Ухвала суду № 51637559, 23.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2015 р. м. Київ К/800/4622/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Іваненко Я.Л.,

Кобилянського М.Г.,

секретар судового засідання Іванова Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою військової частини 3077 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної гвардії України, військової частини 3077 про зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу,

в с т а н о в и л а :

У липні 2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому зазначав, що проходив військову службу з якої у квітні 2002 року був звільнений за станом здоров'я, а 20 вересня 2004 року йому нарахована страхова сума за 60% втрати працездатності у розмірі 4 800 грн..У січні 2008 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням пов'язаним з проходженням військової служби.

Посилаючись на те, що відповідач не визнає його право на одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності, просив суд стягнути її в сумі 162 449,46 грн. після уточнення позовних вимог.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останньою постановою Святошинського районного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року, позов задоволено: стягнуто з військової частини 3077 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України 162 449,46 грн. одноразової грошової допомоги як особі, звільненій з військової служби і у якої настала інвалідність внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, військова частина 3077 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та зміну рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру грошового забезпечення. У обґрунтування касаційної скарги відповідач посилався на те, що при обчисленні одноразової грошової допомоги розмір грошового забезпечення визначається на день звільнення з військової служби, а не на день виникнення права на таку допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на час розгляду справи розмір грошового забезпечення позивача становить 3 982,13 грн., а представниками відповідачів не було надано доказів спростування даної обставини.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції виходив з того, що зазначений у довідці Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві розмір грошового забезпечення позивача, з якого судами було визначено розмір одноразової грошової допомоги, не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день звільнення зі служби. Також суд касаційної інстанції посилався на судову практику Верховного Суду України у подібних правовідносинах.

В порушення вимог частини п'ятої статті 227 та частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди попередніх інстанцій не врахували висновки і мотиви касаційного суду та не привели привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, внаслідок чого залишилося не з'ясованим питання розміру грошового забезпечення, яке було призначено позивачу при звільненні зі служби, а його з'ясування необхідне для обчислення одноразової грошової допомоги.

Допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу військової частини 3077 задовольнити частково.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ Я.Л. Іваненко /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/