Ухвала суду № 51706922, 24.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 р. Справа № 815/7115/14

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерум» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання недійсним акту та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

18.12.2014 року ТОВ «Нерум» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, в якому просило визнати недійсним акт №070/08-22-22-11/32428553 від 23.06.2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2013 року по 30.04.2014 року та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000462201 від 14.07.2014 року щодо нарахування земельного податку в сумі 39 509,33 грн. на земельну ділянку, розташованої за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Макарова.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що викладені у спірному акті перевірки висновки є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а відтак і прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000462201 від 14.07.2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного позову від 17 квітня 2015 року адміністративний позов ТОВ «Нерум» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000462201 від 14.07.2014 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області 05.05.2015р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального і матеріального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного позову від 17.04.2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

23.06.2014 року співробітниками податкового органу, згідно із наказом Бердянської ОДПІ №1150 від 06.06.2014р., було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Нерум» з питань дотримання вимог податкового законодавства зі сплати за землю за період з 01.07.2013р. по 30.04.2014р. по земельній ділянці площею 0,5900 га, розташованій за адресою: м.Бердянськ, вул.Макарова (між аквапарком та ДОЦ «Червона гвоздика»).

За результатами вказаної перевірки складено акт 070/08-22-22-11/32428553 від 23.06.2014р., в якому зафіксовано порушення позивачем вимог ст.ст.286,287 ПК України, внаслідок чого, ТОВ «Нерум» занижено земельний податок на загальну суму 26112,81 грн. в т.ч. по періодам: з 01.07.2013р. по 31.12.2013р. - 15502,25 грн., з 01.01.2014р. по 30.04.2014р. - 10610,56 грн., та встановлено порушення в частині не надання податкової декларації з плати за землю на 2013- 2014 р.р.

На підставі цього акту перевірки від 23.06.2014р., уповноваженою особою податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення №0000462201 від 14.07.2014 року про донарахування ТОВу «Нерум» земельного податку в сумі 26112,81 грн. та штрафних санкцій в сумі 13396,41 грн.

Не погоджуючись з такими діями та рішенням податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог і відповідно, з протиправності спірного рішення відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Як слідує зі змісту положень ст.ст.1,78 Земельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній і державній власності та є, в свою чергу, основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною Держави.

Відповідно до приписів п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім НБУ) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Положеннями ж п.75.1 ст.75 ПК України, в свою чергу, передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, як вбачається з оскаржуваного акту перевірки, перевіряючими зазначено, що згідно із рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.08.2011р. (яке набрало законної сили 11.09.2011р..) за ТОВ «Нерум» визнано право власності на споруду сезонного глядацько-розважального атракціону-дельфінарію, яка знаходиться на земельній ділянці за адресою: м.Бердянськ, вул.Макарова,4-в (між аквапарком та ДОЦ "Червона гвоздика").

В подальшому, на підставі вказаного рішення господарського суду Бердянською міською радою було прийнято рішення №36 від 27.07.2012р. «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким ТОВ «Нерум» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки пл.0,5900 га, розташованої за адресою вул.Макарова (між аквапарком та ДОЦ "Червона гвоздика"), для експлуатації та обслуговування споруди глядацько-розважального атракціону-дельфінарію.

Згідно наявного в матеріалах справи листа Управління Держемагенства у Бердянському районі Запорізької області від 27.06.2013р. №1737/02/09-13, вартість 1 кв. метра земельної ділянки, яка розташована за адресою: м.Бердянськ, вул.Макарова (між аквапарком та ДОЦ "Червона гвоздика"), за 2011-2013р.р. з урахуванням коефіцієнта функціонального використання для підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг, складає 525,50 грн.

А як видно з листа того ж Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області від 19.06.2014р. №2116/01/-23, вартість 1 кв. метра цієї ж земельної ділянки за 2014 рік, з урахуванням коефіцієнта функціонального використання для підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг, складає 539,52 грн.

Також, спірною перевіркою було встановлено, що ТОВ «Нерум» податкові декларації з плати за землю за 2013-2014 роки до у Бердянської ОДПІ не подавались.

Сума земельного податку, яка повинна сплачуватись підприємством згідно вимог діючого законодавства, на 2013 рік, т.б. з 01.07.2013 р. по 31.12.2013р., становить 15502,25 грн., а на 2014 рік, т.б. з 01.01.2014р по 30.04.2014р., становить 10610,56 грн.

За даними перевірки, загальна сума відхилень між задекларованою платником податків сумою орендної плати та даними перевірки за перевіряємий період складає 26112,81 грн.

Отже, саме з урахуванням викладеного, відповідачем і було зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст.ст.286,287 ПК України, внаслідок чого ТОВ «Нерум» занижено земельний податок на загальну суму 26 112,81 грн. в т.ч. по періодам: з 01.07.2013р. по 31.12.2013р. - 15502,25 грн., з 01.01.2014р. по 30.04.2014р. - 10610,56 грн., та встановлено порушення в частині ненадання податкової декларації з плати за землю на 2013- 2014р.р.

Як вже зазначалося вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.08.2011р. по справі №9/5009/4354/11 (яке набрало законної сили з 11.09.2011р.) за ТОВ «Нерум» визнано право власності на споруду сезонного глядацько-розважального атракціону-дельфінарію, яка знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Бердянськ, вул.Макарова,4-в (між аквапарком та ДОЦ "Червона гвоздика").

А рішенням Бердянської міської ради №36 від 27.07.2012р. ТОВ «Нерум» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки пл.0,5900 га, розташованої за адресою вул.Макарова,4в, для експлуатації та обслуговування споруди глядацько-розважального атракціону-дельфінарію.

Також, судами обох інстанцій з матеріалів справи встановлено, що 30.04.2012 року між КП БМР «Бердянське узбережжя» та ТОВ «Бердянський Дельфінарій Кобзов» було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого КП Бердянської міськради «Бердянське узбережжя» та ТОВ «Бердянський дельфінарій Кобзов» зобов'язались шляхом об'єднання зусиль, засобів, майна, спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення наступної мети: облаштування і подальша експлуатація майданчику для проведення культурно-масових заходів на спеціально облаштованому майданчику. Спільна діяльність сторін проводиться з метою встановлення конструкції будівлі дельфінарію відповідно вкладу кожної сторони в спільну діяльність, а також його подальшої експлуатації. При чому, згідно п.2.1 вказаного договору, ТОВ «Бердянський Дельфінарій Кобзов» компенсує КП БМР «Бердянське узбережжя» усі витрати, пов'язанні з утриманням земельної ділянки та комунальні послуги.

По справі також встановлено, що 03.01.2013 року була підписана додаткова угода до договору про спільну діяльність від 30.04.2012 року, якою було замінено сторону договору - ТОВ «Бердянський Дельфінарій Кобзов» на ТОВ «Нерум».

Далі, додатковою угодою від 29.04.2013 року, укладеною між КП БМР «Бердянське узбережжя» та ТОВ «Нерум», було продовжено дію договору від 30.12.2012р. до 30.04.2014р.

В подальшому, як видно з матеріалів справи, рішенням Бердянської міської ради Запорізької області від 20.11.2014 року №25 було затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВу «Нерум» земельної ділянки та передано в довгострокову оренду за рахунок земель міста земельну ділянку площею 0,5900 га (кадастровий номер 2310400000:07:008:0060), розташовану за адресою: вул.Макарова,4-в, для експлуатації та обслуговування споруди глядацько-розважального атракціону-дельфінарію, строком до 01.11.2063р.

Крім того, судом встановлено, що 04.12.2014 року, на підставі вказаного рішення міськради, між Бердянською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Нерум» (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування споруди глядацько-розважального атракціону-дельфінарію, яка знаходиться у м.Бердянську Запорізької області, по вул.Макарова,4-в. Земельна ділянка пл. 0,5900 га передається в оренду на підставі п.25 рішення 51 сесії Бердянської міської ради від 20.11.2014р. №25 «Про передачу в оренду земельних ділянок».

Згідно із приписами статті 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З 01.01.2011 року введено в дію Податковий кодекс України , який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, у відповідності до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп.14.1.72 п.14.1 ПКУ).

Як слідує зі ст.269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

А зі ст.270 ПК України, в свою чергу, вбачається, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п.286.1 ст.286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Отже, власники земельних ділянок та землекористувачі обчислюють суму плати за землю з урахуванням даних державного земельного кадастру, який відповідно до пп.14.1.42 п.14.1 ст.14 ПК України, містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Так, судами обох інстанцій з матеріалів справи достовірно встановлено, що право власності на об'єкт нерухомості ТОВ «Нерум» набуло 18.12.2012р., а державна реєстрація земельної ділянки площею 0,5900 га (кадастровий номер 2310400000:07:008:0060) була проведена 29.07.2013р. Право ж оренди цієї земельної ділянки ТОВ «Нерум» було зареєстроване 23.12.2014р. на підставі договору оренди земельної ділянки від 04.12.2014р.

Таким чином, на час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення позивач фактично не мав статусу «титульного землекористувача» та його обов'язок сплачувати земельний податок стосовно земельної ділянки площею 0,5900 га ще не виник, оскільки до 30.04.2014р. діяв договір з КП Бердянської міської ради «Бердянське узбережжя» та позивач мав зобов'язання з відшкодування саме КП «Бердянське узбережжя» усіх витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки.

Отже, на думку судів обох інстанцій, висновки спірного акту перевірки є помилковими, оскільки:

- до 29.07.2013р. земельна ділянка площею 0,5900 га не була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, а відтак, обчислення плати за землю, згідно з п.п.14.1.42 п.14.1 ст.14 ПК України, за даними Державного земельного кадастру не було можливим;

- норми п.286.5 ст.286, п.286.7 ст.286 ПК України не можуть застосовуватись, оскільки не відбулось переходу права власності на земельну ділянку та переходу права власності на об'єкт нерухомості (т.б. об'єкт нерухомого майна є новозбудованим ТОВ «Нерум»);

- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не видавався (т.б. не було підстав для обчислення бази оподаткування земельним податком);

- в акті перевірки від 23.06.2014р. у розрахунку земельного податку не враховано надходження до місцевого бюджету м.Бердянська податку на землю, фактично сплаченого ТОВ «Нерум».

Таким чином, з урахуванням викладеного, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції не приймає до уваги зазначені у спірному акті перевірки доводи відповідача та вважає їх необґрунтованими. До того ж, вони повністю ідентичні доводам заперечення на адміністративний позов, яким судом першої інстанції, з урахуванням матеріалів та обставин справи, було надано належну правову оцінку.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що податковий орган дійшов помилкових висновків про необхідність донарахування земельного податку позивачу, оскільки усі витрати щодо утримання вказаної земельної ділянки позивач мав відшкодовувати КП «Бердянське узбережжя» у відповідності до умов договору про спільну діяльність від 30.04.2012 року та, як вже зазначалося вище, ТОВ «Нерум» «титульним землекористувачем» спірної земельної ділянки стало тільки 04.12.2014 року, а тому, відповідно, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.07.2014 року №0000462201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Що ж стосується позовних вимог про визнання недійсним акту перевірки, то судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає що останні є необґрунтованими та безпідставними, а тому підлягають залишенню без задоволення, оскільки дана перевірка була проведена правомірно, а складений за її результатами спірний акт - є службовим документом, який підтверджує лише факт проведення цієї перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового чи іншого законодавства, а викладені в цьому акті висновки, в свою чергу, є лише суб'єктивною думкою перевіряючи, не мають обов'язкового характеру та жодним чином не впливають безпосередньо на права чи обов'язки платника податків.

До того ж, необхідно зазначити, що постанова окружного суду в цій частині сторонами, в т.ч. і позивачем, в апеляційному порядку оскаржена не була.

Крім того, слід вказати й про те, що згідно із вимогами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильності висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко