Вирок № 51789588, 30.09.2015, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1169/15-к

Номер провадження 1-кп/213/185/15

В И Р О К

Іменем України

30 вересня 2015 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Макарової Т.Ю.

при секретарі Шадорській С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі обєднане кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12015040740000576, 12015040740000487, 12015040740000593 у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, без визначеного місця проживання, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працює, раніше судимого:

- 16.05.2008 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 297 КК України до арешту строком 30 днів, звільнений 14.06.2008 року по відбуттю строку покарання;

- 10.09.2008 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3КК України до 03 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України іспитовим строком 2 роки;

- 25.06.2009 року Інгулецьким районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 05.01.2012 року за постановою Полтавського районного суду Полтавської області умовно-достроково на невідбутий строк 01 рік 10 місяців 2 дні;

- 18.10.2012 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 15ч.3,185 ч. 2, 71 КК України до 02 років 02 місяців позбавлення волі, звільненого 26.04.2014 року по відбуттю строку покарання;

- 11.12.2014 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.186ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України іспитовим строком 2 роки;

- 17.08.2015 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст.185ч.2 КК України до 03 років позбавлення волі, на підставі ст.70ч.4 КК України з врахуванням покарання призначеного вироком Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 11.12.2014 року остаточно призначено покарання у виді 04 років 2 місяців позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України іспитовим строком -3 роки;

за ст.ст. 186 ч.2, 289 ч.2 КК України,

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, що народився у с.Новомалинівка Широківського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, без визначеного місця мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_6, неодруженого, не працює, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,

за ст.289ч.2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

- з боку обвинувачення - прокурора Кондратенка І.М., потерпілого ОСОБА_3;

- з боку захисту - захисника ОСОБА_4, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, повторно, 07 квітня 2015 року приблизно о 23.00 годині, знаходячись біля будинку №36 по проспекту Перемоги в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, зустрів раніше незнайому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка йшла по пішохідній алеї вздовж вказаного вище будинку, у лівій руці якої помітив гаманець. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна з метою отримання особистої матеріальної вигоди, реалізуючи який, він наздогнав ОСОБА_5 на пішохідній алеї, після чого, діючи відкрито, з корисливих мотивів, вихопив з її руки жіночий гаманець із шкірозамінника вартістю 250 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 1000 гривень, і, утримуючи викрадене майно при собі з місця скоєння злочину зник, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1250,00 гривень.

Крім того, ОСОБА_1, повторно, 18 квітня 2015 року приблизно о 21.00 годині, знаходячись в квартирі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Нєдєліна, 53-608, де мешкає гр. ОСОБА_6, реалізуючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою отримання матеріальної вигоди, умисно, шляхом вільного доступу у присутності ОСОБА_6 відкрито викрав ноутбук «TOSHIBA L300-110» PSLB0E-005012RU вартістю 1800 грн. із зарядним пристроєм до нього вартістю 200 грн., які належали останній, та знаходились у кріслі в кімнаті вказаної квартири. ОСОБА_6, розуміючи протиправність дій ОСОБА_1, почала вимагати у нього повернути їй ноутбук із зарядним пристроєм. Однак останній, не реагуючи на її слова та не зважаючи на вимоги ОСОБА_6 припинити злочинні дії, утримуючи викрадене при собі з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 2000 гривень.

Своїми протиправними умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ст. 186 ч.2 КК України.

Крім того, ОСОБА_1, повторно, 21 квітня 2015 року приблизно о 15год.30хвил., діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, знаходячись у гаражі №11 ГБК «Забудовник» по вул. 27 Партз'їзду в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи єдиний злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, через незачинені двері проникли у автомобіль «ВАЗ 21114», 2007 року випуску, колір сніжна королева, реєстраційний № НОМЕР_1, робочій об'єм двигуна 1596 см3, середня (ринкова) вартість якого, згідно висновку авто-товарознавчої експертизи від 29.04.2015 року №70/37-134 складає 94727грн.04 коп. та належить ОСОБА_3, після чого ОСОБА_2 відкрив кришку замку запалення вказаного автомобіля, а ОСОБА_1, зірвав дроти живлення, за допомогою яких запустив двигун автомобіля, та в подальшому виїхали на ньому з гаражу, тим самим, маючи можливість повною мірою ним розпоряджатись. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення на даному автомобілі зникли, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Своїми протиправними умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ст. 289 ч.2 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ст.ст.186ч.2, 289ч.2 КК України визнав повністю, та суду пояснив, що все відбувалося так, як зазначено у обвинувальних актах.

Так, 007.04. 2015 року приблизно о 23.00 годині, він проходив по алеї неподалік від будинку №36 по пр.Перемоги в м. Кривому Розі, де побачив жінку, яка знаходилась у стані алкогольного спяніння. У лівій руці жінки він помітив гаманець. Оскільки йому були потрібні гроші, він вирішив забрати гаманець у жінки. Він наздогнав жінку, як він тепер знає - ОСОБА_5, після чого вихопив з її руки гаманець, та втік. В гаманці знаходилися гроші в сумі 1000 грн., які він витратив на власні потреби, а гаманець викинув на смітник.

18.04.2015 року, ввечері, він знаходився в гостях у своєї знайомої ОСОБА_6 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Нєдєліна, 53-608, де вони розпивали спиртні напої. Приблизно о 21год. він побачив, що на кріслі в кімнаті лежить ноутбук «TOSHIBA» із зарядним пристроєм. Оскільки йому були потрібні гроші, він вирішив викрасти ноутбук та взявши його, та зарядний пристрій до ноутбука став виходити з квартири. При цьому ОСОБА_6 вимагала, щоб він припинив свої протиправні дії, але він вийшов з квартири з викраденим. На наступний день продав ноутбук знайомому за 400 грн. Виручені кошти потратив на особисті потреби.

20.04.2015 року, ввечері, він зустрівся з ОСОБА_2, який йому повідомив, що в нього є знайомий, у якого є гараж, в якому можна переночувати, на що він погодився. ОСОБА_2 взяв ключ у свого знайомого, та вони пішли до гаражу, відчинили його. В гаражі стояв автомобіль ВАЗ, сірого кольору. Вони з ОСОБА_7 розпивали спиртні напої та заночували в гаражі. Наступного дня ОСОБА_2 запропонував йому взяти автомобіль, щоб покататися, на що він погодився. Дверцята автомобіля були відкриті. ОСОБА_2 сів на місце водія, відкрив коробку під кермом з дротами, а він почав зєднувати дроти, поки автомобіль не завівся. Близько 15.00 год. 21.04 2015 року вони завели автомобіль та поїхали кататися. Спочатку він був за кермом, потім за кермо сів ОСОБА_2. Потім вони заправили автомобіль, поїхали в с.Цвіткове, зупинилися біля магазину, після чого їх затримали працівники міліції. Автомобіль потерпілому повернули. У скоєному він щиросердечно розкаюється. Просить суворо його не карати.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289ч.2 КК України визнав повністю, суду пояснив, що все відбувалася саме так, як зазначив ОСОБА_1 До гаражу, який належить його знайомому ОСОБА_3 вони прийшли 20.04.2015 року, з дозволу Акун, щоб там переночувати. Угнали автомобіль вони з ОСОБА_1 21.04.2015 року, у другій половині дня. Потім вони поїхали в с.Цвіткове, де зупинилися біля магазину. Після чого їх затримали працівники міліції.

Також пояснив, що він зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9. Разом з ним проживали батьки. Через конфлікт з батьком, який забрав в нього ключі від квартири, та фактично залишив без житла, він не міг попасти додому та вимушений був проживати, де прийдеться. На цей час йому відомо, що батько його простив, не заперечує проти його проживання в квартирі, за місцем реєстрації. У скоєному він щиросердечно розкаюється. Просить не позбавляти його волі, та надати можливість виправитися.

Окрім особистих пояснень, вина обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289ч.2 КК України підтверджується і поясненнями потерпілого ОСОБА_3

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні 28.07.2015 року пояснив, що 20.04.2015 року приблизно о 19.00 год. він дав ключі від свого гаражу №11 у ГБК «Забудовник» своєму знайомому ОСОБА_2, щоб він міг там переночувати. Він давав ключі ОСОБА_2 і раніше, та останній завжди повертав ключі, та все було нормально. Вранці наступного дня ОСОБА_2 повинен був принести йому ключі від гаражу, але ОСОБА_2 вранці до нього не прийшов та ключі від гаражу не повернув. Коли він пішов до гаражу та відчинив ворота, він побачив, що відсутній його автомобіль ВАЗ 21114, який він придбав у березні 2007 року, та який знаходився в гаражі.

Він почав розшукувати автомобіль та ОСОБА_2, також звернувся до міліції, та написав заяву про викрадення автомобіля. Згодом, автомобіль знайшли, та працівники міліції повернули його йому. Автомобіль знаходиться в нормальному, робочому стані. В наступному ніякий претензій до обвинувачених він не має. Просить їх суворо не карати. В подальшому в судове засідання потерпілий ОСОБА_3 не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності /а.с.92,т.1/.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неодноразово викликалися в судове засідання, про розгляд справи повідомлені належним чином / а.с.22, 49-50, 55-56,т.1/, брати участь в судовому засіданні не побажали, тому суд розглянув кримінальне провадження за відсутності потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.186ч.2 КК України підтверджується також письмовими матеріалами кримінального провадження.

Суд, приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи визнаються сторонами, обвинувачений ОСОБА_1 себе винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186ч.2, 289 ч.2 КК України визнає повністю, обвинувачений ОСОБА_2 також повністю визнає свою вину за ст.289 ч.2 КК України, що обвинувачені надали заяви про розгляд справи у скороченому порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, наслідки розгляду справи у вищезазначеному порядку, їм розяснені та зрозумілі, суд також переконався в добровільності та істинності позиції обвинувачених, тому суд вважає недоцільним дослідження тих обставин, що не оспорюються сторонами, та вважає за можливе обмежитися допитом обвинувачених, потерпілого ОСОБА_3 та дослідженням письмових матеріалів кримінального провадження, які характеризують особи обвинувачених, а також письмові матеріали щодо речових доказів та щодо вартості проведених у справі експертиз.

Суд вважає доведеною в судовому засіданні повністю вину обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч.2 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно. Кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.186ч.2 КК України суд вважає правильною.

Також, суд вважає доведеною в судовому засіданні вину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_1 ще і вчиненого повторно. Кваліфікацію дій обвинувачених за ст. 289 ч.2 КК України, суд вважає правильною.

Визначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєних ними злочинів, обставини вчинення кримінальних правопорушень, особи обвинувачених, а також обставини, які обтяжують, та помякшують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що він скоїв низку тяжких злочинів, раніше судимий, на шлях виправлення не став.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд відносить рецидив злочину.

До обставин, що помякшують покарання ОСОБА_1 суд відносить його щире каяття, а також те, що він активно сприяв розкриттю злочину.

Суд враховує, що за місцем реєстрації обвинувачений ОСОБА_1 не проживає, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває, не працює.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що ОСОБА_1 раніше судимий, на шлях виправлення не став, скоїв декілька тяжких злочинів, суд вважає, що йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Підстави для застосування ст.ст. 69 або 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1 відсутні.

Оскільки кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_1 до винесення вироку Широківського районного суду Дніпропетровської області від 17.08.2015 року, яким ОСОБА_1 засуджено до 4 років 2 місяців позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України іспитовим строком 3 роки, суд вважає, що відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7, вищезазначений вирок від 17.08.2015 року повинен виконуватися самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін, у вигляді тримання під вартою.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не виявлено.

До обставин, які помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд відносить його щиросердечне каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 відповідно до ст.89 КК України не судимий, за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює.

Суд враховує, що батьки ОСОБА_2 на цей час не заперечують проти проживання ОСОБА_2 за місцем реєстрації за адресою: м.Кривий Ріг, вул. 27 Партзїзду, 1-27 /а.с.138-141,т.1/.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що ОСОБА_2 скоїв один злочин, перебуваючи під вартою, зробив необхідні висновки, потерпілий за цим епізодом, ніяких претензій до обвинувачених не має, просить суворо їх не карати, суд вважає за можливе, призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, надавши йому іспитовий строк для перевиховання та виправлення без ізоляції від суспільства.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце реєстрації та проживання, суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд вважає за можливе не застосовувати до обвинувачених додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки викрадений автомобіль повернуто потерпілому ОСОБА_3, та матеріальних претензій до обвинувачених він не має.

Підлягають стягненню з обвинувачених витрати за проведення судових експертиз у справі.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100КК України.

Керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ст.ст. 186ч.2, ст.289 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

-за ст.186ч.2 КК України у виді 4 /чотирьох/ років 6 місяців позбавлення волі;

-за ст. 289ч.2 КК України у виді 5/ пяти/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі, без конфіскації майна.

Відповідно до ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим, остаточно за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначити покарання у вигляді 5 /пяти/ років 1 місяця позбавлення волі, без конфіскації майна.

Строк покарання ОСОБА_1 відраховувати з 24.04.2015 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Вирок Широківського районного суду Дніпропетровської області від 17.08.2015 року виконувати самостійно.

ОСОБА_2 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ст. 289 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 5 /пяти/ років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання, з випробуванням, якщо протягом іспитового строку двох років шести місяців, він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до ст.76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_2 періодично зявлятися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну свого місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на домашній арешт, та покласти на нього наступні обовязки: зявлятися до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу за викликом, не залишати місце постійної реєстрації та проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, з 18.00 годин до 10.00 годин. наступного дня.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду.

Зарахувати в рахунок відбутого ОСОБА_2 покарання, час перебування його під вартою в період досудового та судового слідства з 21.05.2015 року по 30.09.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення авто-товарзнавчої експертизи №70/37-134 від 29.04.2015 року по 122 гривні 76 копійок - з кожного; а також витрати за проведення судової трасологічної експертизи (дактилоскопічні дослідження) № 53/01-51 від 12.05.2015 року по 245гривень 52 копійки - з кожного, та витрати за проведення додаткової трасологічної експертизи ( дактилоскопічні дослідження) №53/01-59 від 22.05.2015 року по 245 гривень 52 копійки - з кожного.

Речові докази:

-цифровий диск формату CD-R ємкістю памяті 700Mb, з відеозаписом додаткового допиту свідка ОСОБА_8, допиту підозрюваного ОСОБА_1 та слідчого експерименту, який зберігається в матеріалах кримінального провадження /а.с.48,т.4/, залишити в матеріалах кримінального провадження;

-ноутбук «TOSHIBA L300-110» PSLB0E-005012RU із зарядним пристроєм, що зберігається у потерпілої ОСОБА_6В./а.с.30,т.5/, залишити ОСОБА_6;

- автомобіль ВАЗ 21114 2007 року випуску, колір сніжна королева, реєстраційний № НОМЕР_1, робочій об'єм двигуна 1,596 см3, який зберігається у потерпілого ОСОБА_3, залишити ОСОБА_3;

- 3 сліди пальців рук, від копійовані на 2 липкі стрічки, вилучені під час огляду автомобіля ВАЗ 21114 22.04.2014 року та дактилоскопічні карти на імя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зберігаються у матеріалах кримінального провадження, залишити у кримінальному провадженні /а.с.116-117,т.6/.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з дня отримання нею копії вироку.

Суддя Т.Ю. Макарова