Рішення № 52058559, 08.09.2015, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 295/13208/14-ц

Категорія 26

2/295/392/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі Білінській Л.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ТОВ "Факторинг Україна",

до ОСОБА_1

та ОСОБА_2,

про стягнення заборгованості згідно кредитного договору від 05.11.2007 р., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, в якому просить стягнути у солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору, а також понесені витрати по сплаті судового збору.

При цьому посилається на те, що 05.11.2007 р. між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого згідно статуту є ПАТ "ОТП Банк") та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір під № ML-010/088/2007, за яким останній отримав кредит у сумі 97921,00 швейцарських франків за умов погашення його частинами і сплатою 20 % річних та остаточним терміном повернення до 05.11.2030 р.

З метою забезпечення повного і своєчасного виконання умов вказаного договору того ж дня було укладено договір поруки № SRML-010/088/2007 із відповідачем ОСОБА_2.

02.07.2013 р. між ПАТ "ОТП Банк" та позивачем було укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги за кредитами, відповідно до якого ТОВ "Факторинг Україна" замінює ПАТ "ОТП Банк" як кредитора (стає новим кредитором). /а.с. 21-47/

У зв'язку із порушенням ОСОБА_1 обумовленого сторонами графіку погашення кредиту і сплати відсотків, тобто, неналежним виконанням обов'язків за договором кредиту, станом на 20.08.2015 р. утворилась заборгованість по тілу кредита у загальній сумі 74029,53 швейцарських франків та 7 023 023, 36 грн. пені, яку у добровільному порядку відповідачі погасити відмовляються. /а.с. 113/

Сторони у судове засідання 08.09.2015 р. не з'явились.

Уповноважений представник позивача подав заяву про розгляд справи у відсутність представника товариства, при цьому уточнені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові.

Представник ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи у його відсутність, при цьому позовні вимоги відносно поручителя не визнав, мотивуючи тим, що порука припинена.

ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи завчасно повідомлявся судом у відповідності вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень на даний позов до суду не надходило, про поважність причин відсутності суд не повідомлено.

Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини, основані на договорі.

Так, 05.11.2007 р. між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого згідно договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 02.07.2013 р. є ТОВ "Факторинг Україна") та ОСОБА_1 укладений кредитний договір за № ML-010/088/2007, на підставі якого відповідачу надано кредит у сумі 97921,00 швейцарських франків за умов погашення частинами тіла кредиту і сплатою 20 % річних та у відповідності до узгодженого сторонами графіку, а також остаточним терміном повернення - 05.11.2030 р. /а.с. 5-13/

При цьому, виконання умов вищевказаного договору забезпечується порукою у відповідності до укладеного 05.11.2007 р. договору поруки під № SRML-010/088/2007 із ОСОБА_2. /а.с. 14-15/

У зв'язку із порушенням ОСОБА_1 обумовленого сторонами графіку погашення кредиту і сплати відсотків станом на 20.08.2015 р. утворилась заборгованість по тілу кредита у загальній сумі 74029,53 швейцарських франків та 7 023 023, 36 грн. пені /а.с. 113/

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною другою ст. 1050 цього ж Кодексу передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому згідно статті 1048 цього Кодексу.

Згідно норм ст.ст. 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. У відповідності із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, задоволенню повністю підлягають пред'явлені позовні вимоги у частині стягнення основного боргу у сумі 74029,53 швейцарських франків.

Статтею 610 цього ж Кодексу встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Правовими наслідками порушення зобов'язання є сплата неустойки. (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України)

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до норм ст. 550 ЦК України право на неустойку, якою згідно із ст. 549 цього Кодексу є штраф, пеня, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки нарахований позивачем розмір пені значно перевищує основну заборгованість відповідача за кредитом, суд вважає за необхідне зменшити пеню до 3000 грн.

Що стосується посилань стосовно припинення поруки у зв'язку із пропущенням 6 місяців із дати виникнення зобов'язання, то суд прийшов наступного висновку.

Згідно із ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки.

Судом враховується правова позиція Верховного Суду України з питання припинення поруки, викладена у справі № 6-190цс14 від 25.01.2015 р., що відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Так, судом встановлено, що виконання зобов'язання за кредитним забезпечується порукою у відповідності до укладеного 05.11.2007 р. договору поруки під № SRML-010/088/2007 із ОСОБА_2. /а.с. 14-15/

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором ТОВ "Факторинг Україна" надіслав поручителю досудову вимогу від 16.09.2013 р. (а.с. 92), згідно якої зазначив, що вимагає достроково виконати зобов'язання за кредитними договором в повному обсязі протягом 30 днів з дня отримання цієї вимоги.

Отже, кредитором визначений строк дострокового виконання зобов'язання поручителем за кредитом - 30-денний строк з моменту отримання претензії-вимоги.

Поручителем вимога банку отримана 16.09.2013 р., а тому датою дострокового повернення кредиту є 16.10.2013 р.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Так, у даній справі договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 16.09.2013 р. досудову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів.

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, змінений кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, спливає через шість місяців з дати встановлення банком строку повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, зокрема 16.04.2014 р.

Банком позовна заява здана до суду 26.08.2014 р., тобто з пропуском передбаченого законодавством шестимісячного строку.

За таких обставин, порука є припиненою.

У зв'язку із чим, позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором є необгрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідачів підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із ОСОБА_1 (ід. № НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Україна" (ідентиф. код 21685166, МФО 300528) заборгованість згідно кредитного договору № ML-010/088/2007 від 05.11.2007 р., яка станом на 20.08.2015 р. становить 74029 (сімдесят чотири тисячі двадцять дев'ять) швейцарських франків 53 сантіми, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.08.2015 року становить 1676983 (один мільйон шістсот сімдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 54 коп., та 3000 (три тисячі) грн. пені, а також судовий збір у сумі 3654 грн.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів із дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів із дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Суддя В.О. Корицька