Ухвала суду № 52079446, 24.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м. Київ К/800/42331/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Горбатюк С.А.,

Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі № 826/17925/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лідер" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лідер" звернулось в суд з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/400114/2 від 15.08.2013р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були наявні всі документи, необхідні для визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення Київської міжрегіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 15.08.2013 №100270000/2013/400114/2.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Київська міжрегіональна митниця Міндоходів звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у травні 2009 позивачем укладений з компанією "Chongqing Policomp International Corp." Китай, зовнішньоекономічний контракт від 14.05.2009 №1, відповідно умов якого суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь позивача поставку товарів відповідно до додатків, які є невід'ємними частинами даного контракту. У серпні 2013 позивачем заявлений до митного оформлення товар отриманий від Компанії "Chongqing Policomp International Corp." за вказаним вище контрактом: 1) склотканину: EWR400-1000(MM) у кількості 829,950кг.; EWR580-1270(MM) у кількості 764,30кг.; EWR800-1270(ММ) у кількості 1542,30кг.; біаксальну тканину: EKV600 (+45,-45)-1260 у кількості 1032 кг.; ровінг для напилення ER 10VC-2400 (ТЕХ)-1088 кг.; 2) ровінг для намотки (прямий ровінг) ER469L-2400-801 у кількості 801,42 кг. виробництва компанії "Chongqing Policomp International Corp." та подана до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів вантажна митна декларація від 15.08.2013 №1002700000/2013/227569 та декларацію митної вартості товару за формою ДМВ-1 від 15.08.2013.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем у декларації форми ДМВ-1 митної вартості товарів позивачем подані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 14.05.2009 №1; облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №019264 від 12.08.2013; коносамент (Bill of Lading) №M242503478 від 25.06.2013; банківський платіжний документ, що стосується товару №(MUR)246 від 06.08.2013; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №0908-ТС від 09.08.2013; прейскурант (прас - лист) виробника товару №б/н від 15.07.2013, завірений Торгово-промисловою палатою Китаю; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №ЧЦ-189 від 12.08.2013; розрахунок ціни (калькуляція) №б/н від 15.07.2013; рахунок - фактура (інвойс) №00193101 від 18.06.2013; пакувальний лист № б/н від 18.06.2013; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 09.07.2009; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 09.07.2009; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №35 від 18.06.2013; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1 від 14.05.2009; сертифікат про походження товару загальної форми №ССРІТ125323848 від 31.07.2013; копію митної декларації країни відправлення №801020130103521772 від 21.06.2013

Відповідачем 15.08.2013р. прийняте оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/400114/2, яким митна вартість товару, що імпортується скоригована із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до ст.64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість імпортованих товарів ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснене за митною декларацією від 07.08.2013 №50006000/2013/33529.

Спірне рішення обґрунтоване тим, що надані декларантом документи містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності). В результаті контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості. Також в гр.33 рішення зазначено про наявність обґрунтованих сумнівів у правильності обраного декларантом методу визначення митної вартості, з посиланням на інформаційні ресурси, які знаходяться у віданні митного органу та відомості, а також дані, оброблені під час декларування товарів іншими, особами. За таких обставин, митна вартість товарів визначена із застосуванням митної вартості подібних товарів на підставі МД від 07.08.2013 №50006000/2013/33529.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що декларантом надані відповідні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару за ціною контракту, тому у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного рішення по коригування митної вартості товару.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

У відповідності до п. 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно п. 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Відповідно п. 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України(далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

У відповідності до ч.6 ст.264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст.335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що декларантом до митного оформлення імпортованих товарів був наданий повний пакет документів, у відповідності до ч.2 ст.53 МК України.

При цьому, відповідачем витребувані від декларанта додаткові документи, з тих підстав, що вже надані декларантом документи містять неповні відомості та розбіжності.

Разом із тим, як вірно зазначили суди митним органом не взято до уваги, що копія митної декларації країни відправлення №801020130103521772 від 21.06.2013 року, прейскурант (прас - лист) виробника товару №б/н від 15.07.2013 року та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №ЧЦ-189 від 12.08.2013 року вже були надані позивачем під час подачі митної декларації 15.08.2013 року. При цьому гр.33 оскаржуваного рішення не містить викладення обставин наявності розбіжностей, ознак підробки в конкретних наданих позивачем документах, що свідчить про безпідставність витребування у позивача додаткових документів.

Колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що митним органом не неправомірно прийняте спірне рішення, оскільки у відповідача були наявні всі документи, необхідні для визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Враховуючи вищенаведене суди дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: