Рішення № 51565080, 28.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5943/15 Справа № 202/30635/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Зосименко С.Г. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Тамакулової В.О.

при секретарі - Безрукавому Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2015 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Українське-канадське товариство з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «ЮМК» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 19.07.2006 року в розмірі 307 634,31 грн., яка складається із заборгованості: за відсотками - 125 634,31 грн., штрафу, відповідно до п. 2.2.7 кредитного договору, в сумі 22 000 грн. та п. 2.2.8 - 160 000 грн. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за цим же кредитним договором у розмірі 2 750 000 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом - 1 600 000 грн. та штрафу, відповідно до п.2.2.8 договору, в сумі 1 150 000 грн. 15 червня 2015 року ухвалено додаткове рішення та постановлена ухвала про виправлення описки. ( т.1 а.с.234, т.2 а.с.7-9)

З таким рішенням не погодилась ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову до неї , оскільки вважає, що договір поруки припинив свою дію. ( т. 1 а.с.247)

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог щодо ОСОБА_2, його законність та обґрунтованість в іншій частині, колегією суддів не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.07.2006 року між Приватбанком, правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та Українсько-канадським товариством з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «ЮМК» (надалі УК ТОВ з ІІ «ЮМК») укладено кредитний договір № 987, згідно до якого банк надав позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії із загальним лімітом 1 000 000 грн.

30.05.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до вказаного договору, відповідно до якої ліміт складає 1 600 000 грн., а 18.07.2008 року за додатковою угодою № 2 строк повернення кредиту визначений - 19.07.2009 року.

19 липня 2006 року між банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладені окремі договори поруки № № 987-1,987, а також відповідно додаткові угоди № 1,2 з кожним від 30 травня 2007 року та 18.07.2008 року.( т.1 а.с. 26-35)

Оскільки боржник порушив умови кредитного договору, своєчасно не повернув грошові кошти, у січні 2009 року позивач звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідачів: УК ТОВ з ІІ «ЮМК», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, станом на 19 грудня 2008 року, в розмірі 1 780 735,98 грн. 27 листопада 2009 року банк уточнив позов, збільшивши свої вимоги та зазначивши суму заборгованості на цю дату - 3 740 244,76 грн.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2010 року було порушено провадження у справі про банкрутство УК ТОВ з ІІ «ЮМК», а 20 листопада 2011 року ухвалою затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого увійшли грошові вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 4 859 436,44 грн., з включенням до реєстру вимог кредиторів до першої черги задоволення. Дана сума складається з заборгованості по договору про надання овердрафтового кредиту № 1032 в сумі 678 393,25 грн.; заборгованості по кредитному договору № 987 від 19.07.2006 року, станом на 20 квітня 2010 року, з яких: 1 600 000 грн. - тіло кредиту; 815 360 грн. - відсотки; 30 871,82 - комісія; 382 811,37 - пеня; 1 352 000 грн. - штрафи. ( т.1 а.с.137-140)

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2012 року було стягнуто з відповідачів УК ТОВ з ІІ «ЮМК» та ОСОБА_3 солідарно 3 740 244,76 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом 1 600 000 грн., за відсотками - 579 164,45 грн., по комісії - 30 871,82 грн., по пені - 191 149,22 грн., штрафу, за п.2.2.7, п.2.2.8 та п.5.2, п.5.8 на суму - 1 339 059,27 грн. та судові витрати. ( т.1 а.с.65)

Ухвалою цього ж суду від 24 січня 2012 року позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за заявою представника банка, в цій частині були залишені без розгляду. ( т.1 а.с.63)

Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Українсько-канадського ТОВ та ІІ «ЮМК», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.07.2006 року, станом на 11 листопада 2011 року, в розмірі 4 696 718,84 грн., а також стягнення з цих відповідачів та ПАТ «Акцент-Банк» солідарно 10 000 грн. ( т.1 а.с.3)

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2012 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. ( т.1 а.с.59)

У подальшому, дане рішення ухвалою суду, від 06 січня 2013 року, було скасовано за заявою ОСОБА_2 і справа призначена до розгляду у загальному порядку. ( т.1 а.с.81)

В процесі розгляду даної справи, позивачем, 30 вересня 2013 року та 01 жовтня 2013 року були надані заяви про уточнення позовних вимог, в яких банк посилаючись на те, що в ході ліквідаційної комісії було реалізовано майно УК ТОВ з ІІ «ЮМК» на суму 1 038 950, яка надійшла в рахунок погашення заборгованості цього підприємства перед ПАТ КБ «Приватбанк», просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 3 077 634,31 грн., з яких: тіло кредиту - 1 600 000 грн.; відсотки - 125 634,31 грн. ; штраф за п.2.2.7 - 160 000 грн. ; штраф за п.2.2.8 - 1 192 000 грн. Також стягнути з ОСОБА_3 - 317 634,31 грн., з яких заборгованість за : відсотками - 125 634,31 грн., штраф за п.2.2.7 - 32 000 грн. та штраф за п. 2.2.8 - 160 000 грн.; з ПАТ «Акцент-Банк» - 10 000 грн. ( т.1 а.с.85-86, 122-124)

Як додаток до зазначених заяв банком було надано розрахунки заборгованості за кредитним договором № 987 від 19.07.2006 року, станом на 26.09.2013 року та 26 січня 2015 року, що складає загальну суму 1 725 634,31 грн., з якої : - 1 600 000 грн. тіло кредиту та 125 634,31 грн. відсотки. ( т.1 а.с.88-94, 205-223)

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_2 в розмірі 3 077 634,31 грн., з яких - 1 600 000 грн. заборгованість за кредитом; за відсотками - 125 634,31; штраф за п.2.2.7 - 160 000 грн., штраф за п.2.2.8 - 1 192 000 грн., суд першої інстанції виходив з положень ст. 553 ЦК України.

Проте з таким висновком колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Частиною 4 ст.559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, строк її дії встановлений договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до п. 5 договору поруки № 987-1 від 19 липня 2006 року, а також додаткових угод № № 1, 2 відповідно, від 30 травня 2007 року та 18 липня 2008 року, у випадку невиконання боржником якого-небудь обов*язку, передбаченого п.1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного (их) обов*язку (ів). Термін повернення кредиту - 19 липня 2009 року. ( т.1 а.с. 26-30)

З матеріалів справи видно, що звернувшись до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом у січні 2009 року, і при розгляді справи, банк, 27 листопада 2009 року, направив поручителю ОСОБА_2 повідомлення про заборгованість за кредитним договором, станом на 25 листопада 2009 року, вказавши її розмір у сумі 3 561 185,49 грн. ( т. 1 а.с.95,96)

Взявши до уваги це повідомлення, ухвалюючи рішення від 20 лютого 2015 року, суд першої інстанції зазначив, що банк звернувся з позовом до Красногвардійського райсуду м. Дніпропетровська у межах 6-ти місячного строку, просив стягнути заборгованість станом на 27 листопада 2009 року, а тому підстав вважати, що договір поруки припинив свою дію, при розгляді даної справи, немає.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки районний суд не прийняв уваги на те, що при розгляді позову та його уточнень в січня та листопаді 2009 року, Красногвардійським районним судом, 24 січня 2012 року вимоги банку стосовно поручителя ОСОБА_2 не були розглянути по суті, а залишені без розгляду.

У подальшому, справа розглядалась Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, на протязі 2012- 2015 р.р., позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги щодо розміру заборгованості, однак будь-яких повідомлень на адресу ОСОБА_2, у порушення п.5 договору поруки та додаткових угод, направлено не було. А отже на думку колегії суддів, договір поруки, укладений позивачем та ОСОБА_4 від 19.07.2006 року є припиненим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду, а також додаткове рішення та ухвала про виправлення описки, в оскарженій частині, підлягає скасуванню, на підставі п.4 ч.1ст.309 ЦПК України, у зв*язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову стосовно ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.

Рішення Індустріальногорайонного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2015 року, додаткове рішення цього ж суду та ухвалу від 15 червня 2015 року про виправлення описки в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 скасувати, і в задоволенні цих вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: