Ухвала суду № 52078994, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2015 р. м. Київ К/800/6251/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс"

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2013

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.01.2014

у справі № 802/4079/13-а

за позовом Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс"

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.01.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати відповідачем суми податку, визначену ним самостійно у податкових деклараціях, а саме: за січень 2013 року від 12.02.2013 - 10562,00 грн., за лютий 2013 року від 18.03.2013 - 14342, 00 грн., за березень 2013 року від 19.04.2013 - 6730,00 грн., за квітень 2013 року від 17.05.2013 - 8410,00 грн., за травень 2013 року від 17.06.2013 - 8126,00 грн., за червень 2013 року від 17.07.2013 - 3434,00 грн.

За результатами камеральної перевірки (акт №4/16/03582735 від 07.02.2013), внаслідок порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, на відповідача накладено штрафні санкції згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000051500 від 20.02.2013 в розмірі 1000,00 грн., податковим повідомленням-рішенням №0000251600 від 23.11.2012 на суму 3439,20 грн., податковим повідомленням-рішенням №0000261600 від 26.12.2012 - 1353, 58 грн.

Крім того, ТОВ «Будсервіс» за період січня-червня 2013 року нараховано пеню в сумі 816,34 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Згідно з довідкою №134/629/8/15 від 16.08.2013, заборгованість товариства з податку на додану вартість станом на 16.08.2013 становить 175324,02 грн., з якої неопрацьована сума становить 53420,34 грн., основний платіж - 51604, 00 грн., штрафні санкції - 1000,00 грн., пеня - 816,34 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, яку просить стягнути позивач становить 53420,34 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заборгованість ТОВ "Будсервіс" підтверджується даними облікових карток, податковими деклараціями, уточнюючим розрахунком, податковими повідомленнями-рішеннями, корінцем податкової вимоги.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність податкового боргу у відповідача є підставою для стягнення суми цього боргу в доход бюджету.

Разом з тим, висновок судів щодо розміру податкового боргу відповідача зроблений без належного з'ясування дійсних обставин справи. Так, висновки судів про наявність у відповідача податкового боргу в сумі 53420,34 грн. з посиланням на будь-які докази не обґрунтований. Судами не встановлено, яка сума податку з ПДВ була зарахована та сплачена відповідачем.

Зокрема, судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою доводи відповідача про часткову оплату взятих зобов'язань по податковим деклараціям з ПДВ в сумі 21730,00 грн., на підтвердження яких надано платіжні доручення.

Також, судам необхідно врахувати, що в разі, існування не скасованого, не визнаного недійсним рішення податкового органу про нарахування податку (штрафних, фінансових санкцій) не звільняє суд, який розглядає адміністративний позов податкового органу про стягнення податку (санкцій), від перевірки правомірності рішення.

Однак, суд апеляційної інстанції залишив посилання відповідача поза увагою, не з'ясував причини ненадання зазначеного доказу до суду першої інстанції.

Таким чином, судами, всупереч нормі ст. 86 КАС України, не було надано належної оцінки доданим до матеріалів справи документам, та достовірно не встановлено факту правомірності формування заявленої до стягнення суми податкового боргу, що входить до предмету доказування по даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.01.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль