Ухвала суду № 51637557, 23.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2015 р. м. Київ К/800/23417/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Іваненко Я.Л.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку письмово провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2015 року в справі за його позовом до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним невиконання рішення та зобов'язання здійснити визначення і перерахунок вислуги років,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що при звільненні з військової служби у серпні 2012 року йому невірно обчислено вислугу років, у зв'язку з чим позбавлено права на призначення пенсійного забезпечення на пільгових умовах.

Під час розгляду справи уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним невиконання рішення Адміністрації Держприкордонслужби України щодо застосування Порядку обчислення років, призначення та виплати пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, зобов'язати здійснити визначення вислуги років на військовій службі з нарахуванням та виплатою належного пенсійного забезпечення з 30 вересня 2011 року.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останньою ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2015 року, позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку пропуском строку звернення до суду.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, позивач просить суд скасувати судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом т.в.о начальника Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01 серпня 2012 року №332-ОС ОСОБА_4 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01 серпня 2012 року.

У даному наказі зазначено, що вислуги років для отримання пенсії немає. Вислуга років станом на 01 серпня 2012 року -за розрахунками відповідача становить: календарна - 16 років 09 місяців 11 днів, пільгова - 07 років 03 місяці 00 днів, загальна - 24 роки 00 місяців 11 днів.

Як зазначалося позивачем, з даним наказом він ознайомився 01 серпня 2012 року.

17 вересня 2012 року ОСОБА_5 звернувся до начальника Житомирського прикордонного загону із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян» з проханням надати витяг з послужного списку за період проходження військової служби, витяг з наказу про звільнення в запас Збройних Сил України та довідку-роз'яснення щодо причин відсутності права на пенсію за вислугою років.

Листом від 26 вересня 2012 року позивача повідомлено про порядок призначення пенсії за вислугу років та причини відсутності у нього такого права, а також зазначено про неможливість надати витяг з послужного списку у зв'язку з направлення його особової справи до Овруцького міськрайонного військового комісаріату.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не надано доказів щодо поважності причин його пропуску.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно зі статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогою здійснити перерахунок вислуги років на військовій службі. Зазначені позовні вимоги стосуються проходження публічної служби і для звернення до суду у таких справах встановлюється місячний строк, який було пропущено позивачем, оскільки до суду він звернувся 26 листопада 2012 року, а про порушення права стало відомо при звільненні 01 серпня 2012 року. Крім того, про порушення права позивачу стало відомо також після отримання листа начальника Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 26 вересня 2012 року.

З вимогами про нарахування та виплату пенсійного забезпечення з 30 вересня 2011 року позивач звернувся до суду після уточнення позовних вимог 04 лютого 2015 року, тому позовні вимоги у межах шестимісячного строку назад від зазначеної дати, тобто з 04 серпня 2014 року, не можуть вважатися такими, що подані з пропущенням зазначеного строку звернення до суду, та підлягають судовому розгляду з постановленням судового рішення по суті заявлених вимог за цей період.

Враховуючи викладене, окружний суд прийшов до помилкового висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом про нарахування пенсійного забезпечення у межах шести місяців до дати його звернення до суду.

Проте з вимогами щодо зобов'язання нарахувати та виплатити пенсійне забезпечення позивач звернувся до командування Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України та залишаючи в цій частині позов без розгляду суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначення і виплата пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення за умовами цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Тобто позивач звернувся з даними позовними вимогами до неналежного відповідача.

Суд першої інстанції, відповідно до вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, не вирішив питання про заміну первинного відповідача на належного, що призвело до процесуальних порушень, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд на дану правову помилку не звернув увагу та залишив без змін рішення окружного суду.

Допущені судами порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про зобов'язання командування Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату пенсійного забезпечення з 04 серпня 2014 року і направлення справи на новий судовий розгляд в цій частині.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2015 року в частині залишення без розгляду позовних вимог про зобов'язання командування Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_4 нарахування та виплату пенсійного забезпечення з 04 серпня 2014 року скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті судові рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ Я.Л. Іваненко /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/