Ухвала суду № 51512471, 24.09.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/5509/15-ц Провадження № 22-ц/795/1772/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Лямзіна Н. Ю. Доповідач - Хромець Н. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Горобець Т.В., Лакізи Г.П. при секретарі:Мартиновій А.В. за участю:позивача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, її представника ОСОБА_8

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 серпня 2015 року позов задоволено, на користь позивача з відповідача стягнуто 25 000 грн. авансу, сплаченого у зв'язку з наміром укласти договір купівлі-продажу квартири.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові. На думку позивача рішення суду першої інстанції є необ'єктивним, необґрунтованим та постановленим без всебічного розгляду справи з порушеннями норм матеріального та процесуального закону. Позивач стверджує, що суд, поверхнево ознайомившись з матеріалами справи, помилково визнав сплачену за «Договором про передачу та отримання завдатку (з метою укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна)» від 09 квітня 2015 року суму авансовим платежем. Крім того, позивач вказує на безпідставність висновку суду про те, що договір купівлі-продажу не відбувся з вини відповідача.

У судовому засіданні відповідач та її представник підтримали апеляційну скаргу. Позивач та його представник скаргу не визнали.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги і с касування рішення суду відсутні.

По справі встановлено, що 09 квітня 2015 року сторони у простій письмовій формі уклали договір, який назвали «Договором про передачу та отримання завдатку (з метою укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна)». Відповідно до п.5.1 вказаного Договору покупець, яким є позивач ОСОБА_5 передав, а продавець, яким є відповідач ОСОБА_7, отримав суму 25 000 грн. в рахунок належних за Основним договором ( договором купівлі-продажу) платежів. Сторони назвали цей платіж «завдатком», пославшись на ст. 571 ЦК України.

Відповідно ч. 1 ст. 571 ЦК України, грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні на підтвердження укладення договору й забезпечення його виконання (завдаток), залишається у другої сторони, якщо укладений договір не був виконаний з вини сторони, що дала завдаток. Коли ж відповідальною за невиконання укладеного договору є сторона, яка одержала завдаток, вона повинна повернути його другій стороні в подвійному розмірі. Правила про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін. У тих випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються в тому розмірі, в якому вони давались. У даному випадку судом встановлено що договір купівлі-продажу квартири не укладено, тому висновок суду про те, що одержані стороною за «Договором про передачу та отримання завдатку (з метою укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна)» від 09 квітня 2015 року гроші не є завдатком, відповідає встановленим обставинам і є вірним.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності висновку про вину відповідача тому, що основний договір, тобто купівлі-продажу квартири, не був укладений не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду. Судом встановлено, що отримана продавцем сума є авансом ( ч.2 ст. 570 ЦК України), а тому отримані кошти повертаються особі, яка їх сплатила, незалежно від того з вини якої сторони не відбулось укладення договору. Вина має враховуватись, відповідно до приписів ч.1 ст. 571 ЦК України, при вирішенні спорів саме щодо завдатку. Посилання суду на вину відповідача не призвело до неправильного вирішення спору.

Посилання апелянта на необ'єктивність суду у зв'язку із зазначенням у рішенні про участь у справі представників сторін також не дають підстав для скасування правильного по суті спору рішення. У журналі судового засідання (а.с. 63) та у вступній частині рішення суду (а.с. 65, 66) вказано, що справа розглядалась за участі позивача і відповідача. Наявність в описовій частині рішення посилань на позиції представників сторін є опискою, яка може бути виправлена в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України., і не є підставою для висновку про необ'єктивний та формальний розгляд справи.

Висновок суду першої інстанції по суті спірних правовідносин відповідає вимога закону і встановленим обставинам справи, підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: