповідає правовій позиції, що визначена Верховним Судом України в постанові від 16 січня 2012 року у справі № 6-54цс11, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами та згідно якої при визначенні розміру відшкодування за час затримки розрахунку суди правильно виходили з того, що у зв'язку з частковим задоволенням вимог працівника про стягнення заборгованості із заробітної плати, вимоги про стягнення відшкодування за час затримки розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП підлягають задоволенню з урахуванням спірної суми, на яку він мав право, частки, яку вона становила в заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи

ОСОБА_6 до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно абзацу 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Колегія суддів вважає, що в зв'язку із порушенням конституційного права позивача на працю, яке виразилося в затримці розрахунку при звільненні, а саме, невиплатою на день звільнення компенсації невикористаної відпустки та вихідної допомоги, позивач вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, звертатися за захистом своїх порушених прав до суду, що завдавало їй моральних страждань.

ОСОБА_6 до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди колегія суддів визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер та обсяг моральних страждань позивача, їх тривалість, виходячи з вимог розумності та справедливості, моральні страждання позивача колегія суддів оцінює в 500 грн.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення середньої заробітної плати за період з 01 вересня 2008 року по 01 червня 2014 року в сумі 131516,73 грн., індексації та компенсації, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції.

Доводи позивача, що вона кожен робочий день працювала, проте шість років не отримувала заробітну плату через надії охопити посаду, яку до теперішнього часу посідає представник відповідача та дружніх стосунків з останньою - неспроможні.

У відповідності до положень п. 5 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників ТОВ ТД «Кампус ОСОБА_3» питання працевлаштування вирішують власники товариства. Позивач не надала доказів існування пропозиції власників про працевлаштування на омріяну посаду при умові безоплатного виконання роботи.

Доводи апеляційної скарги, що розрахунково-платідні відомості нею не підписані не переконливі. Згідно висновку експерта за №160 від 12.05.2015 року визначити ким, ОСОБА_2 або іншою особою виконано підписи в графі «Підпис одержувача» не є можливим із-за малого обєму графічного матеріалу.(т.2 а.с.71-88)

Судом першої інстанції дане питання зясовано шляхом допиту свідків, які підтвердили, що підписи в розрахунково-платіжних відомостях виконані безпосередньо позивачем.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з розрахунком позивача, щодо розміру заборгованості невиплачених інфляційних сум.

ОСОБА_6 до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування заробітної плати відбувалося з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом.(т.3 а.с.125)

З огляду на зазначене у позивача відсутні підстави для вимог про стягнення індексації заробітної плати в сумі 131516,73 грн. та компенсації втрати доходів у звязку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 401,39грн.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не відшкодовано витрати за проведену експертизу неспроможні, оскільки вказаний експертний висновок не містить інформації, яка б підтвердила доводи позивача.

У відповідності до положень ч.ч.3, 5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на зазначене з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Кампус ОСОБА_3» в дохід держави підлягають стягненню 1218 гривень за задоволення позову з майнових вимог та 304,50 гривні за задоволення позову з немайнових вимог.

Керуючись ст.ст.303,307,309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування виплат за невикористані щорічні відпустки, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Кампус ОСОБА_3» на користь ОСОБА_2 наступні суми: грошову компенсацію за невикористані відпустки у сумі 6161(шість тисяч сто шістдесят одну)гривень 22 копійки; вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього заробітку в сумі 1250(одна тисяча двісті пятдесят) гривень; середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 5000(пять тисяч)гривень 00 копійок.

Всього, на користь ОСОБА_2 стягнути 12411(дванадцять тисяч чотириста одинадцять) гривень 22 копійки, з відрахуванням обовязкових платежів при виплаті заробітної плати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Кампус ОСОБА_3» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 500(пятсот) гривень.

В решті частини позовних вимог рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Кампус ОСОБА_3» в дохід держави 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень з майнових вимог та 304 (триста чотири) гривні 50 копійок з немайнових вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Головуюча Т.І. Биліна

Судді Г.П. Сорока

ОСОБА_7