Ухвала суду № 52031550, 06.10.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/816/15 Справа № 699/304/14-к Категорія: ч. 2 ст. 121 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Кіхтенко Н. І. Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Іваненка І. В. Євтушенка В. Г., Неділька М. І. Єгоровій С. А.з участю прокурораЩепак Т. М., Суботіної С. А.

обвинуваченого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 липня 2015 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, зареєстрований та проживає у тому ж АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, не працює, військовозобов'язаного, потерпілого від аварії на ЧАЕС 4 категорії, не судимого відповідно до ст. 89 КК України,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років; строк відбування покарання ОСОБА_8 вирішено рахувати з 07 лютого 2014 року; на підставі ч. 2 ст. 72 зараховано у строк покарання ОСОБА_8 попереднє ув'язнення день за день з 07 лютого 2014 року; запобіжний захід ОСОБА_8 залишено у виді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу; вирішені питання про речові докази,

в с т а н о в и л а :

Згідно з вироком ОСОБА_8 засуджений за те, що він 04 лютого 2014 року, близько 19 години, перебуваючи у гостях у будинку АДРЕСА_2 який складається з кімнати і коридору, під час конфлікту, який виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_10, перебуваючи у кімнаті цього будинку, умисно завдав потерпілому удар кулаком правої руки в область обличчя, від якого потерпілий упав на підлогу. Після цього ОСОБА_8 завдав йому більше десяти ударів у різні частини тіла, в тому числі по голові та грудній клітині ногами, взутими у зимові черевики, заподіявши при цьому ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть, а саме : травматичні субарахноїдальні крововиливи, перелом кісток носу, забійну рану зовнішнього носу та лівого вуха, синці голови, крововиливи в м'які покриви голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в цьому випадку спричинили смерть потерпілого ОСОБА_10 А також : перелом грудини, 2-7 ребер справа і 1-8 ребер зліва, крововиливи в м'які тканини навколо переломів грудини і ребер, які мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які в живих осіб, як правило, спричиняють тривалий розлад здоров'я; синець передньої поверхні грудної клітки в проекції яремної вирізки, які у живих осіб, як правило, спричиняють короткочасний розлад здоров'я і по цьому критерію мають ознаки легких тілесних ушкоджень, згідно даних висновку експерта № 12 від 17 березня 2014 року.

Не погодившись з вироком, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі суду.

Свої вимоги мотивує неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження; істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Указує, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки не містить в собі формулювання обвинувачення, що обмежує його право знати, у чому він конкретно обвинувачується, тобто порушує його право на захист.

Зазначає, що після того як Апеляційний суд Черкаської області своєю ухвалою від 16 лютого 2015 року вже скасовував обвинувальний вирок щодо ОСОБА_8 з причин неправильного застосування судом першої інстанції положень ч. 3 ст. 349 КПК України, суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні мав повернути обвинувальний акт прокурору, однак не зробив цього, а натомість 16 березня 2015 року своєю ухвалою призначив провадження до судового розгляду, вирішивши при цьому питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого без наведення достатніх мотивів для цього.

Обвинувачений вбачає вказану ухвалу підготовчого судового засідання від 16 березня 2015 року (Т-4, а.с. 65-66) незаконною, оскільки саме в цей день мав закінчитися строк дії попереднього рішення про тримання його під вартою, визначений додатковою ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 березня 2015 року (Т-4, а.с. 47). Таким чином, прокурор мав подати клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою не пізніше ніж за 5 днів до спливу такого строку, а подав його безпосередньо в судовому засіданні 16 березня 2015 року, не надавши обвинуваченому можливості ознайомитися з ним та не вручивши його копії обвинуваченому не менш як за три години до його розгляду.

Також обвинувачений висловлює свою незгоду з ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 березня 2015 року, якою апеляційний суд додатково вирішив питання щодо строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, адже це питання не було вирішене в ухвалі суду апеляційної інстанції від 16 лютого 2015 року щодо суті апеляційних вимог. Зазначає, що вказана додаткова ухвала була постановлена апеляційним судом за зверненням начальника СІЗО щодо роз'яснення граничного строку перебування під вартою ОСОБА_8 Вказує, що після скасування апеляційним судом 16 лютого 2015 року вироку стосовно нього без вирішення питання щодо запобіжного заходу й до постановлення додаткової ухвалу апеляційним судом від 04 березня 2015 року щодо запобіжного заходу з подальшим вирішенням Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області 16 березня 2015 року питання про його тримання під вартою обвинуваченого, він з 16 лютого по 04 березня 2015 року перебував у СІЗО безпідставно і незаконно.

Вказує, що суд першої інстанції при постановленні вироку порушив вимоги ст. 337 КПК України щодо меж судового розгляду, оскільки вирок суду містить формулювання обвинувачення, яке не відповідає змісту висунутого обвинувачення згідно з обвинувальним актом, чим також було порушено право обвинуваченого на захист.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали подану апеляційну скаргу з мотивів, які в ній наведені.

Зокрема, обвинувачений на запитання колегії суддів крім іншого уточнив, що суд безпідставно вийшов за межі висунутого йому обвинувачення щодо часу вчинення ним інкримінованого йому злочину, самостійно змінивши цей час з 21 години на 19 годин. Оскільки він захищався від обвинувачення саме стосовно подій о 21 годині, така зміна істотних аспектів висунутого обвинувачення порушує його право на захист. Крім цього, оскільки у нього є незаперечне алібі про те, що о 21 годині 04 лютого 2014 року він перебував зовсім в іншому селі, він, уточнивши свою позицію, остаточно просить скасувати вирок і закрити кримінальне провадження щодо нього.

Прокурор заперечив проти апеляційної скарги, просив її відхилити.

Заслухавши доповідача, учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вбачає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Колегія суддів вбачає, що суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження порушив вимоги ст. 337 КПК України, вийшовши за межі висунутого особі обвинувачення.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 був інкримінований злочин за ч. 2 ст. 121 КК України, подія якого мала місце 04 лютого 2014 року о 21 годині 00 хвилин.

Згідно з вимогами ст. ст. 337, 338 КПК України прокурор в суді обвинувачення не змінював.

Таким чином, як на досудовому слідстві, так і в суді першої інстанції ОСОБА_8 захищався від обвинувачення у вчиненні ним злочину саме о 21 годині 00 хв. 04 лютого 2014 року.

З цією метою він залучив свідків, які дали покази, що о 21 годині 00 хв. в цей день він перебував у іншому населеному пункті. Правдивість цих показів нічим не спростована і під сумнів в ухваленому вироку не ставиться.

Незважаючи на це, суд першої інстанції, перебравши у певній мірі на себе функції сторони обвинувачення, самостійно змінює обвинувачення, а саме час вчинення злочину на 19 годину 00 хв. й визнає особу винною у вчиненні діяння, одним з істотних елементів об'єктивної сторони якого є елемент, який не ставився йому у вину й від якого він раніше не захищався (час вчинення злочину).

Таким чином, оцінка висунутого ОСОБА_8 згідно з обвинувальним актом обвинувачення не була надана судом першої інстанції у повному обсязі; суд вийшов за межі висунутого особі обвинувачення в аспекті часу вчинення ним інкримінованого діяння, що призвело до порушення права обвинуваченого на захист, оскільки він був визнаний винним за змістом обвинувачення, яке у такому виді йому не висувалося.

Колегія суддів вбачає це істотним порушенням вимог процесуального закону в контексті вимог ч. 1 ст. 412 КПК України, яке перешкодило суду ухвалити законний і обґрунтований вирок. Тому колегія суддів вбачає, що вирок має бути скасований з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

При цьому колегія суддів не вбачає доцільним давати оцінку іншим доводам апеляційної скарги обвинуваченого та доповнень до неї з метою уникнення будь-якого впливу на позицію суду першої інстанції.

Також колегія суддів вважає необхідним залишити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовживши його строк на 30 днів до 05 листопада 2015 року. Колегія суддів вважає, що саме такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам щодо можливого зникнення обвинуваченого та незаконного впливу з його боку на свідків у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 337, 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 липня 2015 року щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадженні в суді першої інстанції.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою продовжити на 30 днів до 05 листопада 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :