Ухвала суду № 51956512, 16.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 328/4169/14-ц Головуючий у 1-й інстанції: Погрібна О.М.

Провадження № 22-ц/778/4224/15 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

Дзярука М.П.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 15 травня 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства «Токмак теплоенергія» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року КП «Токмак теплоенергія» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що відповідно до рішення Токмацької міської ради № 151 від 31.05.2013 року «Про визначення КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради виконавцем послуг з централізованого опалення», виконавцем послуг з централізованого опалення в м. Токмак Запорізької області визначено Комунальне підприємство «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради.

КП «Токмак Теплоенергія» Токмацької міської ради є єдиним виробником послуг з централізованого опалення в м. Токмак. У п. 2.2. Статуту підприємства зазначено, що предметом статутної діяльності КП «Токмак теплоенергія» є розвиток і вдосконалення системи теплопостачання з метою якісного забезпечення тепловою енергією споживачів міста.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 21.02.2014р. відмовлено у прийнятті заяви КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради до ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію.

Згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», КП «Токмак теплоенергія» надає відповідачу послуги з централізованого опалення її квартири АДРЕСА_1. Між сторонами по справі виникли фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1, за яким проводились нарахування.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідач плату за надані послуги не здійснює, тому заборгованість за період з 01.02.2008р. по 30.09.2014р. становить 7 212,17 грн.

Також, згідно з розрахунками 3 % річних від простроченої суми за період з 01.11.2012р. по 30.09.2014р. становить 115,25 грн., а сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 01.11.2012р. по 30.09.2014р. - 518,02 грн.

Позивач вправі вимагати сплати боргу за надані послуги з централізованого опалення станом на 01.06.2013 року на підставі договору про відступлення права вимоги від 31.05.2013 року, укладеного між ТОВ «Токмак теплоенергія» та КП «Токмак теплоенергія».

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 7 212,17 грн., інфляційні втрати - 518,02 грн., 3 % річних - 115,25 грн. та судові витрати.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 15 травня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Токмак теплоенергія» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.03.2011 року по 30.09.2014 року в розмірі основного боргу - 5 598,08 грн., інфляційних втрат - 518,02 грн., трьох відсотків річних - 115,25 грн., а всього - 6 231,35 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Токмак теплоенергія» судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

КП «Токмак теплоенергія» рішення суду не оскаржувало, тому, перевіряючи законність оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не перевіряє справу в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01.02.2008р. по 01.03.2011р. із-за відсутності апеляційної скарги.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов частково, суд правильного виходив із того, що відповідач покладені на неї обов'язки щодо своєчасної оплати за надані послуги належним чином не виконувала, тому з неї підлягає стягненню заборгованість за надані послуги за період з 01.03.2011 року по 30.09.2014 року у розмірі 5 598,08 грн. з урахуванням того, що до пред'явлення вимог про стягнення заборгованості в порядку позовного провадження позивач у лютому 2014 року звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, що є підставою для переривання перебігу позовної давності відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України.

Так, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20, ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10.02.2014 року КП «Токмак-Теплоенергія» Токмацької міської ради звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, сплативши при цьому судовий збір у розмірі 121,80 грн.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 21.02.2014 року відмовлено у прийнятті заяви КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення (а.с. 28).

Також встановлено, що ОСОБА_3 з 1988 року постійно зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг. Особовий рахунок за центральне опалення № НОМЕР_1 відкрито на ім'я відповідача (а.с. 3, 19).

Послуги з теплопостачання вказаної квартири до 31.05.2013р. надавало ТОВ «Токмак Теплоенернгія», а з 01.06.2013р. виконавцем послуг являється КП «Токмак теплоенергія» на підставі рішення виконкому Токмацької міської ради № 151 від 31.05.2013р. За договором про відступлення права вимоги від 31 травня 2013р. ТОВ «Токмак теплоенергія» передало КП «Токмак теплоенергія» право вимоги за договорами про надання послуг з централізованого опалення, про постачання теплової енергії і гарячої води (а.с. 6, 8-10).

Відповідно до Додатку № 3 (список заборгованості населення станом на 01.06.2013 року) до акту прийому - передачі Договору про відступлення права вимоги від 31.05.2013 року, заборгованість ОСОБА_3 за особовим рахунком НОМЕР_1, яка передана КП «Токмак теплоенергія», становить 4 914,14 грн. (а.с. 9, 84-85).

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за надані послуги за період з 01.02.2008р. по 30.09.2014р. становить 7 212,17 грн. (у тому числі 4 914,14 грн.) (а.с. 3).

Заперечуючи проти позову, відповідач 15.05.2015р. подала до суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності (а.с. 98).

Отже, враховуючи фактичні обставини справи, а саме: звернення позивача до суду за захистом порушеного права у лютому 2014 року в порядку наказного провадження і заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд дійшов вірного висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості за період з березня 2011 року по 30 вересня 2014р., яка становить 5 598,08 грн.

Правильним є і висновок суду щодо застосування до даних правовідносин ч. 2 ст. 625 ЦК України. Так, з відповідача на користь КП «Токмак теплоенергія» підлягають стягненню в межах заявлених позовних вимог 3% річних в сумі 115,25 грн. (за період з 01.11.2012р. по 30.09.2014р.) та сума втрат від інфляції - 518,02 грн. (за період з 01.11.2012р. по 30.09.2014р.), відповідно до наданого позивачем розрахунку, який є обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 4, 5).

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності правовідносин між сторонами, незаконності рішень виконкому Токмацької міської ради № 151 від 31.05.2013 року та № 404 від 27.12.2010 року, неправильності розрахунку заборгованості висновків суду не спростовують, оскільки є повторенням обставин, якими відповідач обґрунтовувала свої заперечення проти позову, всебічна оцінка яким була дана судом першої інстанції, і зводяться лише до особистої незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі в обґрунтування доводів про те, що КП "Токмак теплоенергія" не зверталось до неї з пропозицією укласти договір про надання послуг з централізованого опалення, що позивач не мав права займатись діяльністю з теплопостачання в період з 01.06.2013 року по 16.08.2013 року, стосовно безпідставного стягнення заборгованості до 28.11.2011р. були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд стягнув 3% річних та інфляційні втрати без застосування позовної давності є безпідставними. Так, як зазначалося вище, суд в межах заявлених позовних вимог стягнув з відповідача 3% річних в розмірі 115,25 грн. та суму втрат від інфляції - 518,02 грн. за період з 01.11.2012р. по 30.09.2014р.

Доводи апеляційної скарги про безпідставне стягнення з відповідача судового збору в сумі 243,60 грн. спростовані під час апеляційного розгляду справи. Так, при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних КП «Токмак теплоенергія» сплатило судовий збір у розмірі 121,80 грн., при зверненні до суду з цим позовом - 121,80 грн., а всього - 243,60 грн. (121,80 грн. + 121,80 грн.).

За положеннями ст. 99 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом; у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Таким чином, суд правильно стягнув з ОСОБА_3 на користь позивача судовий збір в загальному розмірі 243,60 грн., а посилання у скарзі на те, що сума, яку КП «Токмак теплоенергія» просило стягнути при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу була іншою та за інший період, ніж при зверненні з цим позовом, не є підставою для відмови позивачу у стягненні судового збору.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 15 травня 2015 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: