Рішення № 51828959, 01.10.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2015 р.

Справа № 924/1522/15

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Янишиній Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна", м. Київ

до комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Водоканал",

м. Старокостянтинів Хмельницької області

про стягнення 14 750,15 грн. основного боргу та 1 235,70 грн. пені,

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Рішення приймається 01.10.2015 року, оскільки в судовому засіданні 28.09.2015 року оголошувалась перерва

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Хмельницької області від 09.09.2015 року порушено провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна", м. Київ до комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Водоканал", м. Старокостянтинів Хмельницької області про стягнення 14 750,15 грн. основного боргу та 1 235,70 грн. пені.

В судовому засіданні 28.09.2015 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 1 235,70 грн. пені та витрати по оплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовляється. Судом розцінено подану заяву як заяву про відмову від позову в частині стягнення основного боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.09.2015 року проти позову не заперечує, наголошує на сплаті основного боргу в повному розмірі, в підтвердження чого надав платіжне доручення №995 від 01.09.2015 року про перерахування позивачу 14 750,15 грн.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено наступне.

01 квітня 2011 року між ТОВ „Блок Майстер Україна” (Основний споживач) та Старокостянтинівським підприємством „Водоканал” (субспоживач) укладено договір №28/02/2011-1 про спільне використання технологічних мереж основного споживача, згідно п.1.1 якого основний споживач зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу до використання, а субспоживач – своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Сторони зобов'язуються виконувати інші умови, визначені цим договором та додатками до договору, які є його невід'ємними частинами.

Основний споживач, відповідно до п.п. 3.1., 3.5. Договору, має право, зокрема, на відшкодування частини (відповідно до обсягу переданої субспоживачу електричної енергії) витрат на утримання електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії субспоживачу; на отримання від субспоживача плати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Субспоживач, в свою чергу, зобов'язується: щомісячно здійснювати оплату за використання електричних мереж основного споживача в ТП №2, догляд та обслуговування комірок на ЦРП (центральна розподільча підстанція), які використовуються субспоживачем. Плата за використання електричних мереж основного споживача вноситься субспоживачем на підставі рахунка, одержаного від основного споживача в розмірі 2000,00 грн. без ПДВ, плюс 3% від загальної вартості отриманої субспоживачем електроенергії. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 5 днів. За час, протягом якого основним споживачем припинялася передача електричної енергії з вини субспоживача, плата за використання електричних мереж основного споживача стягується в повному обсязі (п.4.1. Договору).

У пункті 8.2.1. Договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1. цього Договору, з порушенням вказаних термінів, субспоживач сплачує основному споживачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Договір укладений на термін 1 (один) рік, набирає чинності з 01.04.2011 року та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. (п.10.4. Договору).

Договір підписаний представниками ТОВ „Блок Майстер Україна”, комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства „Водоканал” та скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору позивачем виставлялися відповідачу: рахунок фактура №БМ-0000184 від 30.04.2015 року на суму 14415,84 грн., з яких 334,340 грн. за використання електричних мереж та 14415,81 грн. прострочена заборгованість; рахунок-фактура №БМ-0000184 від 30.06.2015 року на суму 14415,84 грн., з яких 13237,65 грн. прострочена заборгованість та 1178,19 грн. за використання електричних мереж; рахунок-фактура №БМ-0000174 від 31.05.2015 року на суму 33205,26 грн., з яких 31154,60 грн. прострочена заборгованість та 2050,66 грн. – за використання електричних мереж.

Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2015 року, згідно якого заборгованість на користь ТОВ „Блок Майстер Україна” складає 14750,15 грн. Акт підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

Як вбачається із акту звірки взаєморозрахунків, станом на 01.09.2015 року заборгованість комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Водоканал" становить 384,44 грн.

Згідно платіжного доручення №995 від 01.09.2015 року, відповідачем сплачено позивачу 14 750,15 грн. заборгованості за виконані роботи згідно рахунку.

Враховуючи несплату відповідачем заборгованості у встановлені договором строки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання, як передбачено ст. 174 ГПК України, можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) між сторонами є договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача № 28/02/2011-1 від 01.04.2011 р.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

У пункті 4.1. Договору сторони передбачили, що субспоживач здійснює оплату за використання електричних мереж щомісячно, на підставі рахунка, одержаного від основного споживача в розмірі 2000,00 грн. плюс 3% від загальної вартості отриманої субспоживачем енергії. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 5 днів.

Позивачем виставлялись відповідачу рахунки за використання електричних мереж із вказівкою про заборгованість за попередні періоди. Проте, оскільки відповідачем вчасно та в повному обсязі не здійснювалась оплата наданих позивачем послуг, ТОВ "Блок Майстер Україна" звернувся з позовом до суду, у якому просив стягнути з відповідача 14750,15 грн. основного боргу та 1235,70 грн. пені.

В ході розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій ТОВ "Блок Майстер Україна" відмовляється від стягнення основного боргу, оскільки відповідачем вказаний борг погашено згідно платіжного доручення від 01.09.2015 року. Судом вказана заява розцінена як відмова від позову в частині стягнення основного боргу.

При цьому, судом приймається до уваги, що згідно п. 4 ст. 80 ГПК України прийняття відмови судом від позову тягне за собою припинення провадження у справі.

В той же час, пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року передбачено, що припинення провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, судом 09.09.2015 року порушено провадження у даній справі, відповідачем, в свою чергу, здійснено сплату основного боргу 01.09.2015 року, тобто, до порушення провадження. З врахуванням наведеного, приймаючи до уваги відсутність основного боргу в розмірі 14750,15 грн. на момент порушення провадження у справі №924/1522/15, суд приходить до висновку про відмову в позові в цій частині.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 25.06.2015 року по 31.07.2015 року на суму 824,64 грн. та за період з 01.08.2015 року по 17.08.2015 року на суму 411,07 грн.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

В підпункті 8.2.1. договору № 28/02/2011-1 від 01.04.2011р. сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених п. 4.1 з порушенням вказаних термінів, субспоживач сплачує основному споживачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 1 235,70 грн. пені, тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 1235,70 грн. пені, у стягненні 14 750,15 грн. основного боргу слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 34, 43, 49, 82, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства „Водоканал” (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Жовтнева, буд. 19, код 02092644) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Блок Майстер Україна” (м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, літера А, групи приміщень №177, код 36387055) 1 235,70 грн. (одна тисяча двісті тридцять п'ять грн. 70 коп.) пені, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 3 прим.: 1- до справи; 2- позивачу (31104, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20) - рек. лист з повід. про вруч.; 3- відповідачу (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Жовтнева, буд. 19) - рек. лист з повід. про вруч.