Рішення № 51786686, 01.10.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/791/2517/15 Головуючий в І інстанції Спічак О.Б. Категорія: 27 Доповідач: Воронцова Л.П. Справа №667/2169/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року жовтня місяця «01» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П., Іванової І. П.при секретарі:Цулукіані І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від «26» вересня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2015 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 березня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_5, було укладено кредитний договір № Ф060214К, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 84166 доларів США зі сплатою 12,75% річних за користування та кінцевим терміном повернення грошових коштів до 26 березня 2026 року. Зазначав, що свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав, відкрив позичковий рахунок та надав суму кредиту готівкою відповідачу.

ОСОБА_5 умови договору не виконує, порушує строки повернення кредиту і сплати процентів.

Надіслана банком відповідачу вимога про сплату заборгованості залишена останнім без виконання.

Станом на 20 лютого 2014 року заборгованість відповідача складає: 131265 доларів США, що еквівалентно 1153189 грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 74074 доларів США, що еквівалентно 650754,90 грн., заборгованість по відсоткам - 47935,33 доларів США, що еквівалентно 421121,43 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2849,33 доларів США, що еквівалентно - 25031,91 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 6406,35 доларів США, що еквівалентно 56281,04 грн., яку просив стягнути з ОСОБА_5

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 26.09.2014 р. позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1153189, 29 грн., вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_5, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, не взяття судом до уваги наявності договору доручення від 27.03.2006 року, укладеного між ним, банком і ПП «БК «Парнас», згідно якого він передає майнові права на незакінчену будівництвом квартиру №34 по пров. Санаторному у м. Херсоні ПП «БК «Парнас», яке у подальшому бере на себе зобов'язання з погашення заборгованості за кредитним договором; не врахування судом спливу строку позовної давності на звернення банку з позовом до суду, порушення судом норм процесуального права, просив його скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» вказує на безпідставність і надуманість доводів апелянта, просить її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 27 березня 2006 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 84166 доларів США зі сплатою 12,75% річних та з кінцевим терміном повернення кредиту до 26 березня 2026 року. /а. с. 8-10/

Того ж дня у забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору між банком і ПП «БК «Парнас» було укладено договір поруки № 02-23-Ф060214К-532, згідно умов якого у разі невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання, останнє зобов'язалося відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники всім своїм майном /а. с. 38-39/ та іпотечний договір № 02-23Ф060214К-531 між банком та ОСОБА_5, згідно умов якого, відповідач, як іпотекодавець, передав в іпотеку іпотекодержателю (банку) у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту майнові права на незакінчену будівництвом квартиру №34, розташовану по пров. Санаторний /а. с. 40-45/.

Станом на 20 лютого 2014 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 131265 доларів США, що еквівалентно 1153189 грн. 29 коп. /а. с. 4-5/. 15 лютого 2010 року ОСОБА_5 була направлена вимога про усунення порушення за договором кредиту, яка ним отримана 03 березня 2010 року, однак не виконана /а. с. 12/.

Задовольняючи позов ПАТ «Укрсоцбанку» у повному об'ємі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином зобов'язання за договором кредиту не виконував, тому підлягає стягненню з нього на користь банку вся сума заборгованості, яка склалася станом на 20.02.2014 року.

Колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду, оскільки до них він дійшов неправильно застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апелянта про укладення між ним, банком і ПФ «Парнас» договору доручення, за умовами якого він передає ПП «БФ «Парнас» майнові права на незакінчену будівництвом квартиру №34 по пров. Санаторному, а ПП «БФ «Парнас» бере на себе зобов'язання з погашення кредиту за договором від 27.03.2006 року та заяви його від 28 березня 2007 року, у якій він просив ПП «БФ «Парнас» розірвати з ним договір про дольову участь у будівництві житла від 12.01.2006р. та вирішити питання про погашення кредиту за договором від 27.03.2006 року, підлягають відхиленню, як такі, що не ґрунтуються на законі, не стверджені належними і допустимими доказами і висновки суду щодо відповідальності ОСОБА_5 за неналежне виконання умов кредитного договору не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 523 ЦК України, передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

ОСОБА_5 у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не надав суду договору доручення, на яке писилався. Представник позивача заперечує існування такого договору та погодження з банком його умов, зокрема щодо згоди банку на заміну боржника у зобов'язанні.

Заява ОСОБА_5 на адресу ПП «БФ «Парнас» про розірвання договору про дольову участь у будівництві житла та прохання щодо вирішення питання погашення його кредиту, є свідченням лише намагання відповідача врегулювати свої відносини з будівельною фірмою щодо квартири № 40, однак не №34, яка є предметом іпотеки і не впливає на права і обов'язки ОСОБА_5 перед банком за даним кредитним договором.

Колегія суддів вважає, що вказані апелянтом обставини не стверджені належними доказами та не мають правового значення при вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_5 кредитної заборгованості, оскільки не відповідають вимогам закону, що регулюють питання переведення боргу.

Перерахування банком ПП «БФ «Парнас» згідно меморіального ордера №7 від 27 грудня 2006р. грошових коштів в сумі 429250 грн., лише стверджує цільове направлення кредитних коштів, визначене п.1.2 Договору кредиту /а. с. 8, 37/.

Відповідно до умов кредитного договору, так і закону, право банку визначитися з тим, до кого він пред'являє позов: боржника; боржника і поручителя, як солідарних боржників, поручителя, і позивач його використав, звернувшись із позовом до суду саме до боржника ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо спливу строку позовної давності для звернення з позовом до суду по минуванню шістдесяти календарних днів при несплаті тіла кредиту і відсотків, згідно п. п. 4.4; 4.5 договору, тобто 10.07.2010 року підлягають відхиленню, як такі, що не ґрунтуються на законі.

Разом з тим заслуговують на увагу доводи апелянта щодо застосування строку позовної давності з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Так, згідно умов договору кредиту та графіку погашення платежів, який є його невід'ємною частиною, встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, тому право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Дана позиція кореспондується з висновками Верховного Суду України, висловленими у справі №6-116цс13 від 06 листопада 2013 року.

Враховуючи наявність заяви відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, і те. що банк звернувся до суду 24.03.3014 року, перебіг позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором починається з 24.03.2011 року.

Згідно розрахунків банку, заборгованість по кредиту в межах позовної давності становить 63837 доларів США, що еквівалентно 560820,81 грн., по процентам - 24188,25 доларів США, що еквівалентно 212498,59 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 24.03.2013 року по 11.03.2014 року становить 24231,21 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків за період з 24.03.2013р. по 24.03.2014р. становить 56212,42 грн., а всього заборгованість складає 853763,03 грн. Даний розрахунок відповідачем не спростований.

Враховуючи вище зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні зі зменшенням розміру визначеної до сплати заборгованості з 1153189,29 грн. до 853763,03 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 вересня 2014 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариств «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором з 1153189 грн. 29 коп. до 853763,03 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді