Ухвала суду № 515714, 05.03.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

05.03.07 Справа № 2/158 (7-НР)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Ковалишин Ю.

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у м. Ужгороді № 24113 від 11.09.06

на постанову господарського суду Закарпатської області від 07.09.06

у справі 2/158-(7-НР)

за позовом ТзОВ»Контактна група»

до відповідача- ДПІ у м. Ужгороді

провизнання недійсними ( скасування) податкових повідомлень- рішень від 11.02.03 № 00077222341/0/282/23-1/20455122/1969, № 0007722341/1/416/23-1/20455122/3481 від 12.03.03 про визначення податкового зобов»язання з податку на прибуток у сумі 92700,00 грв. та рішення від 29.04.03 № 4607/10/25-055 ( про результати розгляду скарги).

за участю представників сторін:

Від відповідача - не з»явився

Від позивача- Балобанов О.В.

З правами та обов”язками , передбаченими ст..ст. 49,51,54 КАС України, сторони ознайомлені. Відводу складу суду та секретареві не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Закарпатської

області від 07.09.06 у справі № 2/158-(7-НР), позов ТзОВ»Контактна група» задоволено повністю. Скасовано у повному обсязі податкові повідомлення- рішення від 11.02.03 № 00077222341/0/282/23-1/20455122/1969, № 0007722341/1/416/23-1/20455122/3481 від 12.03.03 про визначення податкового зобов»язання з податку на прибуток у сумі 92700,00 грв. та рішення від 29.04.03 № 4607/10/25-055 ( про результати розгляду скарги).

Не погоджуючись із прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову , в позові відмовити з підстав порушення норм матеріального права, неповного дослідження обставин справи. Зокрема апелянт зазначає, що актом перевірки від 07.02.2003 року встановлено, що згідно виписки з банківського рахунку від 16.01.2001 року ТОВ "Контактна група" отримало кошти від Кузьміна М.В. в сумі 18 000 гри. з призначенням платежу, як внесок до статутного фонду.

Відповідно до п,п.4.2.5. п.4,2 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових доходів суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, у тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи. Оскільки, платіж, здійснений гр.Кузьміним М.В. не підпадає під ознаки прямої інвестиції, оскільки в обмін вказана особа не набула корпоративних прав, у встановленому законодавством порядку, не було внесено змін до установчого договору та статуту щодо зміни складу учасників товариства, розміру їх часток та статутного фонду, то за таких обставин, перевіркою зроблено правильний висновок про необхідність включення коштів у сумі 18000 грн. до складу валових доходів платника у 1 кварталі 2001 року.

Крім того, перевіркою було встановлено, що згідно актів прийому передачі векселів від 25.01.2001 року та 19.02.2001 року НГВУ "Охтирка нафто газ" ВАТ "Укрнафтз" передає, а ТОВ "Контактна група" приймає прості векселі відповідно № 783373310191 на суму 100 000 грн., та № 783373310621 на суму 100000 грн. з посиланням на договір поручительства № 2411 від 19.12.2000 року. В подальшому товариством було здійснено продаж вказаних векселів ДП "Укрнафтосервіскомплект" згідно договорів купівлі-продажу від 26.01,2001 року № 94 та 20.02.2001 року № 213, у зв'язку з чим на рахунок ТОВ "Контактна група" надійшли кошти 30.01.2001 року -100000 грн. та 26.02.2001 року-100000 грн, як оплата за вказані векселі.

Відповідно до п.п.7.6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли протягом звітного періоду доходи, одержані (нараховані) платником у зв'язку з продажем (відчуженням) цінних паперів і деривативів перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів протягом такого періоду, збільшені на суму некомпєнсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів, прибуток включається до складу валових доходів за результатами такого звітного періоду,

У 1 кв.2003 року у ТОВ "Контактна група" виникли доходи, одержані у зв'язку з продажем векселів на загальну суму 200000 грн. Разом з тим, витрат, пов'язаних з придбанням цінних паперів та деривативів платником податку у вказаному звітному періоді понесено не було.

Постановляючи рішення, суд не врахував, що векселі, які позивач в подальшому реалізував, у зв'язку з чим у нього виникли валові доходи, отримані ним від НТВУ "Охтирка нафто газ" без будь якої оплати чи компенсації. Відсутні які небуть правові підстави стверджувати, що вексель, емітований позивачем на користь іншої юридичної особи (Долинської експортно-імпортної бази) є способом нарахування витрат за отримані векселі від НТВУ "Охтирканафтогаз", оскільки між цими операціями немає жодного зв'язку.

Судом зроблено безпідставний висновок про те, що позивач емітував простий вексель № 683125160038 на суму 200000 грн. на підставі договору поруки № 2411 від 19.12,2000 року. При цьому не було враховано зміст правовідносин, які мали виникати на підставі вказаного договору. За змістом вказаного договору, поручитель брав на себе зобов'язання перед позивачем відповідати за виконання зобов'язання Долинською експортно-імпортною базою по сплаті позивачу коштів за договором № 19 від 30.10.2000 року на поставку обладнання.

Таким чином, з вказаного договору не виникало будь-яких грошових зобов'язань позивача перед Долинською експортно-імпортною базою, які 6 давали підстави на емісію спірного векселя.

Крім того, як випливає з письмових пояснень директора позивача Черненко Л.М., наданих листом від 21.01.2002 року № 2, у зв'язку з невиконанням поставок по договору № 19 та відмови від них на майбутнє, укладена угода не відбулася по факту. За змістом диспозиції ст.ст.1.91 та 1.94 ЦК України, порука може забезпечувати лише дійсну вимогу і вона припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Отже, оскільки не відбулося угоди, за якою мало виникати основне зобов'язання по поставці обладнання, не може йти мови про виконання похідного зобов'язання по договору поруки.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

За результатами проведної відповідачем планової комплексної перевірки позивача щодо дотримання вимог продаткового законодавства за період 4 кв. 1999 року -9 місяців 2002 року ( акт від 07.02.03 № 47/23-1/10/20455122) позивачу донараховано 92700 грв. податкового зобов»язання за платежем податок на прибуток.

Як зазначено в акті перевірки , позивачем в кінці 2000р. та на протязі 2001 року було проведено ряд операцій з використанням векселів. Зокрема 28.12.2000р. на підставі акту прийому - передачі векселів позивач, як векселедавець передав Долинській експортно - імпортній базі вексель за №683125160038 на суму 200000,00 грн.

Згідно з актами прийому - передачі від 25.01.2001р. та від 19.02.2001р. , позивач отримав від структурного підрозділу ВАТ „Укрнафта" - „Охтирканафтогаз" як векселедавця прості векселі за №783373310621 та №783373310191 на суму відповідно 100000,00 грн. кожний.

26.01.2001р. та 20.02.2001р. на підставі цивільно - правових договорів купівлі - продажу та актів прийому - передачі Товариство продало ДП „Укрнафтосервіскомплект", м. Київ вищезазначені векселі №783373310621 та №783373310191. Кошти від зазначеної господарської операції у сумі 200000,00 грн. поступили на розрахунковий рахунок позивача у повному обсязі.

Також, 01.10.2001р. Товариством були здійснені вексельні операції з ТОВ „Салон Тис" в ході проведення яких ТОВ „Салон Тис" передало позивачу вексель №683125160038 на суму 200 000,00 грн., а позивач поставив ТОВ „Салон Тис" зварювальні агрегати на загальну суму 84800грн. та видав ТОВ „Салон Тис" вексель №7033650300245 н суму 115200,00 грн., тобто на різницю пред'явленої до погашення за векселем суми. Як вбачається із акту перевірки, збільшення доходної частини об'єкту оподаткування податком на прибуток позивача на суму 200 000,00грн.проведено органом державної податкової служби на підставі п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»( далі Закон…). Відповідно до п. 1.4 статті 1 Закону…, цінний папір - це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери. Відповідно до ст.. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов»язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю), тобто при погашенні векселя передбачається зарахування коштів на рахунок продавця товарів (робіт, послуг). Векселі відносяться до неемісійних цінних паперів та відповідно до абзацу третього пункту першого розділу другого постанови Кабінету Міністрів України від 10.02.1992р. №528 „Про затвердження Правил виготовлення і використання вексельних бланків" (чинної у періоді здійснення позивачем операцій з векселями) можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, Національного банку та комерційних банків України. З наведеного вище випливає, що видача векселя повинна відбутися після здійснення першої події - поставки товарів (робіт, послуг), що відповідно до п. 11.2 статті 11 Закону … є підставою для формування валових витрат у суб'єкта господарювання, який видав вексель. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. При цьому сума зобов'язання за поставлені товари (надані роботи, послуги) має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, у позивача не було правових підстав для оформлення зазначених операцій векселями, так як матеріали справи не містять жодних даних (підтверджених документальними доказами) про наявність фактичної поставки, товарів (робіт, послуг), наявність якої є підставою для видачі векселів з урахуванням вищенаведених приписів .

Тобто, векселі №783373310621 та №783373310191 не могли бути предметом операцій з торгівлі цінними паперами у розумінні п. 7.6. статті 7 Закону… , оскільки були видані за відсутності реального боргового зобов'язання за поставлені товари, виконанні роботи, надані послуги тощо, а тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, висновок податкового органу про необхідність оподаткування зазначених операцій на підставі п. 7.6. статті 7 Закону…, є помилковим.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що у редакції Закону…, яка була чинна у період існування спірних правовідносин, для цілей Закону використовувалися поняття податкових періодів, які дорівнювали звітному (податковому) року та звітному (податковому) кварталу (п. 11.1 ст. 11).

На протязі 2001 року, який за правилами п. 11.1 ст. 11 Закону … є податковим періодом, позивач отримав дохід у сумі 200 000,00 грн., однак у межах зазначеного податкового періоду позивач поніс витрати по поставці товарів ТОВ „Салон Тис" у сумі 84 800 грн., що підтверджується актом перевірки та виписав зазначеному Товариству вексель №7033650300245 на суму 115200,00 грн. на різницю пред'явленої до погашення суми 200000,00 грн. Отже, відображення зазначених операцій по податковому обліку позивача за загальними правилами Закону … щодо оподаткування прибутку підприємств свідчить про відсутність об'єкту оподаткування для визначення платнику податків податкового зобов'язання у сумі 60 000,00 грн. за податковий період 2001 року в цілому.

Що стосується застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 2700 грн. щодо отримання готівкових коштів від громадянина Кузьмина М. В. у сумі 18000,00 грн., то визначення характеру та призначення зазначених коштів, як внеску до статутного фонду Товариства було зазначено у платіжному документі про перерахування цієї суми, що підтверджується платіжним повідомленням №4 від 16.01.2001р. та письмовим поясненням гр. Кузьмина М.В..

Як пояснив представник позивача, Волевиявлення гр. Кузьмина М.В. про намір стати учасником товариства не було оформлено у відповідності з вимогами Закону України „Про господарські товариства" з незалежних від позивача причин, тому зазначена сума була повернута громадянину у зв'язку з відмовою від попереднього наміру на участь у товаристві, а тому у відповідності до підпункту 4.2.5. пункту 4.2. статті 4 Закону …, Товариство не мало правових підстав для віднесення у 1 кварталі 2001 року до доходу на предмет оподаткування отриманого внеску до статутного фонду.

У зв'язку з відсутністю податкового зобов'язання по податку на прибуток по зазначеній операції неправомірним є застосування штрафних санкцій у сумі 2700 грн.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, постанова прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалив:

Постанову господарського суду Закарпатської області від 07.09.06 у справі № 2/158(7-НР) залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Закарпатської області.

Суддя-доповідач Р. Марко

Судді С. Бойко

Т. Бонк