Рішення № 5187314, 31.03.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "31" березня 2009 р. по справі № 06/1/38-42

Суддя господарського суду Волинської області Демяк В.М., розглянувши справу

за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств, м. Луцьк

до Підприємця ОСОБА_1, м. Ковель

про стягнення 2322 грн. 01 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Любчук Л.С. (дов. від 14.01.2008р.)

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Волинської обласної спілки споживчих товариств звернувся з позовом до відповідача - Підприємця ОСОБА_1 та просить стягнути 2322 грн. 01 коп. заборгованості за оренду торгівельного місця та використаної електроенергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди торговельного місця в павільйоні № 3057 від 01.01.2008р. та додаткової угоди до нього від 10.07.2008р. (а.с.6-7); претензію № 394 від 24.10.2008р. (а.с.8)

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.Відповідач в призначене судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 10.02.2009р. та 24.02.2009р. не виконав.

Разом з тим, ухвала господарського суду від 10.02.2009р., надіслана відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, відділенням поштового звязку повернута з відмітко “не проживає”.

Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідач - Підприємець ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Водночас, законодавство України, в т.ч. ГПК, не зобовязує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

27 грудня 2007 року між Волинською обласною спілкою споживчих товариств та Підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди торгівельного місця № 989.

Згідно п.п. 1, 3, 7 вказаного договору орендодавець надає орендарю у користування торгівельне місце, площею 1.0кв.м. для розміщення ігорового автомата. Розмір орендної плати складає 420 грн. на місяць, яка вноситься на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10-го числа наступного місяця. Також орендар зобовязався компенсувати орендодавцю витрати по оплаті використаної електричної енергії, згідно показників лічильника, до пятого числа наступного місяця за розрахунковим.

Відповідно до додаткової угоди до вказаного договору від 01.01.2008р., розмір орендної плати за торгівельне місце з 01.08.2008р. складає 500 грн. на місяць.

Термін дії договору встановлений з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Разом з тим, відповідач орендну плату з травня по жовтень 2008р. здійснив частково в сумі 800грн..

Заборгованість на день розгляду справи по орендній платі становить 2760грн. та заборгованості по сплаті за використання електроенергії 362,01грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Згідно зі ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майна у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Враховуючи викладене, сума боргу за оренду торгівельного місця в розмірі 2322 грн. 01 коп. підставна та підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього, згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 261, 526, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити в сумі 2322 грн. 01 коп.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1., ід. номер НОМЕР_1) на користь Волинської обласної спілки споживчих товариств (м. Луцьк, вул.. Ковельська, 13, р/р 26008004305001 в Луцькій філії АТ “Укрінбанк”, МФО 303343, код ЄДРПОУ 01743401) 2322 грн. 01 коп. заборгованості та 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя