Рішення № 5188094, 27.03.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2009 р. Справа № 02/397

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - підприємець особисто, відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОВІТ”

про стягнення 76 380 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 76 380 грн. боргу за виконані позивачем будівельно-монтажні роботи по будівництву навісу критого току в с. Велика Севастянівка Христинівського району відповідно до укладеної між сторонами Угоди-замовлення від 05.06.2007 року.

В процесі розгляду справи позивач подав Заяву про зміну обєму позовних вимог від 11.03.2009, яка не була прийнята судом в звязку з альтернативними вимогами до відповідача, що суперечить чинному законодавству.

До прийняття рішення у справі позивач подав суду заяву від 19 березня 2009 року про зміну предмету позову, в якій просив стягнути з відповідача зерно пшениці озимої 4 класу в кількості 45 тонн по ціні 1370 грн. на суму 61650 грн. та зерно пшениці озимої 3 класу в кількості 13,3 тонн по ціні 1420 грн. на суму 14730 грн., а всього на суму 76380 грн., і стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати. В обґрунтування змінених позовних вимог позивач вказав на те, що у звязку з відсутністю у відповідача коштів і неможливістю сплатити борг в сумі 76380 грн., що є боргом за виконані позивачем підрядні роботи, між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Угоди-замовлення від 05 червня 2007 року, відповідно до якої відповідач зобовязався розрахуватися з позивачем товаром, а саме: зерном пшениці озимої 4 класу в кількості 45 тон по ціні 1370 грн. на суму 61650 грн.; зерном пшениці озимої 3 класу в кількості 13,3 тонн по ціні 1420 грн. на суму 14730 грн., протягом 10 днів з дня підписання Додаткової угоди, однак, відповідач до цього часу не розрахувався з позивачем за виконані будівельно-монтажні роботи, не передав позивачу ні зерна, ні коштів, незважаючи на усні вимоги та письмові претензії позивача.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав відповідно до заяви про зміну предмету позову від 19 березня 2009 року, просив позов задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але відзив на позов суду не подав, не направив свого представника у жодне судове засідання, не надіслав суду заяву про розгляд справи за його участю, не подав суду заперечень проти позову. Суд вважає можливим розглянути справу без представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що стороною у даному спорі є підприємство - юридична особа, представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником, чи керівник особисто, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи позивача, суд встановив наступне.

ТОВ «АГРОВІТ»в особі директора Кучубей Миколи Дмитровича та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію, серії В00 № НОМЕР_2, виданого Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області, 05 червня 2007 року було укладено Угоду-замовлення на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до якої позивач зобовязався виконати будівництво навісу критого току загальною площею 2273 м? вартістю 136380 грн. з урахуванням ПДВ .

Відповідно до умов укладеної Угоди-замовлення позивачем були виконані роботи по будівництву навісу критого току, що підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт від 15 серпня 2007 року на суму 76 380 грн. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін, знаходяться у матеріалах справи. На ньому відсутні будь-які зауваження чи заперечення відповідача, не вказано наявності спору між сторонами щодо вартості робіт, вказаних у акті, чи щодо їх якості.

Відповідач свої зобовязання виконав частково, сплативши позивачу за виконані ним будівельно-монтажні роботи аванс в сумі 60000 грн. по платіжному дорученню № 146 від 14 червня 2007 року. Отже, залишок боргу відповідача перед позивачем складає 76 380 грн.

Як повідомив позивач, що у звязку з відсутністю у відповідача коштів і неможливістю сплатити борг в сумі 76380 грн., між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Угоди-замовлення від 05 червня 2007 року, відповідно до якої відповідач зобовязався розрахуватися з позивачем товаром, а саме: зерном пшениці озимої 4 класу в кількості 45 тон по ціні 1370 грн. на суму 61650 грн.; зерном пшениці озимої 3 класу в кількості 13,3 тонн по ціні 1420 грн. на суму 14730 грн., протягом 10 днів з дня підписання Додаткової угоди.

Відповідач не розрахувався із позивачем за виконані будівельно-монтажні роботи, не передав позивачу зерно пшениці та не сплатив кошти, залишив без задоволення претензію позивача від 06.10.2008 року.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; а одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не виконав своє зобовязання перед позивачем відповідно до Додаткової угоди до Угоди-замовлення від 05 червня 2007 року, тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача зерна пшениці озимої 4 класу в кількості 45 тонн по ціні 1370 грн. на суму 61650 грн. та зерна пшениці озимої 3 класу в кількості 13,3 тонн по ціні 1420 грн. на суму 14730 грн., а всього на суму 76380 грн. є законною та обґрунтованою, наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджена належними доказами, відповідачем не заперечена, тому підлягає задоволенню.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 763 грн. 80 коп., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОВІТ” (20300, Черкаська область, Уманський район, смт. Бабанка, ідентифікаційний код 34334001) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) зерно пшениці озимої 4 класу в кількості 45 тонн по ціні 1370 грн. на суму 61650 грн.; зерно пшениці озимої 3 класу в кількості 13,3 тонн по ціні 1420 грн. на суму 14730 грн., а всього на суму 76380 грн.

3. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОВІТ” (20300, Черкаська область, Уманський район, смт. Бабанка, ідентифікаційний код 34334001) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати на сплату державного мита в сумі 763 грн. 80 коп., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 30.03.2009 року.