Постанова № 51709014, 15.09.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6286/15-а

Провадження № 2-а/369/229/15

ПОСТАНОВА

іменем України

15.09.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Раситюк М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Київ адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про оскарження відмови у доступі до офіційної інформації та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про оскарження відмови у доступі до офіційної інформації та зобов'язання вчинити певні дії.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що 05.05.2015 року позивачем було направлено до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області інформаційні запити за вх. №2, та №3, відповідно до якого Позивач просив розпорядника інформації надати інформацію: щодо переліку усіх частин генерального плану села Шпитьки, Мрія та Горбовичі Києво-Святошинського району Київської області; надати копію матеріалів генерального плану села Шпитьки, Мрія та Горбовичі Києво-Святошинського району Київської області, що не мають обмежень в доступі; інформацію про виконання сільською радою вимог п. 11 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: посилання на сторінку веб-сайту сільської ради, де розміщено матеріали генерального плану села та зазначити, які саме матеріали розміщено; пояснення порядку того, як заявник може ознайомитись із генеральним планом у приміщенні сільської ради (адреса приміщення, дні та години для ознайомлення громадян із генеральним планом тощо), та інформацію про те, які матеріали будуть надані для ознайомлення.

Крім того, ОСОБА_1 просив надіслати запитувану інформацію та документи у встановлений законом строк у письмовому або електронному вигляді на конкретні поштову/електронну адреси.

У відповідь на інформаційний запит позивач отримав лист від Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (за вх. № 3 від 05 травня 2015 року) 10 червня 2015 року , відповідно до якого останнього було повідомлено про те, що позивач отримав лист вих. №3 від 12.05.2015 року за підписом сільського голови Грищенко Н. І. в якому йому було повідомлено наступне: Містобудівна документація (генеральні плани населених пунктів Шпитьківської сільської ради) досить об'ємна. Роздивитись карти у друкованих засобах масової інформації неможливо. Свого веб-сайту сільська рада не має. 3 усіма частинами генеральних планів населених пунктів Шпитьківської сільської ради позивач маєте змогу ознайомитись в години прийому працівниками виконавчого комітету Шпитьківської сільської ради у понеділок та середу з 9.00 год. до 13.00 год. та з 14.00 год. до 17 год.

Із відповіді, наданої сільською радою, випливає, що матеріали генеральних планів сіл затверджені, вони дуже об'ємні та з ними можна ознайомитись в приміщенні сільської ради. Веб-сайт сільської ради відсутній.

Надання не повної та всебічної інформації на інформаційний запит Позивача та «надання копій Генеральних планів сіл Шпитьки, Мрія та Горбовичі, Києво- Святошинського району, Київської області та суспільно важливої інформації, яка міститься в них, позивач вважає незаконними.

Позивач просив суд визнати відмову Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області запитуваної інформації/документів запитуваних ОСОБА_1 в інформаційних запитах вх.№2 та вх.№3 від 05.05.2015 року неправомірними; зобов'язати Шпитьківську сільську раду протягом п'яти днів з дня вступу постанови суду в законну силу надати позивачеві перелік усіх частин генеральних планів сіл Шпитьки, Мрія та Горбовичі, Києво-Святошинського району, Київської області; зобов'язати Шпитьківську сільську раду протягом п'яти днів з дня вступу постанови суду в законну силу надати йому копію графічної і текстової складових генерального плану села Шпитьки, Мрія та Горбовичі, Києво-Святошинського району, Київської області; зобов'язати Шпитьківську сільську раду виконати вимоги п. 11 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом розміщення генерального плану села на веб-сайті органу місцевого самоврядування, та у місцевих друкованих засобах масової інформації протягом п'яти днів, з дня вступу постанови суду в законну силу; визнати інформацію/документи, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та або/ надання у власність земельних ділянок як таким, що не мають обмежень у доступі; зобов'язати Шпитьківську сільську раду протягом п'яти днів з дня вступу постанови суду в законну силу, надати позивачеві вичерпну інформацію/документи, які запитувались позивачем в інформаційному запиті за вх. №2 від 05.05.2015 року, встановити відповідачу строк для подачі звіту про виконання судового рішення в порядку ст. 267 КАС України; стягнути з відповідача на його користь розмір судових витрат.

В судовому засіданні Позивач уточнив позовні вимоги просив суд визнати відмову Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області запитуваної інформації/документів запитуваних ОСОБА_1 в інформаційних запитах вх.№2 та вх.№3 від 05.05.2015 року неправомірними; зобов'язати Шпитьківську сільську раду протягом п'яти днів з дня вступу постанови суду в законну силу надати позивачеві перелік усіх частин генеральних планів сіл Шпитьки, Мрія та Горбовичі, Києво-Святошинського району, Київської області; зобов'язати Шпитьківську сільську раду протягом п'яти днів з дня вступу постанови суду в законну силу надати йому копію графічної і текстової складових генерального плану села Шпитьки, Мрія та Горбовичі, Києво-Святошинського району, Київської області; зобов'язати Шпитьківську сільську раду виконати вимоги п. 11 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом розміщення генерального плану села на веб-сайті органу місцевого самоврядування, та у місцевих друкованих засобах масової інформації протягом п'яти днів, з дня вступу постанови суду в законну силу; зобов'язати Шпитьківську сільську раду протягом п'яти днів з дня вступу постанови суду в законну силу, надати позивачеві вичерпну інформацію/документи, які запитувались позивачем в питаннях №2 та № 3 інформаційного запиту від вх.. №2 від 05.05.2015 року, встановити відповідачу строк для подачі звіту про виконання судового рішення в порядку ст. 267 КАС України; стягнути з відповідача на його користь розмір судових витрат. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому засідання проти позову заперечував у повному обсязі, оскільки вважає, що позивач зловживає своїм правом у доступі до публічної інформації, тому просили у позові відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з пунктом 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 КАС України з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, при цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За правилами статті 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Як встановлено в судовому засіданні, 05.05.2015 року позивачем було направлено до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області інформаційні запити за вх. №2, та №3, відповідно до якого Позивач просив розпорядника інформації надати інформацію: щодо переліку усіх частин генерального плану села Шпитьки, Мрія та Горбовичі Києво-Святошинського району Київської області; надати копію матеріалів генерального плану села Шпитьки, Мрія та Горбовичі Києво-Святошинського району Київської області, що не мають обмежень в доступі; інформацію про виконання сільською радою вимог п. 11 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: посилання на сторінку веб-сайту сільської ради, де розміщено матеріали генерального плану села та зазначити, які саме матеріали розміщено; пояснення порядку того, як заявник може ознайомитись із генеральним планом у приміщенні сільської ради (адреса приміщення, дні та години для ознайомлення громадян із генеральним планом тощо), та інформацію про те, які матеріали будуть надані для ознайомлення.

Крім того, ОСОБА_1 просив надіслати запитувану інформацію та документи у встановлений законом строк у письмовому або електронному вигляді на конкретні поштову/електронну адреси.

У відповідь на інформаційний запит позивач отримав лист від Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (за вх. № 3 від 05 травня 2015 року) 10 червня 2015 року , відповідно до якого останнього було повідомлено про те, що позивач отримав лист вих. №3 від 12.05.2015 року за підписом сільського голови Грищенко Н. І. в якому йому було повідомлено наступне: Містобудівна документація (генеральні плани населених пунктів Шпитьківської сільської ради) досить об'ємна. Роздивитись карти у друкованих засобах масової інформації неможливо. Свого веб-сайту сільська рада не має. 3 усіма частинами генеральних планів населених пунктів Шпитьківської сільської ради позивач маєте змогу ознайомитись в години прийому працівниками виконавчого комітету Шпитьківської сільської ради у понеділок та середу з 9.00 год. до 13.00 год. та з 14.00 год. до 17 год.

Із відповіді, наданої сільською радою, випливає, що матеріали генеральних планів сіл затверджені, вони дуже об'ємні та з ними можна ознайомитись в приміщенні сільської ради. Веб-сайт сільської ради відсутній.

Надання не повної та всебічної інформації на інформаційний запит Позивача та «надання копій Генеральних планів сіл Шпитьки, Мрія та Горбовичі, Києво- Святошинського району, Київської області та суспільно важливої інформації, яка міститься в них, позивач вважає незаконними.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про планування і забудову територій", генеральний план населеного пункту містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» уся публічна інформація є відкритою, крім установлених законом винятків.

Інформація, яка міститься в генеральному плані, відповідно до ст. ст. 34, 50 Конституції України, ч. 4 ст. 21 ст. 29 Закону України «Про інформацію» та п.п. 1,3, 4 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ч. 4 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю» має бути відкритою у доступі та загальнодоступною.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно положень ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на офіційних стендах, будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Частиною 11 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює прямий обов'язок органу місцевого самоврядування забезпечити загальну доступність генерального плану шляхом його розміщення на веб - сайті органу місцевого самоврядування та у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім частини, що становить державну таємницю та належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства.

Порядок оформлення запитів на інформацію визначено статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Запит на інформацію, згідно з частиною першою статті 19 вказаного Закону, - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга статті 19 Закону України № 2939-VI).

Строк розгляду запитів на інформацію врегульований статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з частиною першою якої розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації передбачено статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Відповідно до частини другої статті 23 України «Про доступ до публічної інформації»запитувач має право оскаржити, зокрема, надання недостовірної або неповної інформації, інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Вказана норма закону не передбачає таких підстав для відмови в отриманні запитуваної інформації як відсутність технічної можливості надати конкретно кожному бажаючому копію генерального плану для ознайомлення. Відповідь сільського голови Шпитьківсько сільської ради Києво-Святошинського району Київської області адресована позивачу не містить будь-яких даних про підставність відмови в наданні запитуваної інформації визначених зазначеною вище нормою.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Аналогічна правова позиція щодо даного питання, викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30.09.2013 року № 11 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» ці вимоги називають «трискладовим тестом», який повинна пройти публічна інформація для визначення її відкритою чи обмеженою. За умови додержання сукупності всіх трьох підстав може бути обмежено доступ до інформації.

Також у даній постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України відбувається посилання на науково-практичний коментар доЗакону України «Про доступ до публічної інформації», підготовленому Центром суспільних медіа за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Програми сприяння Парламенту ініційованого Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації і рекомендоване для використання в адміністративній та судовій практиці.

У даному коментарі зокрема вказано, що якщо при вирішенні питання обмеження доступу не буде встановлено відповідність всім трьом вимогам, то інформація повинна бути розкрита. Це правило можна сформулювати інакше: кожен з трьох критеріїв «трискладового тесту» можна вважати запитанням, на яке розпорядник повинен відповісти перед тим, як обмежити доступ до публічної інформації; якщо на всі запитання дано позитивну відповідь, то доступ може бути обмежено; якщо хоча б на одне з трьох запитань відповідь є негативною, то в доступі не може бути відмовлено. Законодавцем обрано саме такий підхід до можливого обмеження доступу до інформації, оскільки він найкращим чином забезпечує максимальну відкритість інформації та реалізацію права кожного на інформацію.

Інші підходи, наприклад, визначення типів документів або кола питань, які підлягають безумовному обмеженню в доступі, є неприйнятними, оскільки дозволяли б автоматичну відмову в доступі, незважаючи на зміст інформації та можливість завдання її розголошенням шкоди конкуруючим інтересам. Тому саме обраний підхід дозволяє реалізувати засадничий принцип правового регулювання доступу до інформації - презумпцію відкритості всієї інформації, що знаходиться у володінні розпорядника, і винятковість будь-якого обмеження в доступі до неї. Те, що вимоги, яким повинно відповідати обмеження доступу до інформації, повинні бути встановлені саме в законі, передбачено в частині третій статті 34 Конституції України. Жоден інший нормативно-правовий акт, крім закону, не може обмежувати здійснення права на доступ до інформації, визначальним є те, що положення ч. 2 статті 6 Закону сформульовано саме як вимоги до обмеження доступу, а не підстави для надання доступу до інформації. Такий підхід ґрунтується на презумпції відкритості публічної інформації (стаття І Закону) і виходить з того, що доступ до інформації може бути обмежено, лише якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі критеріїв «трискладового тесту».

Таким чином, тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації відповідно, запитувач не повинен при поданні запиту доводити, що інформація має бути відкрита. Якби був обраний протилежний підхід, то запитувач інформації мав би обґрунтовувати, що надання інформації не завдасть істотної шкоди одному із захищених інтересів, а якщо і завдасть такої шкоди, то вона буде меншою порівняно із суспільним інтересом. Іншими словами - запитувачу довелося б доводити наявність в нього основоположного права на інформацію, що є недоречним.

Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 1 та ч. 4 ст. 20 Закону № 2939-VI).

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3)особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Проаналізувавши вказані норми законодавства та зазначені вище фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем всупереч вищевказаним нормам законодавства не надано повної відповіді на запит позивача, оскільки відповідач не дає чітких (дослівних) відповідей на питання, які сформульовані позивачем у його запиті, а саме інформації, яка відповідно до частини 5статті 6 Закону №2939-VІ не відносяться до конфіденційної інформації в даному випадку.

Однак, приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача щодо зобов'язання Шпитьківської сільської ради виконати вимоги п. 11 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом розміщення генерального плану села на веб-сайті органу місцевого самоврядування, та у місцевих друкованих засобах масової інформації протягом п'яти днів, з дня вступу постанови суду в законну силу; зобов'язання Шпитьківської сільської ради протягом п'яти днів з дня вступу постанови суду в законну силу, надати позивачеві вичерпну інформацію/документи, які запитувались позивачем в питаннях №2 та № 3 інформаційного запиту від вх. №2 від 05.05.2015 року, то в задоволенні даних позовних вимог слід відмовити так як вході розгляду даної справи судом з'ясовано з пояснень відповідача та не заперечувалось позивачем, що об'єм запитуваної інформації є досить значний, а тому зобов'язуючи відповідача надати її у п'ятиденний термін та задовольнити запит в повному обсязі фактично позбавить відповідача права визначеного положенням частин другої та четвертої статті 20 Закону №2939-VI і фактично суд перебере на себе дискреційні функції відповідача при наданні ним відповідної запитуваної інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Додатково слід зазначити, що позивач не позбавлений права для особистого ознайомитися з затвердженими та проектними генеральними планами, підпорядкованих Шпитьківській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області.

В той же час з метою повного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та визнати дії Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, щодо ненадання запитуваної інформації/документів запитуваних ОСОБА_1 у інформаційних запитах вх.№2 та вх.№3 від 05.05.2015 року неправомірними та вважає, за доцільне зобов'язати Шпитьківську сільську раду надати ОСОБА_1 копію графічної і текстової складових генерального плану села Шпитьки, Мрія та Горбовичі Києво-Святошинського району Київської області, протягом п'яти днів з дня вступу постанови суду в законну силу.

У відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача слід присудити судовий збір у розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам. Згідно ст.267 КАС України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали, заслухавши обґрунтування доводів позову в цій частині, не знаходить обґрунтованих підстав задовольнити позовну вимогу щодо встановлення судового контролю щодо виконання постанови суду та зобовязати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк.

Враховуючи вищевикладене та на підставі ст. 1 Закону України „Про планування і забудову територій", п. 11 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», ст. ст. 5, 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та керуючись ст.ст. 3, 8, 9, 11, 71, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про оскарження відмови у доступі до офіційної інформації та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, щодо ненадання запитуваної інформації/документів запитуваних ОСОБА_1 у інформаційних запитах вх.№2 та вх.№3 від 05.05.2015 року неправомірними.

Зобов'язати Шпитьківську сільську раду надати ОСОБА_1 копію графічної і текстової складових генерального плану села Шпитьки, Мрія та Горбовичі Києво-Святошинського району Київської області, протягом п'яти днів з дня вступу постанови суду в законну силу.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів, починаючи з дня наступного після її проголошення.

СУДДЯ А.Я.Волчко