Ухвала суду № 51804491, 01.10.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 01.10.2015 Справа № 554/12852/15-к

Провадження № 1-кс/554/6262/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 жовтня 2015 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Коробковій О.О.,

прокурора - Жиліна А.С.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - адвоката - Оніпко Т.Є.

розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури Полтавської області юриста 1 класу Жиліна А.С. в Полтавській областіпро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кобеляки Полтавської області, громадянину України, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, -

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за матеріалами досудового розслідування № 42015170000000202, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2015 року прокурор відділу прокуратури Полтавської області юрист 1 класу Жилін А.С. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підполковник міліції ОСОБА_1, працюючи з липня 2015 року згідно наказу начальника УМВС України в Полтавській області № 453 о/с від 31.07.2015 на посаді начальника ВДАІ з обслуговування Кобеляцького району УДАІ УМВС України в Полтавській області, діючи під присягою працівника міліції, будучи ознайомлений з посадовою інструкцією, вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, в кінці квітня на початку травня 2015 року, точної дати в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_1 звернувся до жителя АДРЕСА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, який зареєстрований як фізична особа-підприємець і надає послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Кобеляки-Кременчук, та повідомив, що для безперешкодного здійснення підприємницької діяльності та невжиття заходів адміністративного характеру з боку ВДАІ з обслуговування Кобеляцького району УДАІ УМВС України в Полтавській області останньому потрібно щомісячно передавати неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 1000 (однієї тисячі) грн.

Протягом червня-вересня 2015 року ОСОБА_1, будучи службовою особою, діючи з прямим умислом та корисливих мотивів, неодноразово отримував неправомірну вимогу від ОСОБА_4 в розмірі по 1000 (одній тисячі) грн. за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності та невжиття заходів адміністративного характеру з боку працівників ВДАІ з обслуговування Кобеляцького району УДАІ УМВС України в Полтавській області.

Зокрема, 29.09.2015, близько 15 год., в м. Кобеляки по площі Перемоги, 2, перебуваючи в салоні службового автомобіля ВАЗ «Нива», д.н.з. НОМЕР_1, начальник ВДАІ з обслуговування Кобеляцького району УДАІ УМВС України в Полтавській області підполковник міліції ОСОБА_1, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з прямим умислом та корисливих мотивів, повторно отримав неправомірну вимогу від ОСОБА_4 в розмірі 1000 (однієї тисячі) грн. за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності та невжиття заходів адміністративного характеру з боку працівників ВДАІ з обслуговування Кобеляцького району УДАІ УМВС України в Полтавській області.

Своїми умисними та протиправними діями, що виразилися у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час проведення слідчих дій, 29.09.2015 у службовому автомобілі ОСОБА_1 вилучено неправомірну вигоду в сумі 1000 (одна тисяча) грн.

У слідства є підстави вважати, що ОСОБА_1, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідка ОСОБА_4, який передавав ОСОБА_1 неправомірну вигоду.

Прокурор Жилін А.С. в судовому засіданні клопотання підтримав, прохав його задовольнити з підстав, що в ньому наведені, наголосивши на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначив, що підозрюваний може переховуватись від слідства та впливати на свідка у кримінальному провадженні, а також знищити докази, які на даний час досудовому слідству ще не відомі, тим самим перешкоджати встановленню істини у справі. Зазначив, що не заперечує проти застосування застави та просив визначити її у розмірі 730 мінімальних заробітних плат, так як вважає що даний розмір застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. Також долучив до матеріалів клопотання копію декларації підозрюваного про майно, доходи, витрати і зобов»язання фінансового характеру за 2014 рік.

Адвокат Оніпко Т.Є в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наголосила, що прокурором не надано жодних доказів наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Наголосила на тому, що підозрюваний має малолітню дитину, непрацюючу дружину, які перебувають на його утриманні, прохала суд застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді застави в розумних розмірах. Також заявила клопотання щодо долучення до матеріалів клопотання копії характеризуючих особу підозрюваного документів, в тому числі: копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про шлюб, довідку про перебування в декретній відпустці дружини.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнає, суду пояснив, що не згоден щодо застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді взяття під варту. Просив застосувати більш м»який запобіжний захід у вигляді застави в розумних розмірах.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:

-заявою ОСОБА_4 про вимагання від нього ОСОБА_1 неправомірної вигоди ( а. с. 6-7);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 про одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди ( а.с. 8-11);

-протоколом огляду помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 29.09.2015 (12-13);

-протоколом обшуку від 29.09.2015, під час якого виявлено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти 1000 грн. надані ОСОБА_4 ОСОБА_1 ( а.с. 14-17);

-протоколом затримання ОСОБА_1 від 29.09.2015 ( а.с.18-21);

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов»язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного, те що прокурор не обгрунтував застосування застави у розмірі 730 мінімальних заробітних плат, а адвокат підозрюваного надала до матеріалів клопотання документи, які свідчать про наявність у підозрюваного малолітньої дитини та дружини, яка знаходиться на теперішній час на його утриманні ( відпустка по догляду за дитиною) та з огляду на розмір неправомірної вигоди, яку отримав підозрюваний, та про що зазначено в матеріалах клопотання наданих прокурором, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавській установі виконання покарань № 23 УДПТС України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 18 год. 28 хв. 29.09.2015 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 28.11.2015 року, до 18 год. 28 хв.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесяти) мінімальних заробітних плат в сумі 110240 (сто десять тисяч двісті сорок )гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37313004000622 в ГУ ДКСУ в Полтавській області, код ЗКПО - 26304855, МФО - 831019, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська