Ухвала суду № 52079448, 01.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/38399/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Мартиненко Г. В.

представник позивача Майборода О. М.

представник відповідача Репеха О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акура Оіл» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акура Оіл» (далі - ТОВ «Акура Оіл») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року позов ТОВ «Акура Оіл» задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у м. Чернігові подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Акура Оіл» у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Акура Оіл» з питань достовірності, повноти декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, задекларованого в деклараціях з ПДВ за листопад 2014 року. За результатами перевірки складено акт №126/15/38341143 від 27 січня 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: наявна розбіжність між податковим кредитом ТОВ «Акура Оіл» та податковими зобов'язаннями ТОВ «Азонтес» за жовтень 2014 року на суму ПДВ 1545990,65 грн., за листопад 2014 року ТОВ «Азонтес» не подано до ДПІ податкову звітність з податку на додану вартість; ТОВ «Азонтес» не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 жовтня 2014 року №166; наявна розбіжність між податковим кредитом ТОВ «Акура Оіл» та податковими зобов'язаннями ТОВ «ТАНОВЕР» за листопад 2014 року на суму ПДВ 4039188,06 грн. ТОВ «ТАНОВЕР» не подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2014 року; ТОВ «ТАНОВЕР» не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30 листопада 2014 року №22, наявна кредиторська заборгованість за придбані паливно-мастильні матеріали за розрахунками з ТОВ «ТАНОВЕР» станом на 31 листопада 2014 року у сумі 35184280,69 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0002171501 від 09 лютого 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 7751727,00 грн., у т.ч. за основним платежем 5167818,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2583909,00 грн. та №0002681501 від 09 лютого 2015 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 417361,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Акура Оіл» та ТОВ «Азонтес» було укладено договір поставки нафтопродуктів №НП-337 від 21 жовтня 2014 року. На суму податкових зобов'язань контрагентом ТОВ «Акура Оіл» виписано податкову накладну від 31 жовтня 2011 року №166, податкові декларації та квитанції.

Також, між ТОВ «АКУРА ОІЛ» та ТОВ «ТАНОВЕР» було укладено договори поставки нафтопродуктів №ТА-0022 від 06 листопада 2014 року, №ТА-0038 від 21 листопада 2014 року. На суму податкових зобов'язань контрагентом ТОВ «Акура Оіл» виписано податкові накладні від 30 листопада 2014 року №22, від 30 листопада 2014 року №38.

Факт отримання придбаного у ТОВ «Азонтес» та ТОВ «ТАНОВЕР» товару підтверджується укладеними актами приймання-передачі нафтопродуктів та оборотно-сальдовими відомостями.

Відповідно до п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками-суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів /послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11. ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 201 Податкового кодексу України передбачені вимоги до податкової накладної яку платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснював господарські операції з придбання ПММ у контрагентів ТОВ «Азонтес» та ТОВ «ТАНОВЕР». Реальність, товарність та виконання зазначених договорів підтверджується матеріалами справи.

За рахунок здійснення вказаних операцій ТОВ «Акура Оіл» сформувало податковий кредит.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що первинні документи по зазначених вище договорах оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складанням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 09 лютого 2015 року № 0002171501 від 09 лютого 2015 року, та №0002681501 від 09 лютого 2015 року прийняті необґрунтовано та підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ «Акура Оіл».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров