Ухвала суду № 51473481, 22.09.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/13498/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів - Готри Т.Ю., Кожух О.А.

при секретарі - Чейпеш С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ КБ «Надра» Стрюкової І.О. на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 9 липня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

12 жовтня 2014 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі Банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 27 жовтня 2005 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № 612/10-2005, відповідно до якого остання отримала кредит у сумі 18000 доларів США строком до 24 жовтня 2025 року зі сплатою 10 % річних. Згідно умов кредитного договору позичальниця зобов'язалася повернути кредит та нараховані відсотки шляхом щомісячної сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 252 доларів США, з урахуванням щомісячної комісії 0.5 % від залишку кредиту до 20 числа поточного місяця.

Умови кредитного договору щодо погашення кредиту ОСОБА_1 не виконує, внаслідок чого станом на 30 вересня 2014 року утворилася заборгованість в сумі 92439.99 доларів США, що еквівалентно 1197022.47 грн., та складається із: заборгованість по кредиту - 17211.61 доларів США; по відсоткам - 10327.29 доларів США; по комісії - 80157.09 грн., що еквівалентно 6190.12 доларів США; по пені за порушення строку сплати платежу - 760259.08 грн., що еквівалентно 58710.96 доларів США.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 27538.90 доларів США (кредит та відсотки), 840416.17 грн. (комісія та пеня) й вирішити питання по судових витратах.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 9 липня 2015 року позов задоволено частково, вирішено:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ заборгованість за кредитним договором № 612/10-2005 від 27 жовтня 2005 року в загальній сумі 27538 (двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) доларів США 90 центів основної заборгованості (тіло кредиту та відсотки) та 300293 (триста тисяч двісті дев'яносто три) гривні 23 копійки (комісія та пеня), на рахунок № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, МФО 380764, код 20025456.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні судового збору, на рахунок № НОМЕР_2 у відділенні ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, МФО 380764, код 20025456.»

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням у частині відмови в стягненні 540122,94 грн. пені уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ КБ «Надра» Стрюкова І.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення в цій частині із-за порушення норм матеріального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить скасувати заочне рішення в цій частині та ухвалити нове рішення про повне задоволення позову про стягнення пені.

Межі доводів апеляційної скарги - відповідачем не надано суду жодного доказу про наявність обставин, які б мали істотне значення і давали суду підставу для зменшення нарахованої суми пені, як того вимагає ст. 551 ЦК України.

Представник ПАТ КБ «Надра» Бомбушкар С.П. підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити з мотивів, викладених в ній.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась, що вбачається з списку рекомендованої відправленої кореспонденції згідно поштового реєстру № 31. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто у відсутності відповідачки.

Заслухавши пояснення представника апелянта Бомбушкар С.П., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції апеляційний суд, керуючись принципом диспозитивності, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, не роблячи висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Встановлено, що 27 жовтня 2005 року між ВАТ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 612/10-2005, згідно якого банк надав позичальниці ОСОБА_1 у тимчасове користування кошти у сумі 18000 доларів США, в порядку та на умовах, визначених договором, а остання взяла на себе зобов'язання з повернення отриманого кредиту, відсотків за його користування шляхом перерахування на рахунок банку необхідного платежу, з кінцевим терміном повернення кредиту 24 жовтня 2025 року.

Банк свої зобов'язання за договором кредиту виконав повністю, надавши відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 18000 доларів США, що підтверджується даними валютного меморіального ордеру № NL-2 від 28.10.2005 року.

Судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань станом на 30 вересня 2014 року заборгованость за договором кредиту складає 92439.99 доларів США, що еквівалентно 1197022.47 грн., із яких: заборгованість по кредиту 17211.61 доларів США, що еквівалентно 222876.32 грн.; заборгованість по відсоткам 10327.29 доларів США, що еквівалентно 133729.98 грн.; заборгованість по комісії 6190.13 доларів США, що еквівалентно 80157.09 грн., та пеня за порушення строку сплати платежів 58710.96 доларів США, що еквівалентно 760259.08 грн., що підтверджується наданим Банком розрахунком.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

У відповідності ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З апеляційної скарги вбачається, що межами апеляційного оскарження є відмова суду в стягненні пені в сумі 540122,94 грн., тому колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в цих межах (ст. 303 ЦПК України).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що основна заборгованість по кредитному договору становить 17211.61 доларів США, заборгованість по процентам становить 10327.29 доларів США, в той час як розмір пені визначено в сумі 58710.96 доларів США, яка є значно більшою за розмір основної заборгованості та не відповідає загальним засадам цивільного законодавства (справедливості та розумності) і прийшов до висновку про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з ОСОБА_1, до 17000 доларів США.

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків (постанова ВСУ від 03.09.2014 р., справа № 6-100цс14).

З розрахунку заборгованості за договором вбачається, що розмір пені 58710.96 доларів США є неспівмірно високим порівняно з розміром заборгованості за кредитом 17211.61 доларів США, відсотками - 10327.29 дол. США та комісією - 6190,12 дол. США (Всього - 33729,02 дол. США).

Враховуючи, що розмір пені, яка пред'явлена банком до стягнення, значно перевищує суму заборгованості за кредитним договором, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням положень ст. 3 ЦК України про загальні засади цивільного законодавства, ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК суд першої інстанції правомірно зменшив розмір пені до 17000 дол. США, що еквівалентно 220136,14 грн. за курсом НБУ станом на 30.09.2014 року (1 дол. США - 12,9491 грн.) та стягнув зазначену суму з відповідачки, відмовивши в стягненні суми 540122,94 грн., що оскаржується Банком.

Заочне рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права й підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Посилання апелянта на те, що сама по собі обставина значної суми пені не може бути підставою для зменшення такої судом, а необхідні ще інші обставини, які би мали істотне значення, судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не грунтуються на нормах закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо зменшення розміру пені і не містять встановлених законом підстав для зміни оскаржуваного заочного рішення, яке постановлене з додержанням вимог матеріального й процесуального права.

На підставі ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу позивача слід відхилити як необгрунтовану та безпідставну й залишити без змін заочне рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ КБ «Надра» Стрюкової І.О. відхилити.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 9 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: