Ухвала суду № 51775952, 17.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ К/800/34332/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України м. Харцизьку Донецької області (далі - Управління) до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій,-

в с т а н о в и в :

У січні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.08.2012 по 31.10.2012 року у розмірі 1416973,94 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що відокремлений підрозділ «Шахта Іловайська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» перебуває на обліку в Управлінні як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України. З 01.08.2012 по 31.10.2012 року відповідач не сплачував позивачу в повному обсязі та у встановлені строки кошти на погашення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, заборгованість склала 1435180,07 грн.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач зобов'язаний проводити оплату фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Однак щодо осіб, яким право на пільгове пенсійне забезпечення було підтверджено працею на шахті «Харцизька», позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідач не є роботодавцем, який повинен сплачувати страхові внески та відшкодовувати витрати на виплату спірних пільгових пенсій.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судів виходячи з наступного.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до 4 абзацу підп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100-% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року.

Підпунктами 2.1, 2.2 цієї Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є страхувальники-роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або за договорами цивільно-правового характеру. Застраховані особи - це громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання на умовах трудового договору (контракту) або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру

Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо обов'язку відокремленого підрозділу «Шахта Іловайська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» відшкодувати Управлінню витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в розмірі 1416973,94 грн.

Також, вірними є висновки судів щодо відсутності обов'язку підприємства відшкодовувати витрати на пільгові пенсії у розмірі 18206,13 грн., оскільки постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2012 року, було встановлено, що працівники підприємства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 працювали та набули відповідного стажу на шахті «Харцизька», правонаступником якої не був ВП «Шахта Іловайська» ДП «Шахтарськантрацит».

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи касаційних скарг зроблених цими судами висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України м. Харцизьку Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і: В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман