Ухвала суду № 51674915, 29.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

29 жовтня 2013 р.Справа №804/12376/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Царікової О.В.

секретаря судового засідання:Бердника С.О.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представник позивача: ОСОБА_2,

представник відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом, клопотання представника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду,

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області №1148 від 05.06.2013 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил за порушення дисципліни; зобовязання ГУ МВС України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків Магдалинівського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області; стягнення з ГУ МВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період з 05.06.2013 по день винесення судом постанови про поновлення ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2013 відкрито провадження у справі № 804/12376/13-а та призначено її до розгляду на 18.10.2013.

18.10.2013 розгляд справи відкладено на 25.10.2013, у звязку з неявкою сторін у судове засідання. У судовому засіданні 25.10.2013 оголошено перерву до 29.10.2013.

Представник позивача звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку звернення до адміністративного суду, мотивуючи тим, що до набрання чинності постановою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області у справі №423/2378/12 від 20.12.2012 позивач не мав можливості звернутися до суду із даним адміністративним позовом, враховуючи те, що розгляд справи № 423/2378/12 повязаний із звинуваченням позивача в правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі якого відповідачем були винесені спірні накази про звільнення позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вказане клопотання та зазначив, що строк звернення до адміністративного суду був пропущений позивачем з поважних причин.

Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на публічній службі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що позивачу про його звільнення з органів внутрішніх справ України було відомо з 05.06.2012, коли останньому було вручено трудову книжку, що підтверджується особистим підписом позивача в послужному списку. З огляду на те, що з 05.06.2012 позивачу було відомо про порушення його прав, а до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів останній звернувся лише 23.09.2013, відповідач зазначив, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, передбачений ч. 3 ст. 99 КАС України, доказів поважності пропуску строку звернення до суду не надав, а тому зазначений позов підлягає залишенню без розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача по справі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права, виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частин 1-3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Право на захист порушеного права в суді є конституційним правом особи.

Положеннями ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлена можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду у випадку встановлення на підставі матеріалів справи поважних причин пропуску такого строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, про порушене право ОСОБА_1 знав тривалий час і намагався вжити залежних від нього заходів для спростування обставин, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення його з органів внутрішніх справи України та прийняття спірного наказу, правомірність якого є предметом розгляду у даній справі. Зазначені обставини впливають на реалізацію права судового захисту та, відповідно, можуть свідчити про триваючий характер спірних правовідносин та поважність пропуску строку на звернення до суду.

За таких обставин, суд вважає причини пропущення строку звернення до суду позивачем поважними, а заяву про поновлення строку звернення до суду такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, і, як наслідок, залишення позовної заяви без розгляду, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на публічній службі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

В задоволенні клопотання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровский окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова