Рішення № 5206343, 24.04.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "24" квітня 2009 р. по справі № 05/74-45

за позовом Підприємця ОСОБА_1, м. Золочів Львівської області

до відповідача Приватного підприємства “ЮВП-Транс”, м.Луцьк

про стягнення 1530,38 грн.

Суддя Бондарєв С.В.

Представники:

від позивача: н/з.

від відповідача: Пернарівський В.В. довіреність №22/04/2009 від 22.04.2009р.

Суть спору: Позивач Підприємець ОСОБА_1 - звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача Приватного підприємства “ЮВП-Транс” 1530,00 грн. заборгованості, в тому числі 900,00 грн. сума основного боргу за здійснення перевезення харчових продуктів згідно договору-заявки від 23.11.2006р., 53,48 грн. 3% річних за період з 05.03.2007р. по 25.02.2009р., 376,90 грн. сума індексу інфляції, 200,00 грн. збитків.

10.04.2009р. на адресу суду надійшло клопотання, в якому позивач просить розгляд справи проводити без його участі у звязку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

В судовому засіданні, в поясненні від 24.04.2006р. відповідач суму основного боргу визнав, вказує, що заборгованість виникла по перевезенню вантажу по маршруту Луцьк-Львів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

в с т а н о в и в:

13.12.2006р. між Підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством “ЮВП-Транс” укладено договір-заявку на транспортне перевезення 20 тон харчових продуктів за маршрутом м.Луцьк м.Львів на суму 900,00 грн.

Згідно умов даного договору - заявки позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, тобто, автомобіль марки «Рено», НОМЕР_2, НОМЕР_3 було подано для перевезення вантажу харчових продуктів вагою 20 т, вантаж було прийнято, доставлено до місця призначення і видано вантажоотримувачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною серії 02АБГ №922581, актом прийняття виконаних робіт №712 від 21.12.2006р.

Договором-заявкою визначено суму оплати товару 900,00 грн.

Відповідно ст..530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить ст. 193 ГК України.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензії вих.. №05/02-01 від 05.02.2007р. та вих. №14/03-1 від 14.03.2007р.

Однак відповідач свої зобовязання не виконав.

Частиною 1 ст.526 Цивільного кодексу України, та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, встановлено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок договору та закону, дії відповідача свідчать про те, що він відмовився від взятих на себе зобовязань.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань, зобовязаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом чи договором.

Тому з відповідача підлягає до стягнення 900 грн. сума основного боргу, 376,90 грн. суми індексу інфляції за період з березня 2007р. по січень.2008р., 53,48 грн. 3% річних за період з 05.03.2007р. по 25.02.2009р.

Крім того, позивач звернувся до Приватного підприємства «Юридична фірма «Паритет Плюс» за правовою допомогою, що потягнуло за собою збитки у звязку з невиконання відповідачем умов договору, понесені внаслідок оплати послуг юридичної фірми згідно договору №3 від 24.02.2009р. на суму 200,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Тому суд приходить до висновку, що заявлена позивачем сума збитків 200,00 грн., підтверджена договором №3 від 24.02.2009р., рахунком, платіжним дорученням, і підлягає до стягнення з відповідача.

Всього до стягнення підлягає сума 1530,38 грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в сумі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід стягнути з нього.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 623, 625 Цивільного кодексу України , ст.ст.44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Стягнути з Приватного підприємства “ЮВП-Транс”, м.Луцьк, пр. Молоді, 4/168 юридична адреса; м.Луцьк, вул.. Конякіна, 18в - фактична адреса (р/р 26008070078001, в Волинській філії «Укрсоцбанк», МФО 303019, код 33845472) на користь Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_4, в КБ «Приватбанк», МФО НОМЕР_5, код НОМЕР_1) 1530,38 грн., в тому числі 900 грн. сума основного боргу, 376,90 грн. суми індексу інфляції, 53,48 грн. 3% річних, 200 грн. збитків та 102 грн. витрат по оплаті держмита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Бондарєв С.В.