Ухвала суду № 52078992, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/44728/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Золотухіна Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2013

у справі № 804/4038/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 07.03.2013 № 000052200 та № 000062200.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що є обґрунтованими та законними.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової документальної виїзної перевірки ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» щодо питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Укрінвест» за період з 01.04.2010 по 31.03.2012, з ПП «Кіфа» за період з 01.07.2010 по 28.02.2011, ТОВ «Укртехпоставка» за серпень 2011 року, ПП «Тетіс» за період лютий-березень 2011 року, з ПП «Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини «Дніпроекономресурси» за грудень 2011 року, ТОВ «Інком Техніка» за період з 01.01.2010 по 01.06.2011, ПП «Спецпромтехніка» за період грудень 2009 року, ПП «Славутич Сігма Н» за період травень, липень-серпень 2009 року, з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 за період з 01.05.2011 по 21.09.2012, складено акт № 98/22-0/00178353 від 18.02.2013, в якому зафіксовано порушення: пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з червня по грудень 2010 року у загальному розмірі 465 398 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з січня 2011 року по липень 2012 року на загальну суму 1 267 870 грн.; п. п. 5.1, 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2010 рік в сумі 691 406 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 07.03.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 000052200 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 555 182,75 грн., в т.ч.: 1 368 262 грн. основного платежу та 186 910,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 000062200 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 826 446,26 грн., в т.ч.: 661 157 грн. основного платежу та 165 289,26 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на інформації згідно актів проведених перевірок контрагентів позивача (ТОВ «Укрінвест», ПП «Кіфа», ТОВ «Інком Техніка», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Укртехпоставка», ПП «Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини «Дніпроекономресурси», ТОВ «Тетіс»), де зазначено про відсутність господарських операцій вказаних юридичних осіб з їх контрагентами.

Матеріалами справи встановлено, що 05.04.2011 між позивачем та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 11-14/1526-ПД/и, за умовами якого останній надавав послуги по капітальному ремонту автомобілів КрАЗ-256Б1 та КрАЗ-6510 на загальну суму 438 300 грн., в т.ч. ПДВ - 73 050 грн.

На підтвердження виконання укладеного договору позивачем до суду були надані обґрунтування на укладання договору з ФОП ОСОБА_4 на капітальний ремонт автомобілів КрАЗ-256Б1 та КрАЗ-6510, планові калькуляції на ремонт автомобіля КрАЗ-256Б1, дефектні акти, планові калькуляції на ремонт автомобіля КрАЗ-6510, дефектний акт, акт прийняття-здачі автомобілів КрАЗ на капітальний ремонт, товарно-транспортні накладні, шляхові листи, журнал виїзду-в'їзду автотранспорту, акт прийняття-передачі автомобілів, акти виконаних робіт по капітальному ремонту автомобілів, податкові накладні, платіжні доручення, заправні відомості, подорожні листи.

21.09.2011 між позивачем та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 11-14/3761-ПД/и, за умовами якого останній надавав послуги по капітальному ремонту 6 автомобілів КрАЗ-6510 на загальну суму 1 680 000 грн., в т.ч. ПДВ - 280 000 грн.

На підтвердження виконання вказаних послуг позивачем надано специфікації до договору, планові калькуляції, дефектний акт, акти прийняття-здачі автомобілів на капітальний ремонт, товарно-транспортні накладні, шляхові листи, накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, журнали виїзду - в'їзду автотранспорту, акти прийняття-передачі виконаних робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення.

09.04.2012 між позивачем та ФОП ОСОБА_4, як переможцем в тендерному конкурсі укладено договір № 12-14/1081-ПД/и, за умовами якого останній надавав послуги по капітальному ремонту 9 автомобілів КрАЗ-6510 на загальну суму 2 574 000 грн., в т.ч. ПДВ - 286 000 грн.

На підтвердження виконання вказаних послуг позивачем надано специфікації до договору, планові калькуляції, калькуляції, дефектні акти, акти прийняття-передачі автомобілів на капітальний ремонт, товарно-транспортні накладні, шляхові листи, накладні, журнали виїзду-в'їзду автотранспорту, акти прийняття-передачі виконаних робіт (надання послуг), дефектні акти, податкові накладні, платіжні доручення.

26.04.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ «Укрінвест» (підрядник) було укладено договір № 10-0/1659-ПД/и про виконання підрядником капітального ремонту обладнання згідно до технічного завдання, за умовами якого позивачу надавались послуги по ремонту обладнання, а саме високовольтних електродвигунів згідно специфікації до договору.

На підтвердження виконання вказаних послуг позивачем надано обґрунтування на проведення капітального ремонту електродвигунів, специфікацію до вказаного договору, технічне завдання, акти здачі-прийняття виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, паспорти електродвигунів, протоколи випробувань двигунів.

14.07.2010 між позивачем (покупець) та ПП «Тетіс» (постачальник) укладено договір № 356/2, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення, визначені специфікаціями до даного договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано специфікації до цього договору, видаткову та податкову накладні, прибутковий ордер, платіжні доручення.

05.01.2011 між позивачем (покупець) та ПП «Тетіс» (постачальник) укладено договір № ПУ-418, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення визначених у специфікаціях до даного договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано специфікації до цього договору, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, матеріальні звіти, звіти про рух ТМЦ, акти на списання ТМЦ.

30.03.2010 між позивачем та ПП «Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини «Дніпроекономресурси» (виконавець) укладено договір № 10-20/1294-У, предметом якого є надання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, зокрема використання тари і пакувальних матеріалів вітчизняного та імпортного виробництва, в т.ч. шляхом залучення до виконання третіх осіб.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано податкові накладні, платіжні доручення, авансові звіти.

16.02.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ «Інком Техніка» (підрядник) укладено договір № 10-0/726-ПД/и, за умовами якого підрядник зобов'язується надати послуги замовнику по капітальному ремонту прохідних комбайнів 1П110- 1 шт. інв. № 18496 та 1П110-01-1 шт. інв. № 40185 для ПСП «Шахта «Західно-Донбаська» ПАТ «Павлоградвугілля».

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано специфікації до вказаного договору, акти прийняття-здачі виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, обґрунтування на укладення додаткової угоди до договору на проведення капітальних ремонтів прохідних комбайнів 1П110 та 1П110-01, обґрунтування на проведення капітальних ремонтів прохідних комбайнів 1П110 та 1П110-01, дефектну відомість, акт приймання-передачі прохідного комбайну 1П110-01 до капітального ремонту, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, заправні відомості.

30.03.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ «Інком Техніка» (постачальник) укладено договір № ПУ-341, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення визначених у специфікаціях до даного договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано специфікації до вказаного договору, прибуткові ордери, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, реєстри отриманих податкових накладних, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, заправні відомості.

30.06.2010 між позивачем (замовник) та ПП «Кіфа» (підрядник) укладено договір № 10-22/2458-ПД/К, предметом якого є надання підрядником послуг по капітальному ремонту автомобільного боксу ПАТ «Павлоградвігілля».

29.11.2010 між позивачем (замовник) та ПП «Кіфа» (підрядник) укладено договір № 10-18/4298-ПД/К, предметом якого є надання підрядником послуг по капітальному ремонту даху готелю «Прибрежная» ПАТ «Павлоградвігілля».

Факт виконання умов вказаних договорів підтверджено платіжними дорученнями, податковими накладними, актом прийому-передачі виконаних робіт (здійснення послуг).

29.06.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ «Укртехпоставка» (постачальник) укладено договір № ПУ-570, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю нафтопродукти.

На підтвердження виконання умов вказаного договору до суду надані реєстри отриманих податкових накладних, журнал-ордер по рахунку 631 за серпень 2011 року, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в судовому порядку на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку встановлено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами; спірні господарські операції були спрямовані на отримання прибутку та пов'язані з безпосередньою діяльністю позивача; акти перевірок контрагентів позивача побудовані на припущеннях та стосуються взаємовідносин контрагентів позивача з юридичними особами, до переліку яких позивач не входить.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Аналогічні положення наведені і в Податковому кодексі України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Так, відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

З огляду на наведені норми права, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, що в даному випадку встановлено судами обох інстанцій з підтвердженням матеріалами справи.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно пп. пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до положень п. п. 201.1, 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит, що в даному випадку судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

Слід також зазначити, що акти проведених перевірок контрагентів позивача правомірно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки їх не можна вважати доказами вчинення порушень податкового законодавства ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний