Ухвала суду № 51775957, 17.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ К/800/37959/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області (далі - Управління) до Дочірнього підприємства «Деражнянський плодоконсервний завод Хмельницької облспоживспілки» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року, позов задоволено.

Стягнуто з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за березень 2013 року на загальну суму 1030,82 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що Дочірнє підприємство «Деражнянський плодоконсервний завод Хмельницької облспоживспілки» має заборгованість перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно Списку №2 в сумі 1030,82 грн., яка підтверджена розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, розрахунком суми заборгованості.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що законом встановлений обов'язок відповідача відшкодовувати спірні витрати і що його невиконання є підставою для стягнення цих витрат в судовому порядку.

За правилами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР) підприємство зобов'язане відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної працівнику на пільгових умовах згідно Списку № 2.

За змістом пункту 2 Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі Інструкція).

Згідно з пунктом 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Пунктом 6.9 Інструкції встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -

ухвалив:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Деражнянський плодоконсервний завод Хмельницької облспоживспілки» залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

С у д д і: В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман