Ухвала суду № 51891263, 01.02.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 р. Справа № 28900/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

при секретарі судового засіданняНаконечній М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2009 року у справі за позовом приватного підприємства «Смак-Люкс» до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2008 року приватне підприємство «Смак-Люкс» (надалі ПП «Смак-Люкс») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинними і скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Залізничному районі м Львова (надалі ДПІ у Залізничному р-ні) від 11.01.2008 року № 0000172302/0/493/9/23-224 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 20245,00 грн. за основним платежем та 15107,29 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також № 0000182302/0/494/9/23-224 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 20633,48 грн. за основним платежем та 10316,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2009 року у справі № 2а-4696/08/1370 позов ПП «Смак-Люкс» було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ДПІ у Залізничному р-ні просить зазначену постанову суду скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні позову ПП «Смак-Люкс». При цьому покликається на те, що у ході проведеної виїзної планової документальної перевірки ПП «Смак-Люкс» за період з 01.01.2206 року по 30.09.2007 року, результати якої було оформлено актом № 2576/23-3/25556037 від 21.12.2007 року, було виявлено безпідставне у порушення пп. 8.8.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесення підприємством до складу валових витрат вартості ремонтів орендованих автомобілів за 2007 рік на суму 17699,33 грн. замість збільшення балансової вартості відповідної групи.

Окрім того, перевіркою було виявлено віднесення позивачем до складу валових витрат вартості маркетингових послуг ТОВ «Е.Т.Е. Україна» та завищення у звязку із цим скоригованих валових витрат на суму 58333,33 грн. у порушення приписів пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому покликається на те, що оскільки постановою господарського суду Одеської області від 29.08.2006 року ТОВ «Е.Т.Е. Україна» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1, то згідно із приписами ч. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» директор вказаного товариства не вправі був підписувати 31.08.2006 року акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт на суму 70000 грн.

Одночасно апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що зазначеною перевіркою було виявлено віднесення ПП «Смак-Люкс» до складу валових витрат витрати на придбання у ТОВ «Агроспецселект-ХХІ» у ІІ кварталі 2006 року замороженої продукції на суму 44834,04 грн., хоча у IV кварталі 2006 року раніше отриману продукцію на суму 39882,28 грн. було повернено ТОВ «Агроспецселект-ХХІ» та здійснено коригування валових витрат за попередні періоди на вказану суму. Разом із тим, постановою Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2007 року у справі № 2а-121 установчі документи ТОВ «Агроспецселект-ХХІ» було скасовано з моменту внесення їх до реєстру платника податку на додану вартість. Відтак, на переконання апелянта, ПП «Смак-Люкс» у порушення п.5.1., пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищило валові витрати у ІІ кварталі 2006 року на 44834,04 грн. та занижено валові витрати у IV кварталі 2006 року на суму 39882,28 грн.

Додатково апелянт акцентує увагу апеляційного суду на те, що у ході проведеної перевірки ПП «Смак-Люкс» було виявлено заниження податку на додану вартість на суму 20633,48 грн.

Так, позивачем було віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму податку з вартості придбаних у ТОВ «Е.Т.Е. Україна» маркетингових послуг згідно із податковою накладною № 898 від 31.08.2006 року, оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість вказаного товариства було анульовано 23.11.2005 року, а вказані послуги не призначені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Крім того, на думку контролюючого органу, позивачем було зайво віднесено до складу податкового кредиту у квітні 2006 року податок на додану вартість з вартості придбаних у ТОВ «Агроспецселект-XXI» товарів згідно із податковою накладною від 03.04.2006 року № 420403 на суму 8966,81 грн. із зменшенням податкового кредиту у жовтні 2006 року відповідно до розрахунку коригування вартісних та кількісних показників № 8 від 30.10.2006 року на суму 7976,00 грн.

У обґрунтування вказаного твердження покликається на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2007 року у справі № 2а-121 було визнано недійсним статут вказаного товариства з моменту складання та скасовано свідоцтво про його реєстрацію платником податку на додану вартість № 37709860 від 22.11.2005 року з моменту внесення до реєстру платника податку на додану вартість з огляду на те, що засновники товариства ОСОБА_2О та ОСОБА_3 ствердили суду, що наміру здійснювати підприємницьку діяльність не мали, не формували статутний фонд підприємства, не уповноважували на це будь-кого та не підписували жодних документів, повязаних із обовязковою податковою звітністю.

Тому відповідно до приписів пп. 7.2.1. і 7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також п. 2, 5, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, податкові накладні ТОВ «Агроспецселект-XXI» та ТОВ «Е.Т.Е. Україна» не надають права позивачу відносити зазначені у них суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Представник апелянта ДПІ у Залізничному р-ні у судовому засіданні апеляційного суду апеляційні вимоги підтримав, просить задовольнити її у повному обсязі.

Представник позивача ПП «Смак-Люкс» у судове засідання апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає судовому розгляду справи у його відсутності на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Задовольняючи позов ПП «Смак-Люкс», суд першої інстанції виходив із того, що витрати, понесені позивачем у звязку із заміною автошин, бортуванням коліс, заміною мастил та фільтрів, вулканізацією коліс у орендованих автомобілях є витратами, повязаними із їх технічним обслуговуванням та експлуатацією, без проведення яких неможлива їх експлуатація. Відтак вважав безпідставними віднесення таких витрат контролюючим органом до поліпшення орендованих автомобілів.

Щодо висновків контролюючого органу про безпідставне віднесення до валових витрат на придбання послуг у ТОВ «Е.Т.Е. Україна», то суд покликався на те, що відповідачем не було доведено того, що такі маркетингові дослідження не були використані позивачем у своїй господарській діяльності, а позивач наполягає, що завдяки таким валові доходи ПП «Смак-Люкс» за 3 квартали 2007 року зросли на 4 млн. грн. у порівнянні із аналогічним періодом за 2007 рік.

Окрім того, судом було взято до уваги, що відповідачем не було наведено доказів у підтвердження того, що станом на час підписання акту здачі-приймання виконаних робіт від 31.08.2006 року керівник ТОВ «Е.Т.Е. Україна» був звільнений на підставі ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Даючи оцінку правовим наслідкам постанови Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2007 року у справі № 2а-121, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що законодавством України не передбачено того, що угоди, укладені за участі підприємства, установчі документи якого було визнано недійсними, є недійсними з моменту їх укладення. Відтак до укладені позивачем із ТОВ «Агроспецселект-ХХІ» та ТОВ «Е.Т.Е. Україна» є дійсними до часу визнання їх недійсними у судовому порядку, а отже висновок контролюючого органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум на підставі виданих на їх виконання податкових накладних немає.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегія суддів, не відповідають вимогам матеріального закону та фактичним обставинам справи.

Як безспірно встановлено судом, ДПІ у Залізничному р-ні було проведено виїзну планову документальну перевірку ПП «Смак-Люкс» за період з 01.01.2206 року по 30.09.2007 року, результати якої було оформлено актом № 2576/23-3/25556037 від 21.12.2007 року, який став підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Даючи правову оцінку виявленню контролюючим органом віднесення ПП «Смак-Люкс» до складу валових витрат вартості ремонтів орендованих автомобілів за 2007 рік на суму 17699,33 грн. замість збільшення балансової вартості відповідної групи, колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що таке було проведено у порушення пп. 8.8.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки виявлені у ході перевірки витрати являють собою поліпшення обєктів оперативного лізингу (оренди), так як передбачають заміну старих комплектуючих автомобілів новими, а також покращення технічного стану орендованих автомобілів.

Щодо віднесення позивачем до складу валових витрат вартості маркетингових послуг ТОВ «Е.Т.Е. Україна», завищення у звязку із цим скоригованих валових витрат на суму 58333,33 грн. та віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму податку з вартості таких маркетингових послуг, то колегія суддів виходить із такого.

Виходячи із приписів п. 1.32 ст. 1 та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою для віднесення витрат до валових є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, господарська діяльність платника податку являє собою сукупність господарських операцій, які відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаються як дії і події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

При цьому пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Частиною 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із приписами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні документи (у даному випадку акт приймання-передачі робіт), повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов'язані з веденням виробництва позивачем, оскільки до складу валових витрат можуть бути віднесені тільки витрати, які вказані у п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Окрім того, необхідною умовою для включення витрат валових, є отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції, як складової господарської діяльності.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із приписами п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Разом із тим, з наявного у матеріалах справи акту здачі-приймання виконаних робіт згідно із договору № 138 від 15.08.2006 року № 1 (а.с. 60) неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, а отже виявити звязок цих послуг з господарською діяльністю позивача, оскільки він містять загальні вказівки про надані послуги.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про безпідставність відповідних позовних вимог ПП «Смак-Люкс» та правомірність відповідних апеляційних вимог ДПІ у Залізничному р-ні.

Даючи правову оцінку постанови Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2007 року у справі № 2а-121, суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, не звернув належної уваги на те, що встановлені у ході даної справи обставини дають підстави для висновку про неможливість врахування позивачем ПП «Смак-Люкс» податкових накладних ТОВ «Агроспецселект-XXI» з огляду на приписи пп. 7.2.1. і 7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також п. 2, 5, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, а також порушення вимог матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а відтак подану апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати оскаржуване судове рішення з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2009 року у справі № 2а-4696/08/1370 та прийняти нову, якою у задоволенні позову приватного підприємства «Смак-Люкс» відмовити.

Постанова у повному обсязі складена 03 лютого 2011 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

ОСОБА_4