Ухвала суду № 51756977, 30.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 вересня 2015 р. м. Дніпропетровськ справа № 333/5439/15-а(2-а/333/97/15)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Богданенко І.Ю., ознайомившись із апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2015 року задоволено адміністративний позов. Визнано неправомірними дії та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя повернути ОСОБА_1 безпідставно утриману з 01 жовтня 2014 року частину пенсії та відновити базовий місяць.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 18 вересня 2015 року управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу.

Управлінням Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що відповідач є неприбутковою організацією; кошти на сплату судового збору бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік не передбачені, оскільки органи Пенсійного фонду України до 01 вересня 2015 року не були платниками судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити її від сплати судового збору.

При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» наголошено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

За таких обставин, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Отже, апеляційна скарга не відповідає вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначена ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду у справі за позовом немайнового характеру у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Станом на 01 січня 2015 року місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 гривень.

Враховуючи ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру (0,06 розміру мінімальної заробітної плати - на час подання позову), розмір судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову суду складає 80,39 гривень (0,06 х 1218 гривень х 110%).

Згідно з частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, її слід залишити без руху та надати управлінню Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя строк для усунення вказаних недоліків: надання оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 80,39 гривень за реквізитами суду:

Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області

Рахунок отримувача: 31217206781004;

КБКД 22030001;

Код з ЄРДПОУ: 37989274;

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

Код банку отримувача (МФО): 805012.

Керуючись статтями 108, 187, 189, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2015 року - залишити без руху та запропонувати у 15 денний строку з моменту отримання ухвали усунути вказані недоліки.

Копію ухвали направити управлінню Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя для виконання.

У випадку невиконання ухвали суду у вказаний строк апеляційна скарга вважатиметься неподаною та підлягає поверненню заявнику.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом двадцяти днів.

Суддя І.Ю. Богданенко