Постанова № 51659646, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/2463/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Шовкопляс О. П.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, надбавки до пенсії за проживання на радіоактивно забрудненій території та виплату щомісячної компенсації в разі втрати годувальника у розмірах визначених ст.ст. 39, 51,52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2015 року позов задоволено за період з 13.06..2014 по 03.08.2014: зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, надбавку до пенсії за проживання на радіоактивно забрудненій території та виплату щомісячної компенсації в разі втрати годувальника у відповідності до ст.ст.39, 51, 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за вказаний період.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, має посвідчення 4 категорії, є пенсіонером, а тому має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

У відповідності до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанов КМУ, а не у співвідношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

В зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що починаючи з 01 січня 2014 року Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 06 липня 2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, ст.ст. 39,51 та 52 вказаного Закону.

Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції від 31 липня 2014 року, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість позовних вимог в частині проведення виплат основної пенсії по інвалідності, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та щомісячної компенсації в разі втрати годувальника, у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. ст. 39, 51 та 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 13 червня 2014 року по 03 серпня 2014 року.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення позову. Однак, враховуючи, що ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щомісячна компенсація в разі втрати годувальника у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої законодавством України, а не у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, як було визначено судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2015 року.

У відповідності до ч.1 ст.198 та ч.1 ст.201 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції змінює її, якщо визнає, що судом правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині визначення позивачу розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2015 року, - змінити, вказавши, що щомісячна компенсація в разі втрати годувальника у відповідності до ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка підлягає перерахунку та виплаті Управлінням Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області ОСОБА_3 за період з 13.06.2014 по 03.08.2014 складає 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.