Ухвала суду № 51956510, 05.10.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 333/5816/15-ц головуючий у 1-й інстанції Дмитрієва М.М.

провадження № 22-ц /778/5501/15 суддя-доповідач Панкеєв О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухаря С.В., Панкеєва О.В.,

при секретарі Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 серпня 2015 року про відмову у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа - Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 серпня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність ухвали, порушення судом норм процесуального права, не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи просить ухвалу судді першої інстанції скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 256 ЦПК України, суд першої інстанції керувався тим, що, оскільки з даних правовідносин вбачається спір про право, він має розглядатися в позовному провадженні.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

За роз'ясненнями п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки, є наявність чи відсутність спору між спадкоємцями.

Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_2 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3, з якою він проживав однією сім'єю з 1988 року. Після її смерті відкрилася спадщина. який доводиться їй двоюрідним братом. Факт проживання однією сім'єю потрібен для оформлення права на спадщину.

Відмовляючи у відкриті провадження у справі суддя зазначає, що ОСОБА_2 звернувся до 6 місяців після смерті ОСОБА_3, що унеможливлює визначити коло спадкоємців.

Між тим зазначені обставини не є підставою для відмови у відкритті провадженні у справі, як і наявність інших спадкоємців, при наявності яких і виявлені спору про право суд може залишити позов без розгляду.

Оскільки висновок суді, про наявність інших спадкоємців , та що мається спір про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, ґрунтується на припущеннях , колегія судів вважає, що у судді не було підстав для відмови у відкритті провадження у справі , і такий висновок судді зроблений передчасно без з'ясування обставин справи.

Зважаючи на вказане, колегія вважає, що оскаржувана ухвала у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 серпня 2015 року про відмову у відкритті провадження у цій справі скасувати. Матеріали за заявою ОСОБА_2 передати до суду першої інстанції на новий розгляд питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді