Ухвала суду № 52052250, 06.10.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №310/6325/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Прінь І.П.

Провадження №22-ц/778/4364/15 Суддя-доповідач: Кримська О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючий Кримська О.М.,

Судді Дашковська А.В.,

Подліянова Г.С.,

При секретарі Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 травня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначали, що 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк», який виступав правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, за яким банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах.

28.11.2012 року між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 якого клієнт ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відступає фактору ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права вимоги заборгованості по кредитним договором.

Внаслідок укладених договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора (стягувача) за договором №0705/0208/45-005 від 03.03.3008 року, де позичальником є ОСОБА_3.

Так, 03.03.3008 року між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 0705/0208/45-005, за яким банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 100 000 доларів США, а позичальник зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 03.03.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки.

Через неналежне виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором станом на 03.07.2014 року утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 98 882,71 доларів США. що за курсом НБУ станом на 03.07.2014 року становить 1 170 880,95 грн., заборгованість по відсоткам - 69 114,10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.07.2014 року становить 818 387,59 грн.. Розмір неустойки - пені станом на 03.07.2014 року становить 97 277,32 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.07.2014 року становить 1 151 871,35 грн., в тому числі пеня за період з 03.07.2013 року по 03.07.2014 року становить 23 580,16 доларів США, що за курсом НБУ становить 279 215,24 грн..

Посилаючись на вказані обставини, позивач, як новий кредитор, просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором від 03.03.2008 року у розмірі 2 268 483,78 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 1 170 880,95 грн., по відсоткам - 818 387,59 грн., по пені - 279 215,24 грн., та стягнути судові витрати у розмірі 3 654 грн..

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 травня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у сумі 2 268 483,78 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 1 170 880,95 грн., по відсоткам - 818 387,59 грн., по пені - 279 215,24 грн., а також стягнуто судовий збір у розмірі 3 654 грн..

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині стягнення боргу з ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) та розпискою про отримання судової повістки (т.2 а.с.11.12,22.23)

Учасники апеляційного розгляду не з'явилися до апеляційного суду, причини неявки в судове засідання не повідомили, будь - яких письмових клопотань, у тому числі і про перенесення розгляду справи, зміну місця проживання, відповідно до ст.. 77 ЦПК України від них не надходило.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду, які не прибули в судове засідання.

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що 03.03.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №0705/0208/45-005 на купівлю житлової нерухомості, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 100 000 доларів США, на строк по 03.03.2028 року включно, зі сплатою 11,90 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (т.1 а.с.5-13).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 03.03.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір поруки №0705/0208/45-005-Р-1 (т.1 а.с.14).

28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу №15, за умовами якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах та права вимог по договорам забезпечення, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників на підставі документації - оригіналів кредитних договорів та договорів забезпечення (т.1 а.с.27-28).

У той же день, 28.11.2012 року, між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було також укладено договір факторингу, відповідно до якого останньому були відступлені права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, після переходу прав вимоги заборгованості до фактору, останній має право нараховувати, в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі по відношенню до боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів по сплаті обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому (а.с.34-42).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. ( ст..ст. 514-517 ЦК України)

Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

На підтвердження переходу прав вимоги від ПАТ «Сведбанк» до ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та, в подальшому до ТОВ «Кредитні ініціативи», позивач надав акт прийому передачі реєстру заборгованостей боржників за договором про надання факторингу №15 від 28.11.2012 року, акт прийому-передачі персональних даних в електронному вигляді за договором факторингу №15 від 28.11.2012 року, акт прийому-передачі інформації згідно реєстру заборгованості боржників в електронному вигляді за договором факторингу №15 від 28.11.2012 року, повідомлення №447 від 02.10.2013 року та №448 від 02.10.2013 року щодо здійснення розрахунків між сторонами договорів факторингу, які свідчать про виконання останніми зобов'язань за вказаними договорами і отримання позивачем по даній справі права грошової вимоги до відповідачів.(а.с.29-33).

Частинами 1, 2 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

На аркушах справи 21-26 у томі № 1 містяться вимоги про досудове врегулювання спору №1038-34 від 09.07.2014 року та реєстр поштових відправлень, з яких вбачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомляло ОСОБА_3 про заміну кредитора, яка відбулася внаслідок укладення договорів факторингу від 28.11.2012 року.

Отже, доводи апелянта щодо неповідомлення ОСОБА_3 про укладені договори факторингу також не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Судом першої інстанції, на підтвердження правомочності укладання договору факторингу і переходу права вимоги за кредитним договором, досліджувалися свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №543642, свідоцтво про реєстрацію фінансової установи та додаток до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи №214 серія ФК, де визначено, що ТОВ «Кредитні ініціативи» має право здійснювати без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства: фінансовий лізинг, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, надання поручительств, надання гарантій, факторинг (т.1 а.с.46-48).

З огляду на назване, твердження апеляційної скарги про те, що у позивача відсутнє право на здійснення операцій з валютними цінностями спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). До вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України застосовується позовна давність в один рік.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Апеляційним судом досліджена цивільна справа № 2-5041/11 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, з матеріалів якої вбачається, що у лютому 2010 року ПАТ «Сведбанк» зверталося із позовними вимогами до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно за кредитним договором №0705/0208/45-005 від 03.03.2008 року, який рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2012 року був задоволений (т.1 а.с.165-166).

Крім того, судовою колегією досліджена цивільна справа 22ц/778/4072/15 за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Названий позов пред'явлено у жовтні 2013 році та 05 травня 2015 року рішенням Бердянського міскьрайонного суду Запорізької області, яке ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 червня 2015 року залишено без змін, позов задоволено.

Таким чином, у даній справі перебіг позовної давності був перерваний зверненням до суду з вищевказаними позовами, а отже ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося із цим позовом в межах загального строку позовної давності - 12.08.2014 року (а.с.1).

Отже, доводи апеляційної скарги щодо пропущення ТОВ «Кредитні ініціативи» строку позовної давності для звернення до суду спростовуються вищевикладеним.

Інших доводів, які б були правовою підставою для прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №0705/0208/45-005 від 03.03.2008 року, який апелянтом не спростовано, станом на 03.07.2014 року заборгованість за тілом кредиту складає 98 882,71 доларів США, заборгованість по відсоткам - 69 114,10 доларів США, пеня - за період з 03.07.2013 року по 03.07.2014 року становить 23 580,16 доларів США, що за курсом НБУ на 03.07.2014 року становить 279 215,24 грн. (т.1 а.с.17-18).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідач порушував умови виконання своїх зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з чим станом на 03 липня 2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором, яка на час вирішення спору не погашена, розрахунок заборгованості здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства та умов кредитного договору.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм цивільного процесуального закону, зазначені висновки судів відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Виходячи з вимог змагальності сторін, обов'язків доказування і подання доказів, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 травня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: