Ухвала суду № 51540089, 24.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/7200/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Васильківський шкірзавод» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Васильківський шкірзавод», звернувся в суд з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2011 року №0000432340/0, №0000442340/0, №0000452340/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області від 21.10.2011 року №0000432340/0 та №0000442340/0.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на необґрунтованість вказаного рішення, оскільки суд першої інстанції постановив його на неповно з'ясованих обставинах справи, зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст.ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «Васильківський шкірзавод» є юридичною особою, що зареєстрована 21.02.1995 р. Виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області, перебуває на обліку у Васильківській ОДПІ з 21.03.1995 р. за №12/3 , є платником податку на додану вартість.

У період з 12.09.2011 р. по 30.09.2011 р. Васильківською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Васильківський шкірзавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р.

За результатами перевірки складено Акт №3880/23-112/00307862 від 07.10.2011 р., в якому зафіксовано порушення позивачем:

- пп. 4.1.6. п. 4.1. ст.4 та пп. 12.1.5. п. 12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6823525,63 грн.;

- пп. 4.1.6. п. 4.1. ст.4 та пп. 12.1.5. п. 12.1 ст.12 Закону №334/94-ВР та п. 3 підрозділу 4 XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02.12.2010, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2633160,00 грн.;

- пп. 7.2.3. п. 7.2., пп.7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168\97-ВР від 03.04.1997 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 101202,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження валового доходу від операцій з векселями ґрунтується на твердженні контролюючого органу про недійсність первинних документів по операціям з цінними паперами, оскільки останні, складені всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідач також ставить під сумнів самі домовленості між учасниками зобов'язань.

Підставою для такого висновку є посадової особи ТОВ «Хімічні технології» - ОСОБА_3, за якими він мав формальну причетність до господарської діяльності товариства, що видало вексель.

Також, в акті перевірки податковим органом вказується на заниження позивачем валового доходу в1 кварталі 2009 р. на суму 27862810 грн., арифметично це не донараховано податок на прибуток на суму 6965702,50 грн. (27 862 810*25%), пп.1 п.4 висновки до Акту перевірки зазначено, що позивачем занижено податок на прибуток в розмірі 6282540,75 грн., арифметично це від суми доходу 25130163 грн., а в самому податковому повідомленні-рішенні №0000432340/0 від 21.10.2011 р. зазначена сума 5458820,50 грн., тобто від суми заниженого доходу 21835282 грн.

Порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону №334/94-ВР, за висновком податкового органу, призвели до того, що ВАТ «Васильківський шкірзавод» збільшило валові доходи за перевіряємий період на суму 27 862 810,00 грн. «по безнадійній заборгованості у формі фінансової допомоги, що виникла за рахунок непогашення векселя власної емісії. Також зазначено, що сума коштів в розмірі 27862810 грн., яка надійшла на розрахунковий розрахунок ВАТ «Васильківський шкірзавод» за проданий вексель, в обліку продавця, включається до валового доходу відповідно до пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР, як безповоротна фінансова допомога».

За висновками акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.10.2011 року:

- №0000432340/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5458820,50 грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій - 1364705,13 грн.;

- №0000442340/0 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 р. в сумі 2633160 грн.;

- №0000452340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 101202,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржувалось в судовому порядку.

Справа судами розглядалася неодноразово. Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року позов задоволено.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року позов задоволено.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2014 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, в своїй ухвалі від 01.12.2014 року Вищий адміністративний суд України вказував на те, що судами не були виконані вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 року по даній справі, зокрема, не надано правову оцінку доводам податкового органу щодо отримання позивачем доходу від продажу векселя, не з'ясовано підстави відображення у рядках декларацій сум від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Отже, виходячи з висновків суду касаційної інстанції, викладених в зазначених вище ухвалах, для вирішення справи по суті необхідно з'ясувати факт здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Тобто, при новому розгляді справи суду слід було з'ясувати, зокрема: рух активів у процесі здійснення господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При повторному розгляді справи, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 21.10.2011 року №0000432340/0 та №0000442340/0.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками та зазначає наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000432340/0 від 21.10.2011 р.

Податковий орган стверджує про безтоварність господарської операції щодо купівлі - продажу цінного папера - векселя АА № 1833972, то зазначає, що оскільки, учасниками правочину переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, угода щодо придбання позивачем векселя АА №1833972, на думку податкового органу, є нікчемною, а тому всі дії позивача щодо формування за цією господарською операцією валових витрат, доходів та від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2009 р. є такими, що порушують приписи податкового законодавства.

