Ухвала суду № 52079050, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/66064/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2014

у справі № 2а-7967/11/1370

за позовом Дочірнього підприємства "Елекротехізоляція" Міжнародної компанії "Віолі комершел Інк"

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 04.07.2011 № 0000892321, № 0000882321 та № 0000902321.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, складено акт №1556/23-209/31357555 від 17.06.2011, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: п.1.23, 1.31 ст.1, п.4.1.1, п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5, п.6.1 ст.6 пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.150 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств на суму 2213962,00грн. за перший квартал 2011 року; п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", п.200.1, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 173 422,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 04.07.2011 були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000892321, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 213 962,00 грн. за І квартал 2011 року та застосовано штрафну санкцію 1,00 грн.; №0000902321, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2 167 77,50 грн., у тому числі 173 422,00 грн. - за основним платежем, 43 335,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000882321, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 328 916,00 грн. за березень 2011року та застосовано штрафну санкцію - 1,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як передбачено пп.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

У відповідності із п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно із пп. 4.5.1 п. 4.5 зазначеної статті Закону, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, ДП "Електротехізоляція" відобразило валовий дохід з податку на прибуток та податкові зобов'язання з податку на додану вартість по господарських операціях з продажу ізоляторів ПП "Прайм Буд-ММ".

Така діяльність, як реалізація ізоляторів, відповідає зареєстрованим видам діяльності підприємства, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Позивач підтвердив як походження товару, в подальшому реалізованого ПП "Прайм Буд-ММ", так і його відвантаження із складу на автотранспорт покупця, а, також, розрахунки - отримання коштів за проданий товар.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Прайм Буд-ММ", на виконання умов договорів поставки, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками про рух коштів по рахунку.

Згідно наведених документів, ДП "Електротехізоляція" реалізувало ПП "Прайм Буд-ММ" електричних ізоляторів на загальну суму 1 980 661,00 грн.

Також, судами встановлено, що до сум валового доходу в деклараціях з податку на прибуток підприємства по цій операції включено суму 999 440,00 грн. Решта суми 651 111,20 грн. не включена платником податку до складу валових доходів, оскільки, продаж відбувся на умовах договору комісії. Відповідно до п.4.1 договору комісії №31/10 від 02.01.2009, після відвантаження Комісіонером товару третій особі (Покупцю) і отримання виручки за відвантажений товар, Комісіонер стає зобов'язаним перерахувати належні комітенту кошти у повному обсязі і подати Комітенту звіт та акт виконаних робіт відповідно до п.2.5 даного договору.

До складу податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість по цій операції включено 330 110,00 грн., що також підтверджується висновком експерта та не заперечується податковим органом.

Згідно п. 4.2 договору поставки від 02.09.2010, укладеного між позивачем та ТОВ "Львівська ізоляторна компанія", покупець може здійснити авансову плату в розмірі, визначеному ним самостійно.

30.09.2010 ДП "Електротехізоляція" отримало на підставі вказаного договору попередню оплату в сумі 2 500 000,00 грн. По факту отримання коштів (за першою з подій) позивач виписав податкову накладну № 15 від 30.09.2010. Сума податку на додану вартість 416 666,00 грн. віднесена позивачем до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в декларації за вересень 2010 року. Враховуючи зміну господарських домовленостей між позивачем та його покупцем, попередню оплату було повернено, у зв'язку із чим, позивач 06.10.2010 виписав розрахунок коригування до податкової накладної від 06.10.2010 №1/15 та зменшив суму податкових зобов'язань в декларації за жовтень 2010 року на 416 666,00 грн.

Також, матеріали справи свідчать, що судово-економічною експертизою Львівського НДІ судових експертиз, оформленою висновком № 265 від 27.06.2012, не підтверджено висновки податкового органу про:

- заниження задекларованих позивачем показників у рядку 01.1 Декларацій з податку на прибуток "Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" (заниження скоригованого валового доходу) всього на суму 1 650 551,00 грн.;

- завищення позивачем показників у рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 (завищення валових витрат) на загальну суму 563 411,00 грн.;

- завищення задекларованого позивачем показника у рядку 04.9 Декларації з податку на прибуток "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" у І кварталі 2011 року на суму 424 977,00грн., шляхом відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами 2010 року;

- завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 213 962,00 грн.;

- заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 на загальну суму 330 110,00 грн., в т.ч. квітень 2010р. на суму 2000,00грн., за травень 2010р. в сумі 93456,00грн.;

- завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 172 226,00 грн. внаслідок коригування у жовтні 2010 року податкового зобов'язання в сторону його зменшення, у зв'язку з поверненням підприємством коштів, отриманих від ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" як авансова оплата, отримана у вересні 2010 року, згідно із угодою купівлі-продажу електричних ізоляторів;

- заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього на суму 173 422,00 грн. та зменшення залишку від'ємного значення по рядку 24 декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 328 916,00 грн.;

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 04.07.2011 № 0000892321, № 0000882321 та № 0000902321.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль