Постанова № 52083199, 06.10.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р.Справа № 916/458/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого Пироговського В.Т.

Суддів : Лавриненко Л.В.

Філінюка І.Г.

при секретарі Мельник Ю.О.

за участю представників учасників процесу:

від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - Ленець О.В.;

від Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк» - не з'явився;

від ОСОБА_3 - не з'явився;

від ОСОБА_4 - не з'явився;

від ФОП ОСОБА_5 - не з'явився;

від ліквідатора, арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. - особисто

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.05.2015 р. (про надання згоди на продаж майна)

у справі №916/458/14

кредитори:

1. Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк";

2. Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк";

3. ОСОБА_3;

4. ОСОБА_4

ліквідатор: арбітражний керуючий Дарієнко В.Д.

про банкрутство ФОП ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2015р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 06.10.2015р. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.05.2015р. у справі № 916/458/14.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду, проте своїм правом на участь в судовому засіданні, крім ПАТ «Укрсоцбанк» та ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., не скористались, про причини неявки своїх представників суд не повідомили.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку, визначеному ст.102 ГПК України.

Відповідно до ст.85 ГПК України в засіданні суду 06.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

В провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/458/14 про банкрутство ФОП ОСОБА_5, порушена за заявою боржника в порядку ст.ст. 9-11, 90-91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою суду від 24.03.2014р. ФОП ОСОБА_5 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Селезньова О.В.

Ухвалою суду від 29.07.2014р. припинено повноваження арбітражного керуючого Селезньова О.В. як ліквідатора банкрута в порядку ч.12 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", новим ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

Ухвалою суду від 26.05.2015р. (суддя Лепеха Г.А.) продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_5 арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. до 25.08.2015 р., надано згоду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, а саме 1/8 частини земельної ділянки площею 1,6818 га, яка розташована: масив №21, діл. НОМЕР_4 (за межами населених пунктів), Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_2 відповідно до державного акту серії НОМЕР_1 від 15.10.2007 року на право власності на земельну ділянку.

Ухвала суду в частині надання згоди на продаж майна банкрута мотивована приписами ч.4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та наявністю відповідного клопотання ліквідатора.

В іншій частині ухвала обгрунтована тим, що необхідні заходи, які є обов'язковими для здійснення в ліквідаційній процедурі, ліквідатором у повному обсязі не виконані, ліквідаційний баланс та звіт суду не наданий, що зумовлює необхідність продовження ліквідаційної процедури та, відповідно, повноважень ліквідатора.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду в частині надання згоди на продаж майна ФОП ОСОБА_5, ПАТ „Укрсоцбанк» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 26.05.2015р. в цій частині скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог, особа, що подала апеляційну скаргу, наполягає на тому, що спірне майно, яке перебуває в засаві у ПАТ «Укрсоцбанк», в порушення приписів ст..42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», включене до складу ліквідаційної маси. При цьому, жодною ухвалою суду банк не визначений у статусі саме забезпеченого кредитора. Вказані обставини передбачають можливість розподілення отриманих від реалізації земельної ділянки коштів без врахування першочергового пріоритету ПАТ «Укрсоцбанк» як забезпеченого кредитора.

Крім того, господарський суд надав згоду на продаж спірної земельної ділянки без врахування того, що ліквідатор, в порушення вимог ч.6 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не вчинив дій, направлених на виділення цієї ділянки в натурі та того, що її оцінка в порядку, встановленому чинним законодавство, не була проведена.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор ФОП ОСОБА_5, арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. проти її доводів заперечує та просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін. Посилаючись на ст..13 Закону України «Про оцінку земель», п.21 Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, ліквідатор наполягає на тому, що для виділення 1/8 частини земельної ділянки., що належить ФОП ОСОБА_5, спочатку необхідно провести оцінку землі, тобто проведення оцінки без виділення частки є необхідним обов'язковим заходом. Місцевий господарський суд ухвалою від 28.04.2015р. надав банку можливість на проведення незалежної оцінки землі, однак ПАТ «Укрсоцбанк» з невідомих причин ухилилося від її проведення. У такому випадку, за приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», продаж землі проводиться за початковою вартістю, яку визначить ліквідатор. Оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» обґрунтованих причин відносно заборони продажу заставного майна до суду не представило, і згоду на продаж майна ліквідатору не надало, суд першої інстанції, відповідно до п.4 ст.42 наведеного Закону, правомірно надав згоду на продаж майна, що є предметом забезпечення.

Крім того, ліквідатор зазначає, що оскарження банком ухвали суду від 26.05.2015р. направлене на затягування ліквідаційної процедури та процес продажу майна, оскільки у провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа №509/2442/15-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельної ділянки, яка є предметом забезпечення вимог банку до ФОП ОСОБА_5 в процедурі банкрутства. Подання банком позовної заяви до Овідіопольського районного суду Одеської області, яка направлена, у тому числі, на стягнення заборгованості з ОСОБА_5 являється завідомо неправомірним та направленим на подвійне стягнення коштів з одного і того ж боржника.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників провадження у даній справі до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника ПАТ «Укрсоцбанк» та ліквідатора, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів апеляційного оскарження, в процесі ліквідаційної процедури ліквідатор звернувся до ПАТ «Укрсоцбанк» з листом від 17.01.2015р.р. №02-458-20, в якому просив надати згоду на продаж майна банкрута - ФОП ОСОБА_5, яке перебуває в заставі банку, а саме 1/8 частини земельної ділянки площею 1,6818 га, яка розташована: масив №21, діл. НОМЕР_4 (за межами населених пунктів), Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_2 відповідно до державного акту серії НОМЕР_1 від 15.10.2007 року на право власності на земельну ділянку.

При цьому, ліквідатор зазначив, що повна вартість земельної ділянки, до складу якої входить належна ФОП ОСОБА_5 частина, згідно договору іпотеки (з майновими поручителями) від 10.08.2007р. складає 12 730 000грн., а отже, початкова вартість земельної ділянки для продажу визначена арбітражним керуючим у розмірі 1 591 250грн. (12 730 000грн./8), згідно з приписами ст..ст.43,57 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с.1-2).

В подальшому, ліквідатором прийнято рішення відносно оцінки майна банкрута від 23.03.2015р. №02-458-137, в якому зазначено, що вказана земельна ділянка є 1/8 загальної неподільної ділянки площею 1,6818га, яку придбали у приватну власність 8 осіб; документи щодо виділення в натурі0,1885 га - відсутні. Враховуючи ці обставини, а також те, що виділення належної банкруту земельної ділянки потребує окремого судового спору з іншими співвласниками, відсутність будь-яких комунікацій, ліквідатор оцінив дане майно у сумі 1 000 000грн. (а.с.3).

На підставі ст.41-43,-57,98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. повторно звернувся до ПАТ «Укрсоцбанк» з листом від 30.03.2015р. №02-458-2-32 щодо надання згоди на продаж майна ФОП ОСОБА_5, яке перебуває у заставі банку (а.с.6).

Також, ліквідатор 31.03.2015р. звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про надання згоди на продаж вказаного майна в порядку ст..42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мотивуючи його тим, що ПАТ «Укрсоцбанк», незважаючи на неодноразові звернення, відповіді щодо продажу спірної земельної ділянки не надало (а.с.4-5).

У відзиві на звернення про надання згоди на продаж заставного майна від 08.04.2015р. №08.506-297/85-1246 ПАТ «Укрсоцбанк» зазначило, що оскільки банкруту належить на праві сумісної власності лише частка загальної земельної ділянки, то ліквідатор мав на підставі ч.6 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порушити питання щодо виділення цієї частки. Крім того, банк зазначив, що з огляду на специфіку об'єкту забезпечення, надана арбітражним керуючим методологія оцінювання заставного майна не може бути прийнята до уваги, без актуального експертного дослідження, у зв'язку з чим банк зазначив , що не може у даному випадку надати дозвіл на продаж майна, що є предметом забезпечення, та просив зобов'язати ліквідатора надати для подальшого погодження з заставним кредитором порядку реалізації та вартості майна при продажі (а.с.10-11).

В подальшому, ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до господарського суду Одеської області з клопотанням про призначення незалежної оцінки 1/8 частини земельної ділянки площею 1,6818 га, яка розташована: масив №21, діл. НОМЕР_4 (за межами населених пунктів), Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_2 в порядку ст..57 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с.12-13).

Ухвалою суду від 28.04.2015р. зазначене клопотання задоволено, проведення оцінки доручено ТОВ «Українське консалтингове бюро» (а.с.14-15).

За повідомленням оціночної компанії від 26.05.2015р. №25, за умови невиділення земельної ділянки в натурі, відсутності правовстановлюючих документів на цю частину, неможливості повністю ідентифікувати об'єкт оцінки, зміни фізичних характеристик ділянки при її виділенні (в частині місцерозташування, рельєфу, доступу до об'єкту, розташування мереж комунікацій), а також отримання нового правовстановлюючого документа, який може бути обтяжений сервітутами та іншими обмеженнями) оцінка вказаної частини ділянки буде носити скоріш рекомендований характер, і проведення оцінки з точки зору ринкової вартості є недоцільним.

До суду першої інстанції від ПАТ «Укрсоцбанк» надійшов лист від 26.05.2015р. №08.506-297/85-1955, в якому банк повідомив, що враховуючи висновок експерта щодо неможливості проведення оцінки, включення земельної ділянки, яка перебуває у заставі, до ліквідаційної маси, внаслідок чого банк не має позачергового права на задоволення своїх забезпечених вимог, ПАТ «Укрсоцбанк», як іпотекодержатель, не може надати згоду на реалізацію предмету іпотеки (а.с.18).

Між тим, ухвалою суду від 26.05.2015р. надано згоду на продаж зазначеного майна.

Оцінюючі наведені вище обставини справи, судова колегія зазначає наступне.

За приписами ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Згідно положень ст. 43 Закону майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором.

Продаж майна банкрута відбувається за результатами проведеної ліквідатором інвентаризації та оцінки майна, з забезпеченням його відчуження за найвищою ціною (ст.44 Закону).

На думку судової колегії процедура оцінки заставного майна є самостійною дією ліквідатора в ході інвентаризації майна боржника та підготовки його до продажу, яка має передувати зверненню до забезпеченого кредитора із заявою про надання згоди на продаж такого майна.

Між тим, у даному випадку ніякої оцінки арбітражним керуючим фактично не проведено. У визначенні початкової ціни продажу ліквідатор обмежився формальним посиланням на загальну вартість земельної ділянки, 1/8 якої належить банкруту, станом на дату передачі цього майна в заставу ПАТ «Укрсоцбанк» )тобто, 10.08.2007р., яка поділена на 8 (за кількістю співвласників), без будь-якого економічного та методологічного обґрунтування та врахування специфіки об'єкту, сучасних економічних факторів тощо.

Місцевий господарський суд зазначеним обставинам належної правової оцінки не дав, пославшись в обгрунування задоволення клопотання ліквідаторна лише на приписи ст..42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які надають суду право надати згоду на продаж заставного майна. Проте, надання згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення, без проведення його належної оцінки, є передчасним.

Крім того, відповідно до п.6 ст.42 Закону ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Між тим, матеріали апеляційного оскарження не містять ніяких доказів того, що арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. з моменту свого призначення (29.07.2014р.), здійснював будь-які дії, направлені на виділення частки земельної ділянки, належної ФОП ОСОБА_5, в натурі. Не спростовані ці обставини і поясненнями ліквідатора під час апеляційного перегляду ухвали суду від 26.05.2015р. При цьому, ліквідатор у листі від 23.03.2015р. №02-458-137 зазначав, що виділення належної банкруту земельної ділянки потребує окремого судового спору з іншими співвласниками, однак зазначене зумовило не вчинення низки дій, спрямованих порушення питань щодо виділення майна в натурі, хоча такий обов'язок покладений на нього безпосередньо законом, а, навпаки, стало однією з підстав зменшення встановленої арбітражним керуючим у листі від 17.01.2015р. початкової вартості ділянки. Однак, зазначені обставини залишились поза увагою місцевого господарського суду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. стверджував, що на теперішній час співвласниками загальної земельної ділянки отримані правовстановлюючі документи на окремі її частки, у тому числі на частку земельної ділянки, належну ОСОБА_5 Між тим, належних доказів на підтвердження цих пояснень ліквідатором не надано, у зв'язку з чим вказані обставини судовою колегією не приймаються до уваги. Крім того, такі пояснення суперечать змісту ухвали суду від 26.05.2015р., якою надано згоду на продаж 1/8 частини земельної ділянки площею 1,6818 га, яка розташована: масив №21, діл. НОМЕР_4 (за межами населених пунктів), Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_2, тобто частки у складі земельної ділянки, а також інформації, вміщеній в повідомленні про проведення відкритих торгів з продажу спірного майна (а.с.22-26).

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор зазначає, що за приписами ст..13 Закону України «Про оцінку земель», п.21 Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, щоб здійснити виділення 1/8 частини земельної ділянки., що належить ФОП ОСОБА_5, спочатку необхідно провести оцінку землі. Між тим, ці доводи не спростовують ні того факту, що ліквідатором не вчинялись дії з виділення майна, ні факту нездійснення належної оцінки цього майна. Крім того, судова колегія враховує, що за висновком ТОВ «Українське консалтингове бюро» саме невиділення частки земельної ділянки, належної банкруту, перешкодило проведенню незалежної оцінки вказаного майна. Твердження ліквідатора про те, що банк не скористався наданим йому ст..57 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правом на проведення незалежної експертної оцінки заставного майна судовою колегією також відхиляються, оскільки спростовуються викладеним вище.

Судова колегія також відзначає, що, з клопотання ліквідатора на адресу господарського суду про надання згоди на продаж майна від 31.03.2015р. вбачається, що спірна земельна ділянка включена ліквідатором до ліквідаційної маси банкрута (а.с.4). Разом з тим, відповідно до вимог ч. ч. 1, 8 ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності. У разі визнання фізичної особи банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. Згідно ст. 42 вказаного Закону, яка регулює загальний порядок внесення майна банкрута до ліквідаційної маси, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Матеріали апеляційного оскарження, які надійшли до суду апеляційної інстанції, свідчать ( і це не заперечується учасниками процесу), що ПАТ «Укрсоцбанк» є забезпеченим кредитором банкрута, що випливає з іпотечного договору від 10.08.2007р., укладеного банком та ОСОБА_5 в забезпечення виконання божником (підприємцем) зобов'язань за кредитним договором. Проте, господарський суд першої інстанції надав згоду на продаж майна, що є предметом забезпечення, без врахування наведених обставин та положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо можливості включення до ліквідаційної маси банкрута-підприємця заставного майна.

З урахуванням викладеного, ухвала господарського суду Одеської області від 26.05.2015р. в частині надання згоди на продаж майна банкрута - ФОП ОСОБА_5 винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підлягає в цій частині скасуванню, з передачею справи для подальшого розгляду до місцевого господарського суду.

Щодо вимог апеляційної скарги про винесення окремої ухвали про зупинення проведення торгів з продажу спірної земельної ділянки, судова колегія відзначає що вони не підлягають розгляду, оскільки такі вимоги не відповідають змісту ст.90 ГПК України, якою встановлюється порядок та випадки висенесення господарськими судами окремих ухвал.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-106 ГПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 26.05.2015р. зі справи № 916/458/14 в частині надання згоди на продаж майна банкрута ФОП ОСОБА_5., що є предметом забезпечення, а саме 1/8 частини земельної ділянки площею 1,6818 га, яка розташована: масив №21, діл. НОМЕР_4 (за межами населених пунктів), Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_2 відповідно до державного акту серії НОМЕР_1 від 15.10.2007 року - скасувати.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Матеріали оскарження передати до господарського суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 08.10.2015р.

Головуючий суддя В.Т.Пироговський

Суддя Л.В.Лавриненко

Суддя І.Г.Філінюк