З'ясовуючи питання чи мали господарські операції позивача щодо купівлі - продажу цінного папера - векселя АА № 1833972, реальний характер, суд першої інстанції встановив, що 09.01.2009 року між TOB «Перт» (Код ЄДРПОУ 35263995) та ВАТ «Васильківський шкірзавод», за участю ліцензованого торгівця цінним паперами ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (ліцензія на здійснення брокерської діяльності серії АВ №362197), укладено договір купівлі - продажу № Б-09-17/1 векселя АА № 1833972 (векселедавець ТОВ «Хімічні технології») номінальною вартістю 30000000,00 грн.

Договірна вартість купівлі - продажу векселя становила 29000200,00 грн.

Відповідно до пункту 2.3. даного договору ВАТ «Васильківський шкірзавод» зобов'язаний сплатити договірну вартість векселя не пізніше 31.12.2010 року.

Згідно пункту 2.5 договору, право власності на вексель від продавця до покупця переходить з моменту підписання акта прийому - передачі векселя.

На виконання умов даного договору, 09.01.2009 р. між ТОВ «Перт», ВАТ «Васильківський шкірзавод» та ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» був складений акт приймання - передачі придбаного векселя.

В той же день, 09.01.2009 р., до закінчення терміну розрахунків за придбаний цінний папір, передбаченого умовами договору від 09.01.2009 № Б-09-17/1, між ВАТ «Васильківський шкірзавод» та ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ», за участю ліцензованого торгівця цінним паперами ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (ліцензія на здійснення брокерської діяльності серії АВ №362197), було укладено договір № Б-09-18/1 купівлі-продажу векселя АА № 1833972 (векселедавець ТОВ «Хімічні технології») номінальною вартістю 30000000,00 грн.

Договірна вартість купівлі - продажу векселя становила 29 000 300,00 грн.

Згідно пункту 2.5 договору, право власності на вексель від продавця до покупця переходить з моменту підписання акта прийому - передачі векселя.

На виконання умов зазначеного договору, між ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ», ВАТ «Васильківський шкірзавод» та ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» 09.01.2009 був складений акт приймання - передачі придбаного векселя.

Вказані документи підписані уповноваженими особами та скріплені печатками.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» (далі-Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1. п.5.2. Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно приписів абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, з наведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових є документальне підтвердження таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю платника.

Підпунктом 5.2.9 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334 встановлено, що до складу валових витрат платника податків відносяться також витрати, передбачені ст.7 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334, платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж. виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

За змістом п.п. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Відповідачем на підтвердження доводів щодо нікчемності правочину не надано належних доказів, які б свідчили, що зазначені правочини були укладені не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, а з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що вони спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, спрямований на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, її надрами, іншими природними ресурсами, укладені щодо відчуження викраденого майна або порушує правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Натомість, судом першої інстанції встановлено, що первинні документи щодо спірних господарський операцій мають всі обов'язкові реквізити.

Укладені між позивачем ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ» та ТОВ «Перт» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України оскільки, ВАТ «Васильківський шкірзавод» отримано дохід від продажу векселя у розмірі 100,00 грн.; є економічно виправданими; факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Договори купівлі-продажу векселів містять усі істотні умови договорів даного виду, в тому числі щодо предмету, ціни, а також укладені в письмовій формі, підписані особами, уповноваженими на це їх статутними документами та відповідно скріпленні печатками.

На час здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем, контрагенти останнього були правоздатними та дієздатними юридичними особами, створеними та зареєстрованими у відповідності до чинного законодавства України, доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не дано.

У відповідності з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає, серед іншого, доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334 під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Згідно з абз.3 пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п.1.25 ст.1 вказаного Закону безнадійна заборгованість - це заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; заборгованість фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Для цілей податкового обліку розглядається як безповоротна фінансова допомога лише сума заборгованості, після закінчення строку позовної давності.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами операції з купівлі-продажу даного векселя позивач отримав прибуток в розмірі 100 грн. та відобразив в «Декларації з податку на прибуток підприємства»(далі Декларація) за 1 квартал 2009 р. в рядку Декларації 01.4 «прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами», через призму заповнення відповідного Додатку 3.

За період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р. позивачем від продажу векселів отримано та задекларовано в Деклараціях про прибуток 500 грн. прибутку.

Також, зі змісту Акту перевірки вбачається, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р. в сумі 500 грн. (в тому числі прибуток отриманий від продажу вище зазначеного векселя) на підставі таких документів: цивільно-правових договорів; виписок банку, даних аналітичного та синтетичного обліків тощо, не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.4 Декларації «прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами».

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені договори з купівлі-продажу векселів, не можна трактувати, як договір на безповоротну фінансову допомогу.

А тому, доводи податкового органу, що суми коштів, які надійшли на рахунок позивача за проданий вексель, мають бути кваліфіковані як безповоротна фінансова допомога, яка в силу норми підпункту 4.1.6 пункту 4.1статті 4 Закону №334 має відноситись платником податку до складу валового доходу є необґрунтованими.

Щодо правомірності відображення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року.

Відповідно до Акту перевірки податковий орган вказує на той факт, що оскільки грошові кошти, отримані позивачем від ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ» у розмірі 27862810,00 грн. є безповоротною фінансовою допомогою, яка повинна бути включена позивачем до валового доходу, останнім безпідставно сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування у 2010 р. на зазначену суму.

Разом з цим, відповідно до пояснень відповідача, у випадку якби позивач не включив у 2010 році до від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток показники господарської операції з купівлі-продажу векселя серії АА №1833972 номіналом 30000000,00 грн., виданого ТОВ «Хімічні технології», яку податковий орган вважав нікчемною, порушень вимог податкового законодавства щодо декларування позивачем показників від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2010 р. та у І і ІІ кварталі 2011 р. відповідачем встановлено не було б.

Єдиною підставою для прийняття відповідачем рішення про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування є твердження про нікчемність правочину з купівлі-продажу векселя серії АА №1833972 номіналом 30000000,00 грн., виданого ТОВ «Хімічні технології».

Враховуючи, реальність господарської операції з купівлі-продажу векселя серії АА №1833972 номіналом 30000000,00 грн., виданого ТОВ «Хімічні технології», висновки податкового органу про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 р. є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо факту отримання позивачем доходу від продажу векселів.

Так, на вимогу суду першої інстанції, ВАТ «Банк «Фінансви та Кредит» було надано довідку від 06.04.2015 р. згідно якої ВАТ «Васильківський шкірзавод» не сплачував винагороди Банку при проведенні операцій за Договорами №Б-09-17/1 від 09.01.2009 р., №б-09-18/1 від 09.01.2009 р., а винагорода сплачувалась контрагентами за відповідними вищевказаними договорами доручень. Сума прибутку ВАТ «Васильківський шкірзавод» від проведення операцій за вищевказаними договорами при купівлі та продажу векселя склала 100,00 грн.

Що стосується доводів податкового органу про порушення позивачем пп. 4.1.6. п. 4.1. ст.4 та пп. 12.1.5. п. 12.1 ст.12 Закону №334/94-ВР та п. 3 підрозділу 4 XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02.12.2010, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2633160,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем за результатами 1 кварталу 2011 р. отримано та задекларовано в ряд. 11 «декларації з податку на прибуток підприємства»збитки в розмірі 322583 тис. грн. з донарахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 2633160 тис. грн.(ряд.04.9).

У 2 кварталі 2011 p., позивачем отримано та задекларовано в ряд. 07 «Декларації з додатку на прибуток підприємства»збитки в розмірі 4496651 тис. грн. з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, або від'ємне значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 р. сумі 3322583 тис. грн.(ряд.06.6.).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем отримано та задекларовано в «Декларації про прибуток підприємства» в рядку 08 за 2009 р., 2010 р. та в рядку 07 за 9 місяців 2011 р. від'ємний об'єкт оподаткування в розмірі 1205506 грн., 2633160 грн., 4861394 грн. відповідно.

Згідно п.150.1 ст.150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (розділ ІІІ ПК України).

Відповідно до підрозділу 4 Перехідних положень ПК України розділ ІІІ Кодексу (податок на прибуток підприємств) застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючі з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 цього підрозділу встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

До ведення в дію 01.04.2011 р. вказаної норми, формування витрат у новому календарному році регламентувалось п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким було передбачено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, від'ємне значення (збитки) минулих років - це законна складова валових витрат І кварталу 2011 р., оскільки їх включення до складу валових витрат саме в цьому періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств».

До 01.04.2011 р. платники податків звітувались з податку на прибуток підприємств за формою декларації, яка заповнювалась згідно Порядку №143, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року. Згідно даної декларації до рядка 04.9 вносяться такі відомості «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року», а до рядка 0.8: «об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-)».

Отже, збитки минулих років є складовою частиною від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 р., в зв'язку з чим при його переносі у рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 р. вони стають повноцінною частиною витрат ІІ кварталу 2011 р.

Порядок формування витрат в 2011 р., з введенням в дію розділу ІІІ Податкового кодексу України залишився таким, як і порядок, що визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Жодною з вищенаведених норм не вказано, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. обраховується без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього періоду.

Враховуючи, що відповідачем не ставилося під сумнів правильність визначення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого у податковій декларації за І квартал 2011 року, суд приходить до висновку, що при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року позивач правомірно включив від'ємне значення об'єкту оподаткування, задеклароване у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р., оскільки останнє набуло статусу збитків (від'ємного значення) І кварталу 2011 р., після його декларування позивачем, та відсутності будь-яких коригувань з боку контролюючого органу.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача правових підстав для формування рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року за рахунок рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року.

Пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000442340/0 від 21.10.2011 р.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 28.09.15 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.