Рішення № 51930104, 29.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження:22-ц/790/4049/15 Головуючий 1 інстанції -

Справа №641/645/14-ц Колодяжна І.М.

Категорія: спадкові. Доповідач - Міненкова Н.О

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Міненкової Н.О.

суддів - Кругової С.С.,Зазулинської Т.П.

за участю секретаря - Красношапка К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Сьомої Харківської державної нотаріальної контори, Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Зубарєва Ігоря Юрійовича, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2015 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та постановити нове про задоволення її позовних вимог. Посилається на те, що суд прийшов до необґрунтованого висновку про те, що строки звернення з заявою про прийняття спадщини були пропущені нею без поважних причин і не дав належної оцінки доказам, що досліджувалися судом. ЇЇ дії в межах шестимісячного строку на прийняття спадщини були направлені саме на прийняття спадщини за заповітом її дідуся.

В позовні заяві позивачка зазначала, що 05 листопада 2012 року вона звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Зубарєва І.Ю. з заявою в якій написала, що спадщину після смерті ОСОБА_5 вона приймає. Нотаріус засвідчив справжність її підпису та встановив особу, що підписала документ та її дієздатність. Заповіт ОСОБА_5 також було посвідчено нотаріусом Зубарєвим І.Ю. тому вона і звернулася саме до нього. Але нотаріус не роз'яснив їй те, що він не може завести спадкову справу, з тих підстав, що у неї не було свідоцтва про смерть спадкодавця, а також те, що вона повинна була направити заяву до 7-ї Харківської Державної нотаріальної контори. Не відмовив їй у вчиненні нотаріальних дій. Судом не була надана оцінка її доводам, що в нотаріальній справі, яка була досліджена в суді, є докази про те, що нотаріусу 7-ї ХДНК Теленковій І.В. було відомо про неї як спадкоємця, але вона не отримувала ніяких повідомлень з нотаріальної контори як спадкоємець про якого було відомо нотаріусу. Також з матеріалів нотаріальної справи видно, що в ній міститься запит до приватного нотаріуса Зубарєва І.Ю., надісланий на його адресу ще у 2012 році, про наявність заповіту на ім'я ОСОБА_2 , що свідчить про те, що на час звернення до нотаріуса Зубарєва І.Ю. йому було відомо про те, що в 7 -й ХДНК заведена спадкова справа. У зв'язку з тим, що вона була впевнена у тому, що усе зробила правильно, звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріуса 7 ХДНК в травні 2014 року, але отримала відмову. Вважає, що суд першої інстанції не надав цим обставинам належної оцінки і безпідставно відмовив у позові. Вважає, що пропуск строку був обумовлений поважними причинами.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями які набрали законної сили встановлено, що ОСОБА_2 реалізувала своє бажання щодо прийняття спадщини за заповітом лише 31 травня 2014 року та пропустила строки встановлені законом для прийняття спадщини. Судом визнані неповажними причини пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини, посилання позивачки на її юридичну необізнаність.

Судова колегія не може погодитися з даним висновком суду з наступних підстав.

За нормами та стандартами Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод рішення суду повинне бути не просто формально законним і обґрунтованим, а й справедливим за своєю суттю.

Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності, судова колегія вважає, що причини, які перешкоджали позивачці своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини, є поважними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Поняття поважності причин є оціночним і підлягає детальній і об'єктивній оцінки. Не можна відмовляти в позові посилаючись лише на одну підставу - юридична необізнаність позивачки, так як висновок необхідно робити у сукупності з усіма обставинами, що виникли по цій справі.

До поважних причин судова колегія відносить наступне.

Дійсно, судовими рішеннями було встановлено, що ОСОБА_2 05 листопада 2012 року зверталася із заявою до приватного нотаріуса Зубарєва І.Ю., в якій зазначала, що після смерті ОСОБА_5 спадкодавець на її ім'я залишив заповіт, посвідчений тим же приватним нотаріусом 05 січня 2009 року. В заяві написано: « Цією заявою я, ОСОБА_2, спадщину після померлого ОСОБА_5, приймаю.»( а.с.9).

Обгрутовуючи поважність причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини за заповітом позивачка вказувала на те, що подаючи цю заяву вона була упевнена, що все зробила правильно. Приватний нотаріус Зубарєв І.Ю. не відмовив їй у посвідчені цієї заяви і не роз'яснив її подальші дії, тому вона в травні 2014 року звернулася до нотаріуса 7-ї ХДНК з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом і отримала відмову.

З ксерокопії спадкової справи, оригінал якої досліджувався судом першої інстанції вбачається, що 17.05.2012 року на адресу приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Зубарєва І.Ю. направлений запит 7-ї ХДНК щодо направлення копії заповіту ОСОБА_5 Відповідь на адресу 7-ї Харківської державної нотаріальної контори направлена за вих. №-56/01-16 від 17.05.2012 року, в якій ПН ХМНО Зубарєв І.Ю. направив копію заповіту ОСОБА_5( а.с.61,62).

Підпис на заяві ОСОБА_2 посвідчувався нотаріусом Зубарєвим І.Ю. 05 листопада 2012 року в межах шестимісячного строку, але як пояснювала ОСОБА_2 нотаріус не роз'яснив їй, що саме в 7-й ХДНК відкрита спадкова справа і саме на адресу 7-ї ХДНК ним була направлена копія заповіту.

Нотаріус 7-ї ХДНК, направляючи запит до Приватного нотаріуса Зубарєва І.Ю. в листі від 29.05.12 року зазначила, що відповідно до п. 2.4. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийняття заяви( іншого документа) та роз'яснює право на її подачу за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби ( неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.

Зазначена норма закону підтверджує те, що отримавши 17 травні 2012 року лист з 7-ї ХДНК про відкриття спадкової справи нотаріус Зубарєв І.Ю. повинен був діяти згідно з положеннями цього Порядку. Нотаріус прийняв заяву, та посвідчив підпис позивачки на ній, що було встановлено рішеннями судів. Але в матеріалах справи відсутні хоча б якісь докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 було роз'яснено право подачі цієї заяви саме до іншої нотаріальної контори. Між тим, в заяві було чітко зазначено про те, що ОСОБА_2 приймає спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, що й і призвело до неправильного сприйняття ОСОБА_2 тексту заяви.

Судова колегія вважає, що вказані обставини є поважними, згідно до положень ч.2 ст. 1272 ЦПК України. Подальші дії позивачки, а саме звернення до суду з позовом про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом, оскарження судових рішень свідчать про те, що позивачка ніколи не втрачала інтересу до спадщини і бажала реалізувати своє право на її прийняття.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,317,319 ЦПК України судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2015 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити додатковий строк тривалістю в один місяць, з дня набрання рішенням законної сили, для подання до Сьомої Харківської Державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -