Ухвала суду № 519776, 17.01.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

Копія

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2007 року                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.І., Панченка О.І., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом приватного малого підприємства "Принцип" (далі – ПМП "Принцип", позивач) до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі – ДПІ у м. Хмельницькому, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на рішення господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року, -

встановила:

В квітні 2005 року ПМП "Принцип" звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому вказувало, що на підставі акта ДПІ у м. Хмельницькому №803/23-1/22773797 від 12.04.2005 р. про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.03 по 01.01.05 заступником начальника ДПІ м. Хмельницького було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001812301/0/1498 від 15.04.2005 р., яким позивачу було визначено суму податкового зобов’язання за платежем 011021000 "Податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 120 240,00 грн.; з них - 86 650,00 грн. по основному платежу та 33 590,00 грн. - застосування штрафних санкцій.

Позивач вважав, що висновки, викладені в акті №803/23-1/22773797 від 12.04.2005 р., не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству України. Вказував, що ним правомірно, відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включено до валових витрат вартість маркетингово-консультаційних послуг, що надавались Приватним підприємцем Грицьковою О.П. згідно угоди №19/11 від 31.12.2003 р. та Приватним підприємцем Надольним Г.В. згідно угоди №22/1 від 01.01.2004 р. Факт надання маркетингово-консультаційних послуг підтверджується вказаними угодами, актами приймання-передачі виконаних робіт, звітами виконавця, платіжними дорученнями.

У зв’язку з цим, ПМП "Принцип" просило суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001812301/0/1498 від 15.04.2005 р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року, позовні вимоги ПМП "Принцип" задоволено частково та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 15.04.2005 р. №0001812301/0/1498 в частині визначення суми податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 120 180,00 грн., в тому числі основний платіж у сумі 86 600,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 33 580,00 грн. В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постановлених по справі судових рішень та просить винести нове рішення, яким в позові відмовити.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України, підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля продовольчими товарами, посередництво в торгівлі різними товарами. Для здійснення своєї господарської діяльності з метою підвищення ефективності роботи підприємства керівником позивача із приватним підприємцем Грицьковою О.П. було укладено договір №19/11 від 31.12.2003 р. та угоду про надання маркетингово-консультаційних послуг №22/1 від 01.01.2004 р. із приватним підприємцем Надольним Г.В.

На виконання укладених угод приватними підприємцями позивачу надавалися маркетингово-консультаційні послуги. Факт надання таких послуг підтверджується звітами, актами приймання-передачі виконаних робіт, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства.

Оплачені у безготівковому порядку маркетингово-консультаційні послуги позивач відносив до складу валових витрат керуючись п.п. 5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який дозволяє платникам податку включати до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Судом при розгляді справи також встановлено належність витрат на оплату маркетингово-консультаційних послуг до пов’язаних з веденням виробництва, оскільки вони підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Тому посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не можуть бути взятими до уваги. Судом досліджено угоду про надання маркетингово-консультаційних послуг №22/1 від 01.01.2004 р. та посадову інструкцію менеджера відділу ПМП "Принцип" на підставі чого зроблено обгрунтований висновок про те, що функціональні обов’язки працівника позивача Надольного Г.В. та приватного підприємця Надольного Г.В. не збігаються. Аналогічно і по приватному підприємцю Грицьковій О.П.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишивши в силі рішення суду першої інстанції, відмовив ДПІ у м. Хмельницькому у задоволенні її скарги.

При встановленні наведених фактів судами не порушено норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому – залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:  (підписи)                                                                                         

З оригіналом згідно

                        Суддя