Ухвала суду № 52079452, 01.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/36808/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Мартиненко Г. В.

представник позивача Міщенко М. В.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» (далі - ТОВ «Метінвест-Шіппінг») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ у м. Донецьку) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року позов ТОВ «Метінвест-Шіппінг» задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року апеляційну скаргу СДПІ у м. Донецьку залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ у м. Донецьку подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Метінвест-Шіппінг» у задоволенні позову.

ТОВ «Метінвест-Шіппінг» подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу СДПІ у м. Донецьку.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ у м. Донецьку проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року ТОВ «Метінвест-Шіппінг». За результатами перевірки складений акт №51/28-03-42/311158623 від 19 лютого 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198.6. ст.198. п. 200.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року в результаті чого завищено податковий кредит за грудень 2014 року на суму ПДВ 3648932,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2015 року №0000054200/1310/10/28-03-42, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3648932,00 грн. і застосовано штрафні санкції 912233,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 квітня 2008 року між ДП «Донецька залізниця» та (ТОВ «Скіф-Шіппінг») ТОВ «Метінвест-Шіппінг» укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків з перевезення та надані залізницею послуги №Е-010693 від 15 квітня 2008 року у розрахунковому підрозділі залізниці на двох особових рахунках позивача №9106950 та №9106935. Відповідно до умов договору ТОВ «Метінвест-Шіппінг» здійснює попередню оплату за перевезення вантажів та інші транспортні послуги шляхом перерахування коштів, відповідно до обсягу перевезення на доходно-розподільчий рахунок ДП «Донецька залізниця».

Згідно до Правил розрахунків за перевезення вантажів затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 позивач перераховував на особові рахунки відкриті у ДП «Донецька залізниця» кошти платіжними дорученнями, а залізниця списувала ці кошти з цих особових рахунків.

За приписами п. 2.3. Наказу №644 розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.

Відповідно до типової форми, затвердженої наказом №644 між позивачем та ДП «Донецька залізниця» укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (надалі - Договір).

За умовами договору позивачеві було присвоєно 2 коди платника 9106935 (для розрахунків з перевезення вантажів в вагонах інвентарного парку, які не знаходяться на балансі експедитора) та 9106950 - для здійснення розрахунків при перевезенні вантажів у власних (орендованих) вагонах які знаходяться на балансі Експедитора).

У витягу з особового рахунку зазначена наступна загальна інформація за 2014 рік: дата списання коштів з особового рахунка (стовпчик "Дата"); дата списання коштів суму нарахованих залізницею платежів та нарахованого на них ПДВ, суми нарахованих залізницею позивачу штрафів (стовпчик "Нараховане"); розмір перерахованої позивачем на його особовий рахунок передплати (стовпчик "Сума платежу", "по банку"; розмір залишку сум, перерахованих позивачем залізниці (за весь час дії договору) зазначений у стовпчику "Сальдо".

Судами попередніх інстанцій зазначено, що матеріали справи містять підтверджуючі документи з розбивкою на надходження коштів на кожний окремий особовий рахунок позивача, згідно до порядку платіжних доручень, зазначеному у акті відповідача №51/28-03-42/31158623 від 19 лютого 2015 року.

Також судами встановлено, що 26 грудня 2013 року між ДП «Донецька залізниця» та ТОВ «Метінвест-Шіппінг» укладено договір №Д/В-010/0-ТО на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням. Право позивача на податковий кредит підтверджується переплатою що сплачується за ремонт вагонів.

02 квітня 2014 року між ДКП «Донецька залізниця» та ТОВ «Метінвест-Шіппінг» укладено договір підряду №Д/В-088/4-ДР, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик та за завданням замовника виконати деповський ремонт вантажних вагонів для перевезення коксу, замовник в свою чергу надає вагони підряднику для виконання робіт за цим договором.

Першою подією за якою була виписана податкова накладна №17/131 від 22 грудня 2014 року на суму 15038,17 грн. (у т.ч. 2 506, 36 грн. ПДВ) було отримання послуг на відповідну суму за актом прийомки виконаних робіт №329 від 22 грудня 2014 року.

Донецькій залізниці позивачем за договором №Д/В - 088/4-ДР від 02 квітня 2014 року були зроблені передплати на загальну суму 486107,09 грн.

Першою подією на яку було виписано податкові накладні №15/131 від 22 грудня 2014 року та №14/131 від 22 грудня 2014 року були передплати за платіжними дорученнями №d000007462 від 02 липня 2014 року на суму 11851,31 (в т.ч. 1975,22 грн. ПДВ) та №d000007996 від 14 липня 2014 року на суму 81564,21 грн. ( у т.ч. 13594,04 грн. ПДВ).

У зв'язку з тим що відповідні податкові накладні були виписані з порушенням передбачених ПК України строків, бо передплата на яку вони були виписані була здійснена відповідно 02 липня 2014 року та 14 липня 2014 року, позивач скориставшись правом, наданим п.201.10 ст.201 ПКУ, ТОВ «Метінвест-Шіппінг» протягом передбачених законодавством 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний податковий період, у якому надано податкову накладну виписану Постачальником з порушенням передбачених строків, додало до податкової накладної за грудень 2014 року скаргу на постачальника (додаток 8) та включило ПДВ у відповідній сумі до податкового кредиту Декларації за грудень 2014 року.

Дані послуги підтверджуються платіжними дорученнями, податковими накладними та актами виконаних робіт.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до розділу 5 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зазначено, що платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, тобто платник податку придбав більше робіт/товарів/послуг ніж продав протягом звітного (податкового) періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачені вимоги до первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Метінвест-Шіппінг» підтверджено здійснення господарських операцій відповідними податковими накладними та іншими документами що за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі обов'язкові реквізити.

Крім того, невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2015 року №0000054200/1310/10/28-03-42 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров