Справа № 1-549/2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2007 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Почупайло А.В.
при секретарях Єрмак Л.В., Левко О. О., Титорчук С. Ф.
за участю прокурора Заріцької О.А.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Києві, азербайджанця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, ніде не зареєстрованого, тимчасово проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого 06 листопада 1997 року Старокиївським районним судом м. Києва за ст. ст. 17, 81 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; 09 лютого 1998 року Ленінградським районним судом м. Києва за ст. ст. 2296 ч. 1, 42 ч.3 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 09 липня 2001 року Ленінградським районним судом м. Києва за ст. 141 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186, 198, ч. 1 ст. 121 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_2 12 березня 2005 року, приблизно в 20 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території парку «Юність», розташованого по пр-ту 50-річчя Жовтня, 7 в м. Києві, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, матеріали кримінальної справи відносно яких виділені в окреме провадження (т. 1, а.с. 110, 162), застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , завдавши потерпілому матеріальну шкоду.
При цьому, ОСОБА_2, протягом дня 12 березня 2005 року, разом зі своїми знайомими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, знаходячись на території житлового масиву «Борщагівка», у Святошинському районі м. Києва, розпивав спиртні напої. Приблизно в 20 годин 30 хвилин, 12 березня 2005 року, після розпиття спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2, знаходячись разом зі своїми знайомими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на території парку «Юність», розташованого по пр-ту 50-річчя Жовтня, 7 в м. Києві, зустріли ОСОБА_6 , з яким вони познайомились цього ж дня, майном якого вирішили заволодіти, вступивши тим самим між собою в попередню злочинну змову.
З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, підійшов до ОСОБА_6 і попросив у нього аудіоплеєр під приводом послухати музику. Не підозрюючи про дійсні наміри ОСОБА_2 та, не маючи підстав не довіряти останньому, ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 свій аудіоплеєр «Стерео». Продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_2 з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи погоджено між собою, стали вимагати від ОСОБА_6 передати їм його мобільний телефон «Самсунг А-800», на що ОСОБА_6 відповів категоричною відмовою. Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, рукою, стиснутою в кулак, наніс гр-ну ОСОБА_6 удар в обличчя, заподіявши, при цьому, фізичний біль. Після чого, ОСОБА_2, також застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, ударив ОСОБА_6 ногою ззаду по ногах, від чого останній упав на землю. Продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_2, діючи погоджено з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, стали наносити ОСОБА_6 удари ногами по різних частинах тіла, а коли ОСОБА_6 перевернувся на живіт і прикрив від ударів руками голову, то ОСОБА_7 коліном ноги придавив його до землі, подавивши, таким чином волю останнього чинити опір. У цей час ОСОБА_2 почав обшукувати вміст кишень ОСОБА_6 , звідки, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: гроші в сумі 30 гривень, запальничку в
2
металевій оправі, ціною 40 гривень, аудіоплеєр «Стерео», ціною 50 гривень, із двома акумуляторними батареями живлення, ціною по 25 гривень кожна, на суму 50 гривень та навушниками «Соні», ціною 80 гривень, в якому знаходилась аудіо касета, ціною 10 гривень, а всього майна на загальну суму 260 гривень, завдавши потерпілому матеріальну шкоду.
З викраденим у ОСОБА_6 чужим майном, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця скоєння злочину втекли, а ОСОБА_7 був затриманий працівниками міліції на місці скоєння злочину.
Крім цього, ОСОБА_2, 25 лютого 2007 року, приблизно в 05 годин 10 хвилин, знаходячись неподалік приміщення ігрових автоматів «Ніагара», розташованого по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві, заздалегідь не обіцяючи, придбав та зберігав майно, здобуте злочинним шляхом.
Так, ОСОБА_2, 25 лютого 2007 року, приблизно в 05 годин, знаходячись у приміщенні ігрових автоматів «Ніагара», розташованого по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві, зустрів свого знайомого ОСОБА_8, матеріали кримінальної справи відносно якого виділені в окреме провадження (т. 1, а.с. 173), разом з яким вони вирішили слідувати за місцем мешкання. Вийшовши приблизно в 05 годин 05 хвилин, 25 лютого 2007 року, з указаного приміщення ігрових автоматів, біля входу в приміщення, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 помітили раніше їм незнайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 В той час, коли між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 біля входу в приміщення ігрових автоматів «Ніагара», розташованого по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві, випадково виникла сварка, то ОСОБА_2 разом із ОСОБА_10 відійшли в сторону й стали спостерігати за виниклою сваркою. У ході сварки між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, останній вихопив у ОСОБА_9 з руки його мобільний телефон «Соні Еріксон К750І», ціною 700 гривень, із сім-карткою «Білайн», ціною 15 гривень, на рахунку якої грошей не було, після чого, наніс ОСОБА_9 удар головою в чоло, і став утікати в напрямку вулиці Г. Юри в м. Києві. У цей час, ОСОБА_2 направився слідом за ОСОБА_8 і наздогнавши його, разом з останнім направився по вул. Г. Юри в м. Києві.
Направляючись разом із ОСОБА_2, приблизно в 05 годин 10 хвилин, 25 лютого 2007 року, по вул. Г. Юри в м. Києві, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_2 залишити собі викрадений ним мобільний телефон, і розпорядитись ним на власний розсуд. На пропозицію ОСОБА_8 ОСОБА_2 погодився і, заздалегідь не обіцяючи ОСОБА_8, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи про те, що майно є викраденим, придбав у ОСОБА_8 мобільний телефон «Соні Еріксон К750І», ціною 700 гривень, із сім-карткою «Білайн», ціною 15 гривень на рахунку якої грошей не було, який належить ОСОБА_9 Незабаром ОСОБА_2 разом з ОСОБА_8 був затриманий працівниками міліції.
Крім цього, ОСОБА_2, 18 квітня 2007 року, приблизно в 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля приміщення ігрових автоматів «Ніагара», розташованого по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві, умисно заподіяв ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Так, ОСОБА_2, 18 квітня 2007 року, приблизно в 22 години 50 хвилин, після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля приміщення ігрових автоматів «Ніагара», розташованого по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві, де зустрів раніше йому незнайомого ОСОБА_12, з яким у нього виникла розмова. Під час розмови, між ОСОБА_2 та ОСОБА_12, приблизно в 23 години, 18 квітня 2007 року, виникла сварка, яка згодом переросла в бійку. У ході бійки, ОСОБА_2, відчувши до ОСОБА_12 раптово виниклі особисті неприязні стосунки, дістав із кишені своїх штанів розкладний ніж і, оголивши його лезо, умисно наніс ножем ОСОБА_12 два удари в грудну клітину та один удар у ліве плече, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: двох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини із правого боку в другому та третьому міжреберрях латеральніше від середньо-ключичної лінії з точечними пораненнями третього сегменту правої легені, розвитком правостороннього гемотораксу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 864/Э від 18 травня 2007 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, а також наскрізного колото-різаного поранення по зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 864/Э від 18 травня 2007 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили собою короткочасний розлад здоров'я на строк більше 6, однак менше 21 дня.
3
З указаними тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_12 був доставлений до Київської міської клінічної лікарні № 17, де знаходився на стаціонарному лікуванні до 23 квітня 2007 року.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченому ч. 2 ст. 186, ст. 198 КК України не визнав, а за ч. 1 ст. 121 КК України визнав частково та показав суду, що 12 березня 2005 року приблизно в 20.30 годин він разом із дівчиною сидів на лавці у парку «Юність» де зустрів своїх знайомих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7., які почали між собою спорити та між ними розпочалась бійка. Хто з ким спорив він не бачив, оскільки було вже темно, після чого всі розбіглись.
25 лютого 2007 року, у ночі, він вийшов покурити із приміщенні ігрових автоматів «Ніагара», розташованого по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві, де біля входу відбувалась якась бійка, після якої його знайомий ОСОБА_8 швидким кроком пішов у сторону поліклініки та він також пішов у ту сторону.
18 квітня 2007 року, у вечірній час, після вживання спиртних напоїв на території житлового масиву «Борщагівка» в м. Києві, він разом зі своєю знайомою дівчиною на ім'я ОСОБА_11, прийшов до приміщення ігрових автоматів «Ніагара», розташованого по вул. Г.Юри, 20 в м. Києві, де почав грати на ігрових автоматах. Програвши в автоматах гроші, приблизно в 22 години 18 квітня 2007 року, він з Іриною вийшов із приміщення ігрових автоматів на подвір'я для того, щоб покурити. Біля входу в приміщення ігрових автоматів «Ніагара» до нього підійшов незнайомий йому хлопець, як згодом він дізнався це був ОСОБА_12, який знаходився в нетверезому стані й попросив у нього декілька гривень. На прохання ОСОБА_13 він дав останньому гроші в сумі 2 гривні, однак ОСОБА_12 сказав, що йому мало й попросив у нього ще грошей. На ці слова ОСОБА_12 він обурився й відповів останньому, щоб той не нахабнів, на що ОСОБА_12 став ображати його брутальною лайкою й між ними виникла сварка. Де була в цей час його знайома ОСОБА_11, він не пам'ятає. У ході сварки з ОСОБА_12, між ними виникла бійка. Під час бійки вони стали відходити від входу в приміщення ігрових автоматів «Ніагара» в напрямку до входу в магазин «Сільпо», розташованого також по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві на відстані приблизно 25 метрів від приміщення вказаних ігрових автоматів. У ході бійки з ОСОБА_12, він упав на землю неподалік входу в магазин «Сільпо», а ОСОБА_12 в цей час став наносити йому удари ногами по різних частинах тіла. Тоді він дістав з кишені своїх штанів розкладний ніж, і розклавши його, почав ним розмахувати, щоб налякати ОСОБА_12, при цьому спричинив ножем ОСОБА_12 тілесні ушкодження, однак куди саме, він не звернув уваги. Після цього, ОСОБА_12 вибив ногою в нього з рук ніж, а він забіг у приміщення магазину «Сільпо», куди ОСОБА_12 побіг слідом за ним і наздогнавши його в приміщенні магазину, знову став наносити йому удари руками по різних частинах тіла. У цей час охоронці магазину затримали ОСОБА_12, а він вийшов із приміщення магазину «Сільпо» і на попутному автомобілі поїхав за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 де він незабаром був затриманий працівниками міліції. Визнає, що причинив ОСОБА_12 тілесні ушкодження, оскільки був у нетверезому стані, проте наміру їх причиняти він не мав. Згоден відшкодувати заявлений Київською міською клінічною лікарнею № 17 цивільний позов на суму 1016 гривень 55 коп.
Біля будинку по вул. Г.Юри в м. Києві, ОСОБА_8 дав йому потримати телефон, поки він буде телефонувати. У цей час під'їхали працівники міліції та вилучили в нього телефон «Соні Еріксон К750І». Від працівників міліції він дізнався, що телефон, який передав йому ОСОБА_8 крадений. Як ОСОБА_8 забирав телефон він не бачив.
Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині за ч. 2 ст. 186 , ст. 198 КК України не визнав, а за ч. 1 ст. 121 КК України визнав частково, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:
- показами потерпілого ОСОБА_6 , неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а його покази, дані ним у ході досудового слідства, були досліджені та оголошені в судовому засіданні, про те, що 12 березня 2005 року, приблизно в 19 годин, знаходячись біля будинку № 9 по пр-ту 50-річчя Жовтня в м. Києві, він зустрів свою знайому ОСОБА_14 з раніше незнайомим йому хлопцем, який назвався на ім'я ОСОБА_2 та як згодом він дізнався це був ОСОБА_2, у розмові з яким, останній запропонував їм разом сходити до кафе та випити пива. На пропозицію ОСОБА_2 він погодився й разом з останнім та
4
ОСОБА_14 направились до кафе. Дорогою вони зустріли двох знайомих дівчат ОСОБА_2, яких ОСОБА_2 також запросив із ними в кафе. Прийшовши разом із ОСОБА_14, ОСОБА_2 та двома незнайомими йому дівчатами до кафе, розташованого в парку «Юність», неподалік від зупинки громадського транспорту «вул. Г. Потапова» в м. Києві, вони стали розпивати пиво. Через деякий час ОСОБА_2 разом з однією із двох незнайомих йому дівчат, які сиділи разом із ними за столиком, вийшов із приміщення кафе й приблизно через 15 хвилин повернувся. Через декілька хвилин після цього, до приміщення кафе зайшли троє незнайомих йому хлопців, як згодом він дізнався це були ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з якими ОСОБА_2 став розмовляти. Після цього, ОСОБА_2 запропонував їм усім разом пройтись, однак куди саме останній не уточнював, де йому хтось позичить пляшку горілки, для того, щоб забрати спиртне й разом його розпити. Погодившись на пропозицію ОСОБА_2, він разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, а також двома вказаними дівчатами, приблизно в 20 годин 10 хвилин, 12 березня 2005 року, вийшли із приміщення кафе, і направились по алеї, що проходить по території парку «Юність», розташованого по пр-ту 50-річчя Жовтня, 7 в м. Києві. Проходячи вказаною алеєю, ОСОБА_5 попросив у нього мобільний телефон для того, щоб зателефонувати. На прохання ОСОБА_5, він відповів, що в нього на рахунку немає грошей. Тоді ОСОБА_5 пояснив, що він вставить у його мобільний телефон свою сім-картку й зателефонує. Не бажаючи давати нікому свій мобільний телефон, він відмовив ОСОБА_5, однак останній продовжував наполягати передати йому мобільний телефон для того, щоб зателефонувати. Після цього, ОСОБА_14 разом із двома вказаними незнайомими йому дівчатами, направились до торгового ринку «Колібріс», розташованого по пр-ту 50-річчя Жовтня в м. Києві, а він залишився розмовляти з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 У розмові ОСОБА_2 запитав у нього про те, які записи він слухає по плеєру, після чого попросив у нього його аудіоплеєр для того, щоб послухати, однак він відмовив ОСОБА_2 Потім, ОСОБА_7 підійшов до нього й поклавши йому руку на плече, запропонував пройтись, після чого, вони направились далі по алеї парку, а ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 направились за ними. Звернувшись до нього, ОСОБА_7 запитав про те, чому він жалкує дати свій мобільний телефон для того, щоб зателефонувати, однак у цей час їх наздогнав ОСОБА_2 і відштовхнувши ОСОБА_7, став вимагати в нього гроші. Коли він відповів ОСОБА_2 про те, що грошей у нього немає, то ОСОБА_2 сказав, що він знає про те, що в нього є гроші, і буде обшукувати кишені його одягу. Далі ОСОБА_2 став розстібати йому куртку, а коли він відштовхнув ОСОБА_2 від себе, то ОСОБА_7, який у той час знаходився праворуч біля нього, ударив його кулаком в обличчя, а ОСОБА_2 вдарив його ззаду по ногах, від чого він не втримався на ногах і впав на землю. У цей час ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стали наносити йому удари ногами по різних частинах тіла, спричинивши йому фізичний біль. Під час побиття, ОСОБА_2 з ОСОБА_3 стали обшукувати кишені його одягу. Після цього, неподалік він почув жіночий крик, а коли піднявся із землі, то побачив, що ОСОБА_7 затримали працівники міліції, а ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, утекли. Перевіривши кишені свого одягу, він виявив відсутність грошей у сумі ЗО гривень, запальнички в металевій оправі чорного кольору, ціною 40 гривень, аудіоплеєра «Стерео», ціною 50 гривень із двома акумуляторними батареями, ціною по 25 гривень кожна, на суму 50 гривень, навушників «Соні» до аудіоплеєра, ціною 80 гривень, а також аудіо касети, ціною 10 гривень, яка знаходилась в аудіоплеєрі. Його мобільний телефон «Самсунг А 800» із сім-карткою «Київстар», залишились в нього. У подальшому, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він бачив у приміщенні ТВМ-2 Святошинського РУ, розташованого по бул. Кольцова, 22-А в м. Києві, яких затримали працівники міліції, однак ОСОБА_2 серед них не було;
Свої покази потерпілий ОСОБА_6 підтвердив під час очних ставок із підозрюваними ОСОБА_4 та ОСОБА_5, проведеними 15 березня 2005 року, а також під час очної ставки з підозрюваним ОСОБА_3, проведеної 16 березня 2005 року (т.1, а.с. 154-159);
- показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_9 який показав суду, що 25 лютого 2007 року, приблизно в 04 години 30 хвилин, він прийшов до приміщення ігрових автоматів «Ніагара», розташованого по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві, де зустрів свого знайомого
5
ОСОБА_10, і коли він разом з останнім знаходились на вулиці біля вхідних дверей до вказаного приміщення, то між ним та раніше незнайомим йому хлопцем, як згодом він дізнався це був ОСОБА_8, виник словесний конфлікт. Під час указаного конфлікту, знайомий ОСОБА_8, як згодом він дізнався це був ОСОБА_2, разом із ОСОБА_10 стояли осторонь. В ході сварки з ОСОБА_15, він вирішив зі свого мобільного телефону зателефонувати своїм товаришам, однак, в той час, коли він тримав в руці свій мобільний телефон «Соні-Еріксон К750І», то ОСОБА_8 вихватив у нього з руки вказаний мобільний телефон, ціною 700 грн., в якому знаходилась сім-картка «Білайн», ціною 15 гривень, на рахунку якої грошей не було, після чого, вдаривши його головою в чоло, втік. Побачивши, що ОСОБА_8 забрав у нього мобільний телефон, ОСОБА_2 одразу направився слідом за ОСОБА_15;
- показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_12, який показав суду, що 18 квітня 2007 року, у вечірній час, знаходячись на території торгово-розважального комплексу «Колібріс», розташованого по пр-ту 50-річя Жовтня, 6-г у м. Києві, він придбав пляшку пива й випивши її, вирішив пограти на ігрових автоматах. Після цього, він направився до приміщення ігрових автоматів «Ніагара», розташованого по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві, неподалік від входу в магазин «Сільпо», розташованого також по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві. Коли він зайшов у приміщення ігрових автоматів, то до нього підійшов незнайомий йому хлопець кавказької національності, як згодом він дізнався це був ОСОБА_2, який попросив у нього декілька гривень. Оскільки, ОСОБА_2 знаходився стані алкогольного сп'яніння, то він щось грубо відповів останньому й направився до залу ігрових автоматів. У цей час ОСОБА_2 став ображати його брутальною лайкою. Обурившись на образи ОСОБА_2, він також став відповідати останньому нецензурними словами. У цей час між ними виник конфлікт, і вони разом із ОСОБА_2 вийшли із приміщення ігрових автоматів на подвір'я, де сварка між ними продовжилась. В ході сварки, вони з ОСОБА_2 стали штовхати один одного руками й відходити від входу в приміщення ігрових автоматів «Ніагара». Під час штовханини він побачив у руці в ОСОБА_2 лезо ножа, яким останній став розмахувати перед ним. Злякавшись, він став відходити від ОСОБА_2 та ховатись за автомобілі, які знаходились на площадці біля входу в магазин «Сільпо», а ОСОБА_2 став його наздоганяти. Неподалік від входу в магазин «Сільпо», ОСОБА_2 наздогнав його й бійка між ними продовжилась. Під час бійки, він намагався захиститись від ОСОБА_2, однак, той наніс йому декілька ударів ножем у груди та по руках. Звільнившись від ОСОБА_2, він побіг у приміщення магазину «Сільпо», а ОСОБА_2 направився слідом за ним. У приміщенні магазину, він звернувся до охоронців і пояснив їм, що хлопець, який біжить за ним, наніс йому ножові поранення, і попросив в охоронців допомоги. У цей час ОСОБА_2 втік. Після цього, хтось викликав швидку медичну допомогу, по прибуттю якої, він був госпіталізований до Київської міської клінічної лікарні № 17, де він знаходився на стаціонарному лікуванні до 23 квітня 2007 року.
Свої покази потерпілий ОСОБА_12 підтвердив під час очної ставки з обвинуваченим ОСОБА_2, проведеної 05 липня 2007 року (т.1 а.с. 59-61);
- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 який показав суду, що 25 лютого 2007 року, приблизно в 04 години 30 хвилин, знаходячись у приміщенні ігрових автоматів «Ніагара», розташованого по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві, він зустрів свого знайомого ОСОБА_9, з яким вони стали грати на ігрових автоматах. Приблизно в 05 годин 25 лютого 2007 року, вони з ОСОБА_9 стали виходити з указаного приміщення. У цей час, між ОСОБА_9 та незнайомим йому хлопцем, як згодом він дізнався це був ОСОБА_8, на подвір'ї біля вхідних дверей приміщення ігрових автоматів виникла словесна суперечка. Він у суперечку не втручався, а відійшовши в сторону, лише спостерігав за тим, що відбувається. Неподалік від нього знаходився незнайомий йому хлопець, як згодом він дізнався це був ОСОБА_2, який так само в конфлікт між ОСОБА_9 та ОСОБА_15 не втручався, а лише знаходився осторонь і спостерігав за тим, що відбувається. У ході сварки ОСОБА_9, тримаючи в руці свій мобільний телефон «Соні Еріксон К 7501», став із нього телефонувати, однак, у цей час ОСОБА_8 рукою вихопив із руки ОСОБА_9 вказаний мобільний телефон, після чого вдарив ОСОБА_9 головою в чоло. Сховавши мобільний телефон
6
ОСОБА_9 у свою кишеню, ОСОБА_8 і з місця вчинення злочину втік. Побачивши це, ОСОБА_2 одразу направився слідом за ОСОБА_8;
- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 який показав суду, що 18
квітня 2007 року, приблизно в 22 години 45 хвилин, він на власному автомобілі ГАЗ 31105,
державний номерний знак НОМЕР_1, приїхав на автомобільну парковку, яка знаходиться
біля входу магазин «Сільпо», розташований по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві, для того щоб
припаркувати на ніч свій автомобіль. Припаркувавши свій автомобіль на вказаній
автомобільній парковці, біля входу в магазин «Сільпо», на відстані приблизно 20 метрів від
приміщення ігрових автоматів «Ніагара», розташованого також по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві,
він вийшов з автомобіля й зустрів свого знайомого ОСОБА_17 , який також паркував
свій автомобіль на вказаній автомобільній парковці й вони стали розмовляти між собою.
Приблизно через 5 хвилин, вони із ОСОБА_17 звернули увагу на двох незнайомих
йому хлопців, один з яких був схожий на особу кавказької зовнішності, як згодом він дізнався
це був ОСОБА_2, які, знаходячись біля входу в приміщення ігрових автоматів «Ніагара»,
голосно сварились між собою. У ході сварки, ОСОБА_18 із хлопцем стали відходити від
входу до приміщення ігрових автоматів до території автомобільної парковки. Під час сварки
хлопець намагався заспокоїти ОСОБА_2, однак той, діставши звідкись ніж, став
розмахувати вказаним ножем перед собою. Побачивши це, хлопець спробував захищатись,
відмахуючись руками й між ним та ОСОБА_2 виникла бійки. У ході бійки хлопець став
відходити в напрямку до входу в магазин «Сільпо», бігаючи між автомобілями, а ОСОБА_2, який на вигляд знаходився в нетверезому стані, став його наздоганяти. Потім він побачив,
як ОСОБА_2 повалив хлопця на багажник одного з автомобілів і вдарив його ножем у
руку, чи в тулуб. Тоді вони із ОСОБА_17 стали кричати на хлопців, щоб ті
припинили бійку, після чого покликали охоронця вказаної автомобільної парковки, оскільки
хлопці могли пошкодити якийсь автомобіль. Коли до місця, де відбувалась бійка став
підходити охоронець парковки, то хлопець направився в магазин «Сільпо», а ОСОБА_2
побіг слідом за ним. Через декілька хвилин ОСОБА_2 вибіг із магазину «Сільпо» і став
щось шукати біля автомобілів, де він бився із хлопцем. Піднявши із землі якийсь предмет,
ОСОБА_2 знову направився в приміщення магазину «Сільпо», а приблизно через 5
хвилин, вибігши з указаного магазину, побіг до автомобіля таксі, який знаходився на відстані
приблизно 10 метрів від входу в магазин «Сільпо». Після того як ОСОБА_2 сів у салон
автомобіля таксі, указаний автомобіль від'їхав від магазину «Сільпо», а вони із
ОСОБА_17 продовжили розмовляти між собою на вказаній автомобільній парковці,
а згодом розійшлись по домівках;
- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 який показав
суду, що 18 квітня 2007 року, приблизно в 22 години 40 хвилин, він на службовому автомобілі
ГАЗ 31105, приїхав на автомобільну парковку, яка знаходиться біля входу в магазин «Сільпо»,
розташований по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві, де припаркував вказаний автомобіль на ніч. Після
цього, на вказаній автомобільній парковці він зустрів свого знайомого ОСОБА_16, з яким
вони стали розмовляти. Через декілька хвилин він звернув увагу на незнайомого йому хлопця
кавказької зовнішності, який біля входу в приміщення ігрових автоматів «Ніагара»,
розташованого по вул. Г.Юри, 20 в м. Києві, став голосно лаятись з також незнайомою йому
дівчиною, прикмет якої він не запам'ятав, однак через декілька хвилин сварка між ними
припинилась й дівчина повернулась в приміщення ігрових автоматів, а хлопець кавказької
зовнішності, як згодом він дізнався це був ОСОБА_2, залишився на подвір'ї біля входу.
Ще через декілька хвилин, він побачив, як із приміщення ігрових автоматів вийшов незнайомий
йому молодий хлопець, у якого ОСОБА_2 став про щось запитувати. Після цього, він
продовжив розмовляти з ОСОБА_16, і звернув свою увагу на ОСОБА_2 та
вищевказаного ним хлопця лише тоді, коли почув, що між ними виникла сварка. У ході сварки
ОСОБА_2 дістав звідкись ніж, і став ним розмахувати перед хлопцем. У цей час хлопець
став відходити від ОСОБА_2 в напрямку автомобільної парковки, а ОСОБА_2 став
його наздоганяти. Коли ОСОБА_2 наздогнав хлопця, то між ними виникла бійка, у ході
якої хлопець повалив ОСОБА_2 на землю, і став заспокоювати останнього, однак
ОСОБА_2 продовжував розмахувати ножем. Потім хлопець знову став утікати від
ОСОБА_2, а той став наздоганяти його, при цьому, хлопці періодично бились між собою.
7
Після цього, хлопець став тікати в приміщення магазину «Сільпо», а ОСОБА_2 побіг слідом за ним. Після цього він продовжив розмовляти з ОСОБА_16 і що відбувалось далі між ОСОБА_2 та вищевказаним хлопцем, він не бачив;
- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_19 який показав суду, що приблизно з початку березня 2007 року він працював охоронником автомобільної стоянки ТЦ «Квадрат», розташованої з тильної сторони Торгового центру «Квадрат», біля центрального входу в магазин «Сільпо», розташований по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві. 18 квітня 2007 року, приблизно в 23 години, знаходячись на своєму робочому місці на території вказаної автомобільної стоянки, він побачив, що неподалік від входу в магазин «Сільпо» відбувається бійка між двома незнайомими йому хлопцями, один з яких був кавказької зовнішності. Далі він побачив як хлопець кавказької зовнішності, як згодом він дізнався це був ОСОБА_2, розмахуючи перед собою ножем, наніс ним декілька ударів другому хлопцеві в тулуб, однак куди саме, він не роздивився, оскільки в цей час на подвір'ї було вже темно. Після цього, вказаний хлопець, якому ОСОБА_2 наніс удари ножем, став тікати в приміщення магазину «Сільпо», а ОСОБА_2 побіг слідом за ним. Через декілька хвилин ОСОБА_2 вибіг із приміщення магазину й став щось шукати на тому місці біля входу в магазин, де відбувалась бійка. Він вирішив, що ОСОБА_2 шукає на землі ніж, оскільки ножа в руках останнього вже не було. Після цього, ОСОБА_2 знову направився до приміщення магазину «Сільпо», однак через декілька хвилин знову вибіг із магазину й кудись побіг;
· показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 який показав суду, що з 14 лютого 2007 року він працює охоронцем приміщення ігрових автоматів «Ніагара Джекпот», розташованого по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві. 18 квітня 2007 року, у вечірній час, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні ігрових автоматів «Ніагара Джекпот», він побачив, що в ігровий зал зайшов наочно йому знайомий хлопець кавказької зовнішності на ім'я ОСОБА_2, який став грати на ігрових автоматах. 18 квітня 2007 року, приблизно в 23 години або трохи раніше, знаходячись в ігровому залі, він почув, що в приміщенні ігрових автоматів, неподалік від виходу, відбувається сварка. Підійшовши до виходу із приміщення, він побачив, що сварка відбувається між вищевказаним ним хлопцем на ім'я ОСОБА_2 і незнайомим йому хлопцем. При цьому, ОСОБА_2 щось вимагав у хлопця, однак що саме він не прислухався, а одразу попросив хлопців вийти із приміщення ігрових автоматів для того, щоб не створювати в приміщенні ігрових автоматів конфліктних ситуацій. На його прохання ОСОБА_2 із хлопцем вийшли на подвір'я, а він повернувся в ігровий зал. Приблизно через 15-20 хвилин, хтось зайшов у приміщення ігрових автоматів і сказав, що ОСОБА_2 на подвір'ї когось «підрізав». Вийшовши із приміщення ігрових автоматів на подвір'я, біля входу в магазин «Сільпо», він побачив карету швидкої медичної допомоги, а також автомобіль працівників міліції. Поруч із каретою швидкої медичної допомоги він побачив хлопця, якому медпрацівники надавали медичну допомогу і впізнав у ньому хлопця, з яким нещодавно в приміщенні ігрових автоматів сварився ОСОБА_2. Через деякий час до приміщення ігрових автоматів зайшли працівники міліції, яким він розповів про те, що бачив із приводу вищевказаних подій, а також пояснив, що зможе впізнати хлопця кавказької зовнішності на ім'я ОСОБА_2. 19 квітня 2007 року, у нічний час, коли він продовжував знаходитись на своєму робочому місці, то до приміщення ігрових автоматів зайшли працівники міліції, які запропонували йому подивитись на хлопця, якого вони затримали за прикметами із приводу подій, що стались. Вийшовши із приміщення ігрових автоматів на подвір'я, у службовому автомобілі працівників міліції він побачив хлопця на ім'я ОСОБА_2 і пояснив працівникам міліції, що це саме той хлопець про якого він розповідав;
показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_21 який показав суду, що він працює інспектором патрульної служби Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві. 19 квітня 2007 року, приблизно в 00 годин 05 хвилин, під час несення ним, спільно з міліціонером ОСОБА_22 служби по охороні громадського порядку у Святошинському районі м. Києва, від чергового по райуправлінню було отримано інформацію про те, що нещодавно, біля ігрових автоматів «Ніагара», які знаходяться поруч із магазином «Сільпо», розташований по вул. Г.Юри, 20 в м. Києві громадянину ОСОБА_12 було заподіяно ножове поранення, після чого останній був госпіталізований до лікарні, а також було отримано орієнтування про те, що за скоєння даного злочину розшукується чоловік кавказької зовнішності на ім'я ОСОБА_2. Приблизно в 02 години, 19 квітня 2007 року, під час обстеження прилеглої до місця скоєння
8
злочину території, проїжджаючи по вул. Якуба Коласа в м. Києві, неподалік будинку № 7, на зупинці громадського транспорту, ними був помічений незнайомий йому чоловік кавказької зовнішності, який сидів на лавці вказаної зупинки громадського транспорту. Зупинивши службовий автомобіль та підійшовши разом із ОСОБА_22 до вказаного чоловіка, на руках, джинсовій сорочці та джинсових штанях останнього він побачив темні плями, схожі на кров. На його запитання про те, що той робить у нічний час на вулиці, чоловік, який назвався ОСОБА_2 і який по своєму зовнішньому вигляду знаходився в стані алкогольного сп'яніння, нічого зрозумілого пояснити не зміг. Тоді ОСОБА_2 ними був запрошений до службового автомобіля, після чого, на вказаному службовому автомобілі вони направились до клубу ігрових автоматів «Ніагара», який знаходиться неподалік магазину «Сільпо», розташованого по вул. Г.Юри, 20 в м. Києві. Зайшовши в приміщення клубу ігрових автоматів, він підійшов до охоронця клубу, який знаходився на чергуванні й запитав в останнього про те, що йому відомо про випадок, що нещодавно відбувся біля приміщення клубу ігрових автоматів. Охоронник, який назвався ОСОБА_20 , пояснив, що нещодавно, біля приміщення клубу між двома чоловіками, один з яких кавказької зовнішності, був йому наочно знайомий на ім'я ОСОБА_2, відбулась бійка. На його запитання до ОСОБА_23 про те, чи запам'ятав він чоловіка кавказької зовнішності, і, чи зможе його впізнати, ОСОБА_20 відповів, що зможе впізнати вказаного чоловіка, а коли побачив у їх службовому автомобілі затриманого ОСОБА_2, то пояснив, що він повністю впевнений у тому, що це, і є ОСОБА_2, тобто чоловік кавказької зовнішності, про якого він розповідав.
Після цього, затриманий ОСОБА_2 ними був доставлений до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованого по пр-ту Перемоги, 109 в м. Києві, для подальшого з'ясування обставин;
- протоколом виїмки та огляду від 16 березня 2005 року, згідно якого в підозрюваного ОСОБА_4 була вилучена та оглянута аудіо касета, яка належить потерпілому ОСОБА_6 (т.1 а.с. 161);
· протоколом огляду та вилучення від 25 лютого 2007 року, згідно якого у затриманого ОСОБА_2 був вилучений мобільний телефон «Соні-Еріксон К750І», який належить потерпілому ОСОБА_9 (т. 1, а.с. 193);
· постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 22 березня 2007 року (т. 1, а.с. 202);
· протоколом огляду місця події від 18 квітня 2007 року, згідно якого було оглянуто ділянку території біля приміщення ігрових автоматів «Ніагара», розташованого по вул. Г.Юри, 20 в м. Києві, де ОСОБА_2 заподіяв гр-ну ОСОБА_12 тілесні ушкодження, а також виявлено та вилучено розкладний ніж, яким ОСОБА_2 заподіяв тілесні ушкодження гр-ну ОСОБА_13(т.1, а.с. 10-12);
· протоколом впізнання по фотокартках, проведеного 22 квітня 2007 року за участю свідка ОСОБА_16 (т.1, а.с. 63);
· протоколом впізнання по фотокартках, проведеного 06 липня 2007 року за участю свідка ОСОБА_17 ; (а.с. 65);
· протоколом впізнання по фотокартках, проведеного 06 липня 2007 року за участю свідка ОСОБА_19 (т.1, а.с. 67);
· протоколом огляду та вилучення від 19 квітня 2007 року, згідно якого в гр-на ОСОБА_12 була вилучена куртка та майка, в яких він був одягнений 18.04.2007 року, під час нанесення йому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень (т.1, а.с. 17);
· висновком судово-цитологічної експертизи № 87/ц від 25.05.2007 року, згідно якого на представленому для дослідження ножі, вилученому 18 квітня 2007 року при огляді місця події біля приміщення ігрових автоматів «Ніагара», розташованого по вул. Г.Юри, 20 в м. Києві, виявлені епітеліальні клітини людини, які могли виникнути за рахунок крові гр-на ОСОБА_12 (т.1, а.с. _82-86);
- висновком медико-криміналістичної експертизи № 138-МК від 25 травня .2007 року, згідно якого три колото-різані пошкодження на куртці, вилученій у потерпілого ОСОБА_12 та два колото-різані пошкодження на майці, вилученій у потерпілого ОСОБА_12, які по локалізації співпадають з ранами на тілі потерпілого ОСОБА_12, могло бути спричинено дією
9
вилученого 18.04.2007 року, у ході огляду ділянки території по вул. Г.Юри, 20 в м. Києві, ножа (т.1, а.с. 90-98);
· висновком судово-медичної експертизи № 864/Э від 18 травня 2007 року, згідно якого в потерпілого ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: двох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини із правого боку в другому та третьому міжреберрях латеральніше від середньо-ключичної лінії з точеними пораненнями третього сегменту правої легені, розвитком правостороннього гемотораксу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя та здоров'я в момент заподіяння; наскрізного колото-різаного поранення по зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили собою короткочасний розлад здоров'я на строк більше 6, однак менше 21 дня (т. 1, а.с. 76-78);
·
· Постановами про визнання та прилучення до справи речових доказів від 04 липня 2007 року(т.1, а.с. 100, 102, 202).
Покази підсудного ОСОБА_2 про те, що він не бив потерпілого ОСОБА_6 та не застосовував до нього насильство, відкрито не викрадав у нього майно; що він не мав наміру причиняти потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження; про те як ОСОБА_8 забирав у ОСОБА_9 телефон він не бачив, суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Покази підсудного в цій частині спростовуються ціленаправленністю дій підсудного, а також показами потерпілих та свідків, даними ними в ході досудового та судового слідства, покази яких є послідовними, логічними та підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав. Зазначені покази підсудного суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ним із метою уникнення відповідальності за скоєне.
Таким чином, оцінивши зібранні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 186, ст. 198, ч. 1 ст. 121 КК України є правильною, оскільки він, за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 ; заздалегідь не обіцяючи, придбав та зберігав майно, завідомо здобуте злочинним шляхом; умисно заподіяв ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, характеристику особи підсудного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, негативно характеризується за останнім місцем відбування покарання, на час скоєння злочинів суспільно-корисною працею зайнятий не був, скоїв злочини, передбачені ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 121 КК України в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину, його відношення до скоєного, та вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавленням волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства.
Заявлений Київською міською клінічною лікарнею № 17 цивільний позов по справі в 1016 гривень 55 коп., суд вважає необхідним задовольнити.
Речові докази по справі: ніж, вилучений 18 квітня 2007 року в ході огляду місця події по вул. Г. Юри, 20 в м. Києві який знаходиться в камері зберігання речових доказів Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві суд вважає за необхідне знищити, куртку та майку, вилучені 19 квітня 2007 року в ОСОБА_12, що передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_12 та мобільний телефон «Соні-Еріксон К750І», вилучений 25 лютого 2007 року в ОСОБА_2, переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_9, суд вважає необхідним залишити у власності потерпілих.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ст. 198, ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, за ст. 198 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі.
10
На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 7 (сіми) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 20 квітня 2007 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою в Кіївському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Київській області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської клінічної лікарні №17 (м. Київ-133, провулок Лабораторний, 14-20 р/р 35423005001329 в УДК в м. Києві, МФО 820019, код ЕДРПОУ 03319759 - 1016 гривень 55 копійок.
Речові докази по справі: ніж, який знаходиться в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити; куртку та майку, що передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_12, мобільний телефон «Соні-Еріксон К750І», переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_9, залишити у власності потерпілих.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів, з моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу, у той же строк із моменту його проголошення.
Судове рішення № 5156816, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 19.12.2007. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-549/2007. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: