Ухвала суду № 51540691, 26.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"26" серпня 2015 р. справа № 808/6019/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Нагорної Л.М., Чередниченко В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2015 р. у справі № 808/6019/14

за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»

до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області

про скасування постанови, -

встановив:

24 вересня 2014 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 39950361 від 09.09.2014 року, якою заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить Відособленому підрозділу Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» Зовнішньоторгівельна фірма в межах суми 6 613 362,38 грн.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду вмотивована тим, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження № 39950361 від 09.09.2014 року винесені після введення судом мораторію на задоволення вимог кредиторів та зупинення виконавчого провадження.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що на період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зведене виконавче провадження №610/3, боржником якого є позивач, зупинено, крім провадження за виконавчими документами щодо стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення на користь поточних кредиторів. Крім того, зазначає, що стягнення на майно позивача не зверталось, а лише в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення реального виконання рішення було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно в межах суми боргу.

Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

До судового засідання сторони, повідомлені належним чином про день, час та місце судового засідання, не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач зареєстрований, як юридична особа, виконавчим комітетом Запорізької міської ради 02.07.1993 року.

На виконанні у відповідача перебуває зведене виконавче провадження № 65/1 щодо позивача по примусовому виконанню виконавчих документів, в тому числі по стягненню заробітної плати.

08.07.2009 року господарським судом Запорізької області за заявою ініціюючого кредитора - ВАТ «Запоріжжяобленерго» було порушено провадження у справі № 26/48/09 про банкрутство позивача та оголошено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

05.04.2011 року за результатами розгляду клопотання боржника (позивача) господарським судом Запорізької області винесено ухвалу у справі № 26/48/09, якою:

- заборонено органам державної виконавчої служби звертати стягнення на майно: пождепо - інв. № 100086; складське приміщення - інв. № 100054; ремонтно-будівельна база - інв. № 100056; резервуар води - інв. № 100043; склад - інв. № 200048; склад корпусу № 52 з 2 навісами та огорожею - інв. № 100052; пожежне водоймище - інв. № 200026; автодороги (частково S = 1400 кв.м. - плити, S = 7172 кв.м. асфальт) - інв. № 200041; частина огорожі території заводу - інв. № 200020; транспортна підстанція КТП 400/6 - інв. № 400041;

- заборонено органам державної виконавчої служби звертати стягнення на основні фонди та оборотні засоби позивача, що обліковується на балансі позивача, задіяні безпосередньо у виробничому та технологічному процесі виробництва;

- зобов'язано органи державної виконавчої служби з метою виконання виконавчих документів про стягнення на користь фізичних осіб заборгованості по заробітній платі повторно звернути стягнення на окремо розташовану триповерхову будівлю літ. А-3, яка розташована на земельній ділянці, що перебуває у розпорядження Запорізької міської ради, площею 1889,82 кв.м., кадастровий номер 2310100000:03:022:0026, за адресою: м. Запоріжжя, вул. радгоспна, 38-А, зазначена триповерхова будівля знаходиться у повному господарському віданні ЗДП «Радіоприлад» код ЄДРПОУ 14313317, адреса: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011 року у справі № 26/48/09 частково задоволено апеляційну скаргу прокурора та частково скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області, залишивши її без змін в частині заборони органам державної виконавчої служби звертати стягнення на основні фонди та оборотні засоби позивача, що обліковується на балансі позивача, задіяні безпосередньо у виробничому та технологічному процесі виробництва.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

28.07.2009 року заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Сулаковим Е.І. винесено постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження № 163/1, що виключає можливість здійснення виконавчих дій, в тому числі - арешту майна.

09.09.2014 року головним державним виконавцем Юлдашевим А.А винесено постанову ВП № 39950361 від 09.09.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно Відособленого підрозділу Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» Зовнішньоторгівельна фірма в межах суми 6 613 362,38 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП № 39950361 від 09.09.2014 року, яка винесена після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою господарського суду Запорізької області та зупинення виконавчого провадження, є протиправною.

Крім того колегією суддів не береться до уваги твердження відповідача, що накладення арешту на майно позивача та заборона його відчуження були здійснені відповідачем правомірно, в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року та на підставі виконавчих документів щодо стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення на користь поточних кредиторів, оскільки державним виконавцем при прийнятті оскаржуваної постанови не перевірено належність майна, на яке було накладено арешт та заборонено відчуження, до основних фондів та оборотних засобів, на які 05.04.2011 року господарським судом Запорізької області було заборонено звертати стягнення.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та постановив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2015 р. у справі № 808/6019/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: В.Є. Чередниченко