Ухвала суду № 52079051, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/60900/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2014

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014

у справі № 813/1223/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон "Архітектура. Будівництво. Дизайн"

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2014, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014, задоволено позовні вимоги.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ "Викуп", ТОВ "АРС Трейд", ТОВ "Лідерком", ТОВ "БК "АРС", ПП "СМУ-600", ПП "Біко-Агротрейд", ТОВ "Ейс констракшн менеджмент" за період з 01.04.2010 по 31.03.2013 та ТОВ "Вайз Юніон ЛТД" за період з 01.01.2011 по 30.06.2013, складено акт № 190/22-40/32712236 від 29.11.2013, в якому встановлені, зокрема, порушення вимог п. 186.1. ст. 186, п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI, в результаті чого занижено сплату податку на додану вартість на загальну суму 636 700,36 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 13.12.2013 було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0000622240 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 921 139,00 грн. (636 700,00 грн. - основний платіж, 284 439,00 грн. - штрафні санкції).

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Викуп", ТОВ "АРС Трейд", ТОВ "Лідерком", ТОВ "БК "АРС", ПП "СМУ-600", ПП "Біко-Агротрейд", ТОВ "Ейс констракшн менеджмент", ТОВ "Вайз Юніон ЛТД", на виконання умов договорів купівлі-продажу, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, копіями договорів, актами приймання виконаних робіт, специфікаціями.

Також, матеріали справи містять документи на підтвердження використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ "Викуп", ТОВ "АРС Трейд", ТОВ "Лідерком", ТОВ "БК "АРС", ПП "СМУ-600", ПП "Біко-Агротрейд", ТОВ "Ейс констракшн менеджмент" за період з 01.04.2010 по 31.03.2013 та ТОВ "Вайз Юніон ЛТД", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль