Ухвала суду № 51775951, 28.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

28 вересня 2015 року м. Київ К/800/37556/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій та рішення незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково: стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова суму неотриманої пенсії за період з травня 2006 року по червень 2009 року включно з урахуванням індексації на момент виплати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова з 26.11.1995 р. по 30.09.2013 р. та отримувала пенсію за віком при неповному стажі згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Виплата пенсії позивачу проводилася через філію ХОУ АТ "Державний ощадний банк" №179, яку ОСОБА_1 отримувала за довіреністю з 15.02.2005 р.

27.03.2006 р. Управлінням пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова надіслано лист на адресу ОСОБА_1 про необхідність надання паспорту та заяви до Ощадбанку, а в разі ненадання документів пенсію буде переведено до поштового відділення. Оскільки ОСОБА_1 не з'явилася до Управління та не надала заяву про перерахування пенсії до банку, то з червня 2006 року виплату пенсії було переведено до поштового відділення №58, де пенсія не отримувалася.

Виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена з 2007 року.

07.11.2011р. ОСОБА_1 надіслала заяву про поновлення виплати пенсії та надала повідомлення про проживання без громадянства на території Російської Федерації, "вид на жительство инностранного гражданина" за №0152973 та паспорту громадянина України з реєстрацією АДРЕСА_1.

Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова було виплачено ОСОБА_1 неотриману суму пенсії відповідно до частини першої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з липня 2009 року по вересень 2013 року.

Судове рішення апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що порушене право на отримання пенсії ОСОБА_1 підлягає захисту з травня 2006 року по червень 2009 року, оскільки відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій та рішення незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак