Ухвала суду № 51461366, 02.04.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/6584/15-к

1-кс/760/1558/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Усатова І.А., за участю прокурора прокуратури Солом'янського району в м. Києві, юриста 3 класу Маруненко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора прокуратури Солом'янського району в м. Києві, юриста 3 класу Маруненко О.А., про тимчасовий доступ до документів, на підставі матеріалів досудового розслідування №42013110010000731 від 12.12.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Прокурора прокуратури Солом'янського району в м. Києві, юрист 3 класу Маруненко О.А. звернувся до суду з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, а також надати дозвіл на їх вилучення, які знаходяться в володінні АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 300335), і становлять банківську таємницю, а саме: юридтчної справи з оформлення розрахункового рахунку ТОВ «Бенлі» (код ЄДРПОУ 32786139), зокрема роздруківки руху коштів по рахунку та іншим гривневим та валютним рахункам ТОВ «Бенлі» (код ЄДРПОУ 32786139) із зазначенням призначення платежу, контрагентів (повної назви та коду ЄДРПОУ), дати та точного часу перерахунку коштів за період з моменті відкриття рахунків по дату їх закриття та меморіальні ордери банку.

Прокурор просив постановити ухвалу про надання тимчасового доступу до зазначених документів без виклику представників особи, у володінні якої вони знаходяться, оскільки існує реальна загроза зміни або знищення документів.

Суд відповідно до частини другої ст. 163 КПК України визнав за можливе провести розгляд даного клопотання без виклику представників особи за наведених прокурором підстав.

Згідно з ч.1 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних заходів не здійснювалась.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали клопотання, прихожу до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013110010000731 від 12.12.2013 року, за фактом вчинення посадовими особами ТОВ «Бенлі» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

Прокурор посилався на те, що речі та документи, до яких планується отримання тимчасового доступу мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні №42013110010000731 від 12.12.2013 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України відносно посадових особами ТОВ «Бенлі».

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 5, 6 частини 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою, або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно з ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Згідно зі ст.505 ЦК України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Тобто до комерційної таємниці можна віднести більшість документів юридичних осіб.

Між тим, з викладених вище обставин щодо фабули та правової кваліфікації кримінального правопорушення вбачається, що у провадженні СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві знаходиться кримінальне провадження №42013110070006036 від 10.08.2013 року за фактом невиплати заробітної плати за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, а прокурор просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів за кримінальним провадженням за №42013110010000731 від 12.12.2013 року, за фактом вчинення посадовими особами ТОВ «Бенлі» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, що знаходиться в провадженні СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, тобто викладене в фабулі клопотання, не відповідає зазначеному у прохальній частині.

Разом з тим, в клопотанні відсутнє обґрунтування, яке б підтверджувало суттєве значення документів ТОВ «Бенлі» для вирішення питання, тому вважаю, що прокурором не було наведено достатніх підстав вважати, що документи, доступ до яких він просить надати, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, не була доведена можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

Також відповідно до ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Однак матеріали клопотання не містять інформації про те, чи уживалися заходи щодо одержання документів, про тимчасовий доступ до яких йдеться в поданому клопотанні, в добровільному порядку, тобто, чи витребовувались слідчим відомості про такі документи у АТ «Райффайзен Банк Аваль», та відсутня інформація про відмову в наданні цих документів за їх наявності у володінні у даної особи.

Таким чином, з матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що надані слідчим матеріали не встановлюють наявність всіх умов, які мають бути підставою надання дозволу про тимчасовий доступ до документів відповідно до вимог ч. 2 ст. 160 КПК, тому вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки вмотивованих правових підстав та посилання на певні обставини клопотання не містить.

За викладеним, керуючись ст. ст. 159, 160, 162-164 КПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора прокуратури Солом'янського району в м. Києві, юриста 3 класу Маруненко О.А., про тимчасовий доступ до документів, на підставі матеріалів досудового розслідування №42013110010000731 від 12.12.2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: І.А. Усатова