Рішення № 5195717, 21.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2009 р. Справа № 55/23-09

вх. № 865/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Беринського І.В.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест - Кондитер - Харків", м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Куп'янськ

про стягнення 6926,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест - Кондитер - Харків", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Куп'янськ, 5732,50 грн. заборгованості, 678,46 грн. пені, 114,65 грн. 2% штрафу, 401,27 грн. 7% штрафу та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 3669/07 від 04.12.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 лютого 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17 лютого 2009 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 17 лютого 2009 р., від 16 березня 2009 р. було відкладено розгляд справи на інший день.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 01 квітня 2009 р. було продожено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 04 травня 2009 р.

19 березня 2009 р. позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи, зокрема письмові пояснення, в яких зазначив, що інших договорів з відповідачем в усній чи письмовій формі не укладалось.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 квітня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 21 квітня 2009 р.

21 квітня 2009 р. позивач надав до суду вимогу про сплату боргу, яка долучена судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 13 березня 2009 року юридична адреса відповідача - 63705, АДРЕСА_1, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

04 грудня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест - Кондитер - Харків", м. Харків (далі позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, м. Куп'янськ (далі відповідач) було укладено договір № 3669/07, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується передати у власність відповідача товар (кондитерські вироби, спеції, харчові концентрати, напої), а відповідач, в свою чергу, зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Пунктом 5.2 договору сторонами узгоджений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом оплати суми кожної погодженої партії шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок позивача. У випадку відвантаження товару за узгодженням із позивачем без передплати, відповідач зобов"язаний оплатити товар не пізніше 7-ми календарних днів з моменту одержання товару. Пунктом 7.2 договору передбачена відповідальність сторін, а саме у випадку затримки платежу відповідач зобов"язується сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку прострочення оплати отриманого товару більш ніж на 10 днів відповідач зобов"язується додатково оплатити штраф у розмірі 2% вартості неоплаченого товару. За прострочення понад 30 днів додатково стягується з відповідача штраф у розмірі 7 % вартості неоплаченого товару. Пунктом 12.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 13197,87 грн., що підтверджується видатковими накладними № 48880 від 31.07.08 р. та № 53714 від 21.08.08 р., які підписані обома сторонами. У вказаних накладних зазначений договір № 3669/07 від 04.12.07 р., що свідчить про те, що поставка була здійснена позивачем саме на виконання цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою вих. № 310 від 12.09.08 р. про сплату заборгованості за договором №3669/07 від 04.12.07 р. , яка станом на 12.09.08 р. складала 13197,87 грн..

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем було частково оплачено товар на суму 7465, 37 грн.

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення за підписом директора та головного бухгалтера, в яких зазначив про те, що не має можливості надати докази здійснення відповідачем часткових проплат, оскільки відповідач здійснював оплату товару шляхом внесення грошових коштів в касу позивача та квитанції про сплату ідентифікувати неможливо.

Суд звертає увагу на те, що позивач звертався до суду з клопотанням про зобов"язання відповідача надати квитанції про часткову оплату товару та судом було зобов"язано відповідача надати до суду документи, які підтверджують здійснення останнім часткових проплат, проте відповідач не виконав вимоги суду та не надав витребувані судом документи, а також жодного разу не з"явився у судові засіданні, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення № 5142710 з відміткою про отримання особисто відповідачем.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте сплатив за нього лише частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 5732,50 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 5732,50 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Таким чином, сторони, уклавши вказаний договір, як вже було вищезазначено чітко визначили порядок розрахунків- не пізніше 7-ми календарних днів з моменту одержання товару та відповідальність за порушення договірних зобов"язань стосовно строків оплати- у вигляді стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення, та при затримці оплати вартості більш ніж на 10 днів відповідач зобов"язується додатково оплатити штраф у розмірі 2% вартості неоплаченого товару, за прострочення понад 30 днів додатково стягується з відповідача штраф у розмірі 7 % вартості неоплаченого товару.

Суд зазначає про те, що у відповідності до ст.627 ЦК України, в якій вказано: відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору : сторони мають право врегулювавти ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов"яковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов"язання повинно бути виконано.

Враховуючи вимоги ст.526 ЦК України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, враховуючи неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань у відповідності до умов укладеного між сторонами договору № 3669/07 від 04.12.07 р., а саме відповідач повинен був здійснити розрахунок в строк- не пізніше 7-ми календарних днів з моменту одержання товару, проте і на теперешній час зобов"язання відповідачем виконано неналежним чином в порушення вимог ст.629 ЦК України, враховуючи передбачену сторонами у договорі відповідальність, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 678,46 грн. та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у розмірі 515,92 грн. підлягають задоволенню, як правомірні та обгрунтовані.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на об"єкти рухомого та нерухомого майна, банківські рахунки та інше майно відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ст. 627, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову. Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Куп'янськ(63705, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, дані про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест - Кондитер - Харків", м. Харків(61010, м. Харків, вул. Аравійська, 22/24, код 31440653, р/р № 26004301000012 в ХФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 350631; р/р №26000805791570 в ХФ ВАТ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 350016) 678,46 грн. пені, 114,65 грн. 2 % штрафу, 401,27 грн. 7% штрафу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 24 квітня 2009 року.