Ухвала суду № 51735387, 24.09.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/6874/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шелєхова Г. В.Номер провадження 22-ц/788/1847/15 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 47

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Дубровної В. В. , Сибільової Л. О. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 вересня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Сумської міської ради, управління містобудування та земельних відносин Сумської міської ради про визнання права власності на житловий будинок і прибудинкові споруди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 вересня 2013 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на самочинно збудований житловий будинок і при будинкові споруди, які складаються із житлового будинку А-1, прибудови «а», веранди з ганком «а1», погребу п/г, вбиральні «Б», огорожі 1-3 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, в апеляційній скарзі апелянт посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_7 та ОСОБА_8, 24 серпня 1974 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 і змінила прізвище на ОСОБА_6 (а. с. 9, 11).

29 листопада 1959 року загальними зборами колгоспників колгоспу ім. Сталіна Красносільського с/р Сумського району, Сумської області було затверджено рішення правління цього колгоспу від 10.07.1959 року № 22 про продаж ОСОБА_9 житлового будинку в с. Тимірязівка Сумського району за 5397 крб. 20 коп. Одночасно їй була виділена земельна ділянка розміром 0,31 га., що підтверджується випискою із протоколу № 5 від 29.11.1959 року ( а. с. 16).

07.10.1971 року Указом Президії Верховної ради Української РСР № 160-Ш «Про включення сіл Василівка та Тимірязівка Сумської області в смугу міста Суми», с. Тимірязівка Червоносільської сільської ради Сумського району Сумської області було включено до територї міста Суми. Рішенням № 992/6 від 23.12.1971 року СМР АДРЕСА_3 було перейменовано в АДРЕСА_1.

В 1990 році, на підставі рішення Зарічної районної ради народних депутатів № 281 від 18.12.1990 року. ОСОБА_8 отримала дозвіл на будівництво житлового будинку замість старого розміром 8.0 х 8.0 м. по АДРЕСА_1. Строк будівництва нового житлового будинку 3 роки. Після завершення будівництва нового жилого будинку стару частину по АДРЕСА_2 необхідно знести. ( а.с. 18-20).

Будівництво житлового будинку на зазначеній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 було розпочато в 1991 році спільними зусиллями ОСОБА_8, ОСОБА_10 та позивачів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла, а в березні 1994 року помер ОСОБА_10, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть ( а. с. 14-15).

Після смерті батьків позивачі продовжили будівництво житлового будинку за вказаною адресою. Вказана обставина підтверджується платіжними документами про придбання будівельних матеріалів та показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 В процесі будівництва був проведений огляд будинку працівниками БТІ та виданий технічний паспорт від 29.09.1994 року.

В 1996 році будівництво будинку фактично було завершено.

На звернення позивачів інспекція ДАБК у Сумській області відмовила у дозволі на реєстрацію спірного будинку, пославшись па відсутність правовстановлюючих документів не земельну ділянку, на якій збудовано житловий будинок. На виконання припису інспекції позивачами був отриманий від КТІ «Сумське міське БТІ» технічний паспорт на завершене будівництво житлового будинку і прибудинкових споруд на земельній присадибній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та здійснено його інвентаризаційну оцінку (технічний паспорт та довідка про інвентаризаційну вартість від 04.07.2013 року). 04.09.2013 року було виготовлено землевпорядною організацією кадастровий паспорт на земельну ділянку, на якій здійснено самочинне будівництво з позначеннями меж та точок координат її в натурі.

Житловий будинок АДРЕСА_1 складається із житлового будинку А-1. прибудови «а», веранди з ганком «а-1», погребу п/г, вбиральні «Б», огорожі №1-3.

Згідно висновку будівельно-технічного дослідження № 677 від 07.08.2013 року не здані в експлуатацію: приміщення житлового будинку літ. «А-1», прибудови літ. «а», веранди літ. «а-1», надвірних прибудов: вбиральня літ. «Б», потреб літ. «п/г», огорожа № 1-3 в будинку по АДРЕСА_1 відповідають державним, будівельним, пожарним і санітарним нормам ( а.с. 35-39).

Відповідно до листа Сумського міського відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області розміщення житлового будинку «А-1», прибудови «а», веранди з ґанком «а-1», погреба «п/г» та убиральні «б» по АДРЕСА_1 не суперечить вимогам норм та правил пожежної безпеки.

Відповідно до листа Державної санітарно-епідеміологічної служби України питання проведення оцінки санітарно-гігієнічних норм при будівництві житлових будинків не входить до компетенції органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Дане питання відображено в експертному висновку будівельно-технічного дослідження від 07 вересня 2013 року № 677.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що земельна ділянка ОСОБА_8 була виділена на законних підставах, вона ж отримала дозвіл на будівництво будинку, яке було розпочате та частково виконане за її життя спільними зусиллями померлої та позивачів, збудований будинок відповідає нормам ДБН.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, оскільки при ухваленні рішення суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи, вірно з'ясував характер взаємовідносин сторін, а тому постановив рішення у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Як вбачаться з апеляційної скарги вся позиція апелянта ґрунтується виключно на тому, що до даних правовідносин необхідно застосувати норми спадкового права.

Проте як вірно встановлено місцевим судом, будинку відносно якого на сьогодні рішеннями суду встановлено право власності за позивачкою, не належав батькам апелянта на праві власності, а відтак, в силу вимог статей 1216, 1218 ЦК України він не може входити до майна, що підлягає спадкуванню. Загалом вказані норми ЦК України обумовлюють те, що до складу спадщини входять лише ті права та обов'язки, носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах. Тому, відсутність права власності на річ у спадкодавця не дає ніяких підстав для виникнення такого права у спадкоємців останнього. Та і сама позивачка звертаючись до суду з позовом не просила визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті - батька чи матері.

Не можуть бути підставою для скасування рішення і посилання апелянта та положення ч. 3 ст. 331 ЦК України, відповідно до якої до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва.

Тобто, якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, які були використані в процесі цього будівництва.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте апеляційна скарга не містить жодних посилань на докази про те, що саме батьки апелянта здійснили самочинне будівництво, а відтак є спадкодавцями будь-яких матеріалів.

В суді апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_3 пояснив, що він не претендує на будинок по АДРЕСА_1. Спір між ним і сестрою виник після того, як сестра зареєструвавши за собою спірний будинок і приватизувавши за даною адресою земельну ділянку площею 0, 10 га стала перешкоджати йому користуватися іншою частиною земельної ділянки, якою він користується тривалий час зі згоди покійної матері.

Враховуючи вище викладене колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 вересня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього дня на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